Президент Національної академії наук України Борис Патон помер 19 серпня на 102 році життя. Упродовж майже 60 років він очолював НАНУ.
Про смерть пана Бориса повідомив Президент України Володимир Зеленський.
"Металург, інженер, винахідник, науковець, викладач. Перший нагороджений званням "Героя України". Академік. Геній. Легенда. Є багато слів, якими можна описати Бориса Євгеновича Патона. Однак немає таких слів, які повною мірою могли б розкрити масштаб його постаті. І масштаб тієї втрати, якої сьогодні зазнала наша країна. У віці 101 року від нас пішов великий українець", – написав Зеленський у Facebook.
Борис Патон народився 14 року 1918 року в Українській державі при гетьмані Павлові Скоропадському. Його батько – вчений Євген Патон, засновник Інституту електрозварювання.
Син пішов слідами батька – навчався в Київському політехнічному інституті за фахом інженера-електрика; зварюванню присвячені його кандидатська і докторська наукові дисертації.
По завершенні навчання, у 1941-1942 роках, Борис Патон працював інженером електротехнічної лабораторії на заводі "Красноє Сормово" в Горькому. З 1942 року почав робити кар'єру в Інституті електрозварювання НАН УРСР, евакуйованому з Києва до Нижнього Тагіла, на позиції молодшого наукового співробітника, і в 1953 році, в рік смерті Сталіна, дійшов до посади директора. Згідно з Вікіпедією, взяв участь у розробці і впровадженні технологічної інновації – автоматичного зварювання броні танків, "що внесло визначний вклад у перемогу у війні".
Із 1962 році став академіком АН СРСР. Очолив Національну академію наук УРСР. Зберіг портфель при всіх генсеках. Перебув трагедію на Чорнобильській АЕС.
Із 1963 року працював у президії комітету Ленінської премії СРСР в галузі науки і техніки, із 1989 року – голова Комітету з міжнародної Ленінської премії миру.
Член ЦК КПУ у 1960-1991 рр. Член ЦК КПРС у 1966-1991 рр.
Депутат Верховної Ради СРСР 6-11 скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 5-11 скликань.
Автор понад 1000 публікацій, зокрема 20 монографій; автор понад 400 винаходів.
Член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (з березня 1996); голова Комітету з Державної премії України в галузі науки і техніки (з грудня 1996); член Державної комісії з питань реформування, розвитку Збройних сил України, інших військових формувань, озброєння та військової техніки (з березня 2003); перший заступник голови Національної ради зі сталого розвитку України (з травня 2003). У 1992-1994 та 1997-2005 роках – член Ради національної безпеки України.
У 1998 році першим отримав звання "Герой України" із рук Президента Леоніда Кучми невдовзі після започаткування нагороди "за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки в світі". Поза тим – повний кавалер Ордена князя Ярослава Мудрого (1997-2008 роки), ордена "За заслуги" I ступеня (2013 рік).
Мав сім'ю. Дружина Ольга Патон померла 2013 року, донька Євгенія – у 2009-му.
19.08.2020