Цього тижня Демократична партія США благословила Джо Байдена стати на прю з Дональдом Трампом. Чи в разі своєї перемоги він буде для України кориснішим главою найсильнішої держави світу? Радше так, аніж ні.
У ніч з четверга на п’ятницю в місті Мілвокі американського штату Вісконсин закінчилася конвенція Демократичної партії США, девізом якою було «Об'єднати Америку» (Unite America). Вона проходила віртуально, більшість промовців заздалегідь записали свої виступи на відео, щоб уникнути технічних проблем. Утім це не применшує історичного значення конвенції, бо саме на ній демократи доволі одностайно проголосили своїм офіційним кандидатом на президентських виборах, які пройдуть третього листопада цього року, ексвіцепрезидента Джо Байдена. Тож саме на нього лягає тепер місія «об'єднати Америку» після того, як чинний президент намагався її «зробити великою».
«Як велику честь і з покірністю я приймаю цю номінацію кандидата в президента США. Настав час, щоб ми як нація об’єдналися», – заявив Байден після голосування. Він закликав своїх земляків повірити, що вони «здатні подолати темряву», яка настала через кризу. Він пообіцяв замурувати політичні поділи. «Чинний президент занадто довго нагнітав темноту в Америку – занадто багато гніву, занадто багато страху, занадто багато поділів… Тут і зараз даю вам своє слово: якщо довірите мені президентство, я опиратимуся на те, що в нас найкраще, а не найгірше. Я буду союзником світла, а не темряви», – запевнив Байден, чим зрадив, що, очевидно, є палким прихильником серіалу «Зоряні війни».
Була в промові Байдена на Конвенції й значно дошкульніша й предметніша критика на адресу Дональда Трампа. Зокрема кандидат закинув чинному главі Білого дому, що той пересварився з натовськими союзниками і нехтував інформацією про російські нагороди талібам за вбивства американських військовослужбовців. «Я буду президентом, котрий стане на бік наших союзників і друзів. Я поясню нашим противникам, що дні умиротворення диктаторів минули. За президента Байдена Америка не буде заплющувати очі на нагороди Росії за голови американських солдатів. Я також не буду миритися з іноземним втручанням у наш священний демократичне захід – голосування», – запевнив Байден.
Це вже третя спроба 77-річного політика поборотися за крісло в Білому домі. Вперше він оголосив про свої амбітні наміри ще 1988 року, але тоді програв змагання за номінацію партійному колезі Майклові Дукакісові (Michael Dukakis). Вдруге Байден спробував щойно через 20 років. Але й тут його обійшов на праймерізах значно молодший Барак Обама.
Тепер же доля явно всміхається старому вовкові американської політики, котрий у царині «мистецтва можливого» незмінно крутиться ще з 1970 року. Бо Байден не лише здобув нарешті номінацію, а й має всі шанси перемогти й на листопадових виборах. Якщо, звісно, не зміниться соціологічна тенденція.
Поки що демоскопія пророкує йому впевнену перемогу. Зокрема, загальнонаціональні соціологічні опитування, опубліковані в часописі Real clear politics, засвідчують, що рейтингова перевага у змаганні Трамп-Байден явно на боці останнього. Причому вона стійко тримається ще з осені минулого року.
Цікаво теж поглянути на прогностичну модель журналу The Economist. Станом на 21 серпня вона теж явно пророкує перемогу Джо Байденові. Ймовірність, що демократичний кандидат стане наступним президентом, The Economist оцінює як шість шансів із семи. Ймовірність, що Байден набере більше голосів американських виборців, аніж Трамп – 19 з 20. Якщо ж ідеться про розподіл голосів у колегії виборців, то він виглядає таким чином. Байден має шанс заручитися підтримкою 343 виборців (діапазон 95%: ймовірності від 213 до 424). Трамп – 195 виборців (діапазон 95% ймовірності: від 114 до 325). Загалом колегія виборців налічує 538 членів, тому для перемоги кандидатові потрібно набрати 270 голосів.
Але чого вартують такі прогнози, ми вже спостерігали за двобоєм Дональда Трампа й Гілларі Клінтон чотири роки тому. Тоді ексдержсекретарці й колишній першій леді теж пророкували явну перемогу. Що більше, за неї таки проголосувало майже на три мільйони людей більше, ніж за конкурента, але той однаково переміг і став президентом. Адже потрібно, щоб кандидата підтримали не просто американці, котрі володіють правом вибору, а штати.
Але й тут у Байдена складається дуже корисна ситуація. Більшість американських штатів переважно голосують однаково: або постійно за кандидата-демократа, або ж незмінно за республіканця. Але є півтора десятка штатів, котрі не вкладаються в цю схему, бо можуть змінювати свої електоральні преференції. За них головним чином кандидати й ведуть найзапеклішу боротьбу. Це, наприклад, Техас, Огайо, Джорджія, Айова тощо.
