Нічий я...

Нічий я на сім світі,

Як цвіт в глуші лісній,

Я твій лиш і Господен,

Я – Твій...

Я Твій лиш і Господен,

Іду невпинно в даль,

Ясному Богу говорю

Свій жаль.

Тиха і моя сповідь,

І слези самоти,

І Бог мій — тиша велика,

І Ти...

Все на Твій прихід чекаю,

Щоб свій зачати спів,

І сумно пливе розмова

Без слів...

Молитвою день кінчаю

Згадую ясні сни:

А спомин про мого Бога —

— То Ти...

перекл. Тиберій Горобець.

[Громадська думка, 03.07.1920]