І.
Окрім попередно поданих місцевостей, парцелюється поміж спроваджуваних з заходу мазурських кольоністів отсі табулярні маєтности у Східній Галичині: В зборівськім повіті: Ярославичі (Комарніцкого), Ярчівці (ґр. Дідушицкого. Мазурами з під Ряшева), Мішана під Зборовом (ґр. Дідушицкого); в брідськім пов.: Вербічик (коло Підкаменя, Мйончиньского); в борщівськім пов.: Сковятин (Доманьского), Мельниця (ґр. Борковского), Пищатинці (Чарковского-Ґолієвского), в гусятинськім повіті: Суходіл з Троянівкою, який парцелює "Podolski Związek Ziemian" у Львові (вул. Зіморовича 15), в радехівськім повіті: Гайворони-Павлів (стація Холоїв), в бережанському повіті: Карлинці і Золочівка (стація Зборів), в перемишлянськім повіті: Глиняни (стація Задвірє) і в скалатськім пов.: Сороки (стація Хоростків).
ІІ.
Варшавський "Monitor Polski" в 105 ч. з мая с. р. подає точний зміст звіту, який зложив на засіданню варшавського Сойму дня 10. мая с. р. п. Томаш Вільконьскі, презес Головного Земського Уряду, з діяльности того уряду. Оправдує він опізнення переведення аґрарної реформи, ухваленої соймом 10. липня 1919. р. і заповідає предложення проєктів законів, які зміряють до скорого переведення тої реформи згідно з ухваленими засадами. З того звіту довідуємося, що до 1. квітня с. р. вплинуло до галицької Краєвої Комісії Обороту Землею 241 подань до затвердження продажі землі більшої посілости в Галичині, з чого відмовлено затвердження в 20 случаях.
Уповажнення до парцеляції одержало досі в Галичині пять польських! банків і парцеляційних товариств, щодо 16 подань з Галичини і Конґресівки здержано полагоду "до часу піддання стислій контролі Гол. Уряду Зем. тих інституцій (пятьох), які досі одержали уповажнення, бо декотрі з них не працюють як належить і йдуть в напрямі небажанім".
Презєс Вільконьскі згадує про виконання закона з 19. грудня 1919 про кольонізаційний фонд, на який Рада Міністрів вже асиґнувала на разі першу рату 70 міліонів марок, як також про виконання закона з 9. січня 1920 про тарифові пільги на залізницях для кольоністів які переносяться на кольонії, іменно міністерство видало дотичні розпорядження про знижки на залізницях для кольоністів (їдуть за четверту часть ціни, одержують окремі ваґони а навіть в случаю потреби окремі поїзди). Презес стверджує, що з того розпорядку, який від марта с. р. війшов в життя, користає вже багато кольоністів.
В дискусії над цим звітом забирали голос між иншими пос. "хлоп" Вітос, голова Польського Стор. Людовців, який сказав (на засіданню з 11. мая с. р.: "Військо бореться в правді за вітчину, о її цілість і межі, але бореться рівнож і за землю для себе. Підчас коли польський люд терпить голод землі, величезні простори переходять в rusinsk-i руки(?!). Треба напятнувати злу волю, очевидно тих, котрі мають злу волю. Переведення земельної реформи не лежить в інтересі хлопа ані безземельного, але в інтересі "держави і мусить бути виконане". — ("Monitor" ч. 106).
Радикальний хлопський посол з Зах. Галичини ксьондз Оконь сказав: "Всі посли хотять земельної реформи, але Сойм її не хоче... Колиб ми уміли розпарцелювати Східну Галичину, не було би там української пресії. Хлоп, як дістане землю в свої руки, то не про дасть її, не віддасть її і буде її боронити на рівні зі своїм життям. "Спасення польської держави є лишень з земельній реформі". ("Monitor" ч. 106).
В тій дискусії на засіданню з 14. мая с. р. сказав посол Четвертиньскі (Союз Люд. Народ.): "Держава мусить бути сильна передусім narodowo. Інстинкт народу пхає її почасти (poniekąd) до експанзії на схід. В володавськім повіті (на Холмщині) німецькі кольонії переходять масово в "rusinsk-i" руки*). Справа Холмщини ще не покінчена. Можність розширення стану посідання на Сході не є тепер використувана". ("Monitor" ч. 108).
Пос. Ян Заморскі (Зв. Люд. Нар.) закидає людовцям, що з їх вини земельна реформа ще не переведена. "Ми хотіли парцеляції і кольонізації, а ви хотіли засад". По промові людовця пос. д-р Керніка і инших ухвалено дня 14. мая с. р. відому резолюцію, поставлену д-р Керніком, якою візвано правительство, щоби негайно приступлено до введення в життя ухвали соймової з 10. липня 1919 про аґрарну реформу, щоби запевнити якнайскорійше розпочаття державою парцеляції і кольонізації. ("Monitor" ч. 108).
III.
На загальних зборах (зїзді) польського сторонництва народово-демократичного (Związku Ludowo Narodow-oгo "Wschodniej Małopolski"), які відбулися у Львові дня 31. мая с. р. під проводом презеса сторонництва д-ра Яна Ґвальберта Павліковского, при участи послів Ґломбіньского, Скарбка, Яна Заморского і инших послів того сторонництва, по рефераті Яна Заморского і ухваленню славних резолюцій в справі "rusk-ій", реферував ред. д-р Римар аґрарну справу і зїзд, жадаючи скорого переведення земельних реформ ухвалив ось яку резолюцію:
"В Ziemi Czerwieńsk-ій земля "польська" великої власности може і мусить перейти виключно лишень в руки польського хлопа як місцевого, так з инших ziem-e Польщі. Український хлоп нехай бере парцельовані землі епископів, монастирів і українських парохій, щедро колись через польських властителів наділених, а котрі нині враз з загальною реформою підуть на парцеляцію.