Так от, згідно з останньою соціологією, більшість цих штатів стали на бік Байдена. Навіть ті, що ще 2016 року віддавали перевагу Трампові. От, приміром, в Огайо, де переконливу перемогу (+8,2%) чотири роки тому здобув чинний глава Білого дому, нині його підтримують лише 44,7%, а конкурента – 47%. Чи от Техас, де теж Байден тішився видатною перемогою (+9,1%), нині там шанси в конкурентів майже однакові: 45,2 – за Байдена, 45,4% – за Трампа. Загалом же з таких хистких штатів Трамп може похвалитися перевагою, причому дуже мінімальною, лише в трьох: окрім Техасу, ще Джорджія й Айова. Тимчасом Байден не лише зберіг за демократами всі ті чотири штати, які голосували за Клінтон, а й додав у свій актив ще сім. Байдену для перемоги достатньо перемогти у Вісконсині (маючи там, за соцопитуваннями, 84% підтримки) та/або Пенсильванії (81%) чи Флориді (77%). Узагальнюючи: станом на нині ймовірність перемоги Байдена в колегії виборців (а отже і стати президентом) – 87%, ще пів відсотка ймовірності, що кандидати ремісують.
Скептики можуть все ж заперечити: до виборів ще два з половиною місяці, всяке може трапитися, ситуація може радикально змінитися – два тижні тому, наприклад, імовірність перемоги Байдена оцінювали в 90%. Може, звісно. Але варто зазначити, що перемогу Байденові спророкував один дуже авторитетний у царині електоральних прогнозів чоловік – американський професор історії Аллан Ліхтман (Allan Lichtman).
Передбачаю скептичну посмішку наших читачів: мало, мовляв, що якийсь там історик може ляпнути. Але не поспішайте. Ліхтман – аж ніяк не «якийсь там». Свого часу він розробив систему «Тринадцять ключів до президенства» (The Thirteen Keys to the Presidency). Вона охоплює різноманітних 13 чинників, які вказують на можливість успіху кандидата. Всі ці чинники відібрані і відкориговані на підставі аналізу президентських кампаній у США за період з 1860-го до 1980 року.
А щоб остаточно розвіяти скепсис, скажу, що вперше Ліхтман використав свої 13 ключів для прогнозу виборів 1984 року. Тоді республіканець Рональд Рейґан балотувався вдруге, проти нього виступав колишній віцепрезидент адміністрації Картера Волтер Мондейл (Walter Mondale). Ліхтман чітко заявив, що переможе Рейґан. Так і сталося, як ми знаємо.
Потім Ліхтман безпомилково називав переможців усіх восьми наступних перегонів. Зокрема і 2016 року, коли майже вся соціологія стверджувала, що переможе лише Гілларі Клінтон, що в Трампа немає жодного шансу. А професор історії чітко сказав: «Переможе Трамп». І, як виявилося, мав рацію. Хай навіть воно трохи й віддає якоюсь містикою.
Нас же більше цікавить питання: чи стане Байден як президент США кориснішим для України за Трампа? Ще якийсь рік тому можна було б майже без вагань відповісти на це питання позитивно. Всі ми полюбили Байдена, котрий на посаді віцепрезидента курував Україну. А яким феєричним був його виступ у Верховній Раді. Памятаєте: «Весь світ спостерігає за вами. Це факт. Вони спостерігають, адже надіються, що ваш успіх, ваша боротьба з корупцією й аґресією Кремля матиме наслідки і для них. Я не перебільшую того, що кажу. Майже всі люди по світу підтримують вас, і так багато залежить від того, чи вдасться вам чи ні». Шквал оплесків!
Але ми вже встигли довідатися про скандал з Байденовим сином Гантером, про компанію Burisma, про тиск на українську владу тощо. І з того часу Байден перестав бути для нас янголом з крильцями.
Але безумовним є й те, що його президентство стало б таки для України кориснішим. Вже хоча б тому, що він зможе залагодити суперечки зі союзниками, які розпалив Трамп. Він зможе ліквідувати розколи в західному блоці. Він може гаранувати союзникам, що НАТО й США їх захистять у разі російської агресії.
Не даремно ж Кремль взявся знов допомагати Трампові і дискредитувати Байдена на виборчих перегонах. Про це йдеться в заяві виконувача обов'язків директора Національного центру контррозвідки та безпеки США Вільяма Еваніни (William R. Evanina), опублікованому на офіційному сайті відомства. «За нашими оцінками, Росія вдається до цілої низки заходів, щоб, у першу чергу, очорнити колишнього віцепрезидента Байдена і тих, котрих вона розглядає як “антиросійський істеблішмент”», – зазначив Еваніна. За його словами, нинішні дії Росії «узгоджуються з публічною критикою Москви» на адресу Байдена в ті часи, коли він ще був віцепрезидентом США, «за його роль в політиці адміністрації Обами щодо України і підтримку антипутінської опозиції всередині Росії».
Також для нас дуже корисним є те, що Байден значно краще за Трампа розбирається в міжнародних питаннях. А головне – знає всі українські проблеми, усвідомлює потрібність України для Сполучених Штатів. І сподіваємося, він, на відміну від Трампа, не бавитиметься з Путіним у дружні стосунки. Зрештою, він пообіцяв більше не умиротворювати диктаторів.
