Мій Христе!

 

Ще так колись засумую,

До Тебе знов примандрую —

Мій Христе!

 

І так ще гірко заплачу,

Що в слезах Тебе побачу

Мій Христе!...

 

Й такою скаргою страшною

Ридатиму перед Тобою

Мій Христе,

 

Що дух мій до землі пригнеться

І — в груди серце розірветься —

Мій Христе!

 

перекл. Тиберій Горобець

 

[Громадська думка, 07.07.1920]

 

07.07.1920