Мистецтво Опору: рами та чайники Пінхаса Павла Фішеля
Український художник Пінхас Павло Фішель за підтримки L Association з 3 липня по 14 липня 2024 року представить серію захопливих робіт на виставці «Опір» в Парижі в Pavillon Davioud, Люксембурзький сад, 55 bis, rue d’Assas, 75006.
Роботи художника Пінхаса Павла Фішеля завжди викликають захоплення і роздуми.
Проєкт «Опір», який митець представляє тепер, є дослідницьким, він піднімає гострі питання щодо відповідальності, бунту та рівноваги між особистістю та суспільством. Цей проєкт виграв конкурс від Сенату серед 86 інших проєктів.
У ці непевні часи твори П.П. Фішеля ставлять доречні питання про наше ставлення до влади, творчості та до прийняття рішень.
Експозиція «Опору» запрошує глядачів зануритися у всесвіт, де межі між покорою і бунтом, між конформізмом і творчістю навмисно розпливчасті.
За допомогою різноманітних художніх засобів, Пінхас Фішель змушує нас думати про свої дилеми вибору в складному світі: як знайти баланс між нашими особистими прагненнями та нашими колективними обов'язками? Як орієнтуватися у довкіллі? Хто постійно кидає нам виклик?
Ці суттєві питання резонують у творах Пінхаса Павла Фішеля, запрошуючи всіх охочих дослідити власний шлях опору та самоствердження.
Проєкт «Опір» досліджує взаємовідносини між необхідністю людини перебувати в «рамках» і природним прагненням вийти «за рамки».
Автор вторгається до сфери дослідження вічного динамічного конфлікту між боргом та свободою.
У 21-му столітті проблематика проєкту особливо актуальна, оскільки спектр можливостей вибору сучасної людини незрівнянно більший, ніж у минулому. Але й рівень глобальної відповідальності людини за те, що відбувається на планеті, значно вищий.
Проєкт «Опір» Пінхаса Павла Фішеля можна розглядати у ключі постконцептуалізму. Це зразок новаторського мистецтва, що випереджає час.
Підрамник, який сам намагається розв'язатися: у даному випадку підрамник є єдиним полем свідомості, обмеженим рамками, що прагне об'єднатися із загальним. Можна уявити, що це суб'єкт, свідомості якого доля та його особисті надзавдання не дозволяють поєднатися з цілим. Поки не будуть усвідомлені особисті надзавдання, вузли долі не розв'яжуться, щоб дозволити злитися зі світом в єдине ціле.
Суб'єкт прагне вийти за межі, немов танцюючи, намагається вирватися назовні.
Підрамник тут є глибинною образною структурою, не розрахованою на миттєвий контакт з публікою.
Як пише у передмові до каталогу виставки Марго Вулвік: «Зародження цього проєкту почалося, коли Пінхас Фішель зустрів у Києві чоловіка, який тримав раму, перев’язану дуже тугими мотузками. Цей момент кристалізував метафору матеріального та фізичного спротиву. На думку художника, кожна людина — це рамка, яка прагне до свободи, долаючи власні обмеження. Сама ідея «фрейм-опору» або, іншими словами, «фрейм-революції» пройшла довгий шлях у творчості П.П. Фішеля. Його перша робота, натхненна цим побаченим епізодом, з’явилася у 1997 році. Тоді імперія, в якій Україна отримала незалежність, була в повному розпаді, а в повітрі витав дух свободи.
Не так давно тема «звільнення рами» була навіяна ідеєю пробудження природи дерева в дерев’яному виробі.
Друга серія робіт з рамами з’явилася під час Української революції Гідности 2014-го року. Період, коли, за словами художника, кожен мав вирішити, «чи варті ідеї людських життів».
Третя серія, яку я би назвала «Танець рам і підрамників», з’явилася вже в Парижі в 2023-24 рр.
«Розбиті чайники» Пінхаса Павла Фішеля пропонують додаткову перспективу», — пише Марго Вульвік. — «Для художника ці серії пов’язані спільним небажанням предметів (рам або чайників) бути пасивними жертвами».
Підготувала Анна Лобановська, мистецтвознавиця.
01.07.2024