Зїзд пятнує кожду "зраду" narodow-у, кожду продаж землі, дому, фабрики в руки не польські і взиває своїх членів, як також цілу суспільність, щоби всіма середниками "запобігали тому "курченю" вітчини".
Жадаючи від сойму і правительства кредитів на купно землі і будинків для кольоністів тай достарчення кольоністам будівельного дерева, збіжа на засів, інвентаря й рільничих машин тай взновлення діяльности комісії рентових осель, заки буде оснований Польський Банк Земський, який має їм відтак сього всього достарчувати, — переходить резолюція дальше до жадання:
"Щоби прибувших до Ziemi Czerwieńsk-ої кольоністів трактовано так само, як знищених війною і достарчувано їм по максимальних цінах будівельного дерева, насіння і рільничих знарядів, щоби взагалі уможливлено їм загосподаруватися, З'їзд поручає продаючим землю щоби з огляду на торговлю зем лею і продаж свіжо купленої Землі в "чужі"**) руки, примінювали обострених чи то через право первокупу для теперішнього власника чи то через заказ дальшої продажі нпр. через 10 літ".
Ті резолюції ухвалено одноголосно ("Słowo polskie" ч. 250 з 1 червня c. р.).
До того всього не потребуємо від себе нічого додавати. Пригадаємо лишень, що в чч. 72 і 78 "Громадської Думки" (з 25 марта і 1 квітня ц. р.) було подано (після польських урядових джерел — Wiadomości statystyczne XXV Т. зошит IV. Д-р Ян Рутковскі: "Własnośc tabularna w Galicyi według stanu z końcem roku 1912") — кілько то є табулярної землі у Східній Галичині і в чиїх вона руках.
З того самого польського джерела довідаються ті панове, що у Східній Галичині було
усеї табулярної (двірської) землі ... 2,089.853 гектарів,
з того публичної землі (в руках держави, церкви, монастирів, фондів і т. д.) ... 476.316 гект.
а на приватну власність (поміщики) ... 1,613.537 гект.
Всі знаємо що тими поміщиками є або Поляки або Жиди записані за "Поляків".
В руках польської (рим. кат.) церкви є 90.158 гектарів, від яких виносить ґрунтовий податок 138.472 корон.
В руках української церкви є 43.250 гектарів, від яких ґрунтовий податок виносить лише 20.642 корон, бо се головно ліси в горах (Перегінсько, яке належить до Львівської Митрополії) ***).
Панове Заморскі і Римарі відсуджують отже так з легким серцем міліони безземельних і малоземельних українських місцевих селян від тих усіх земель, а засуджують їх на се, щоби вдоволилися тою дрібкою "гр. кат." землі, тими лісами й скалами в перегінських горах... Пани Заморскі трактують українських селян землями нпр. станиславівського епископа, на якого грядках при ул. Липовій в Станиславові (бо більше землі ніде не має) навіть замало місця на цибульку до канапок на друге снідання для тих панів послів — або землею гр. кат. монастирів, які всі мають разом 3.463 (три тисячі чотириста шістьдесять і три гект.) землі!...
Панове Заморскі знають дуже добре, що після всяких проєктів земельних законів ліси не мають бути парцельовані, а мають бути удержавнені, отже з тих церковних гр. кат. дібр майже зовсім нічого не моглоб дістатися місцевим безземельним рільникам.
Знають також добре панове Заморскі, що гр. кат. парохії не мають тільки землі, що польські пробощі у Східній Галичині а переважно ґрунтові наділи гр. кат. парохій звичайно такі як багатших селян (з невеликими виїмками) а дуже часто виносять не більше як 20 і 30 морґів, а часом і ще менше! — Тож пощо кплять собі ті панове цинічно з українського хлопа і попа!...
Епископ Станиславова дарує всі епископські землі панови Заморскому і Римарови з просьбою, щоби в нагороду за се висповідався і прочитав найпримітивнійші засади христіянської етики.
*) Нічого було би дивного, коли в тім повіті (після д-ра Мирона Кордуби) є:
Українців 64.97 (шістьдесять чотири) процент
Поляків 14.80(чотирнадцять) процент,
а Жидів 15.52 прц
Після Куманєцкого-Кжижановского (Statystyka Polski стор. 48) є в повіті володавськім:
Поляків 21.42 (двайцятьоден) процент,
Росіян 2.35 прц.
Українців 55.82 (пятьдесятьпять) прц.
Німців 4.29 прц.
Жидів 15.92 прц.
Инших 0.20 прц.
**) т. є. в руки бідних місцевих хлопів, які від тисячів літ сидять на тій землі її управляють і з неї жиють, чи то як колись вільні власники, чи відтак панщизняні хлопи а вкінці тепер "вільні" зарібники на двірських ланах. Се є ті "чужі" руки...
***) Львівська гр. к. Митрополія має 35.316 гект., а платить лише 11.212 К податку ґрунтового бо се головно ліси й дебри в перегінських горах. Польські й львівський aрцибіскуп платить податку ґрунтового аж 22.595 К (від 14 619 гект.) бо се урожайні землі рільні.
Громадська думка
10.06.1920