Ще так колись засумую,
До Тебе знов примандрую —
Мій Христе!
І так ще гірко заплачу,
Що в слезах Тебе побачу
Мій Христе!...
Й такою скаргою страшною
Ридатиму перед Тобою
Мій Христе,
Що дух мій до землі пригнеться
І — в груди серце розірветься —
Мій Христе!
перекл. Тиберій Горобець
[Громадська думка, 07.07.1920]
07.07.1920