Майже телепузики

Завдяки «урокам з телевізора» стало краще видно справжній рівень вітчизняної освіти, рядовому вчителю якої, замість публічного майстер-класу, дали індульгенцію на помилки. Втім, у Всеукраїнської школи онлайн є й досягнення: після карантину будь-який школяр може прийти на урок у футболці з написом «маю право на помилку» і качати права цілком аргументовано.

 

Отже, карантин продовжено до 11 травня, а отже, громадяни України, які здобувають освіту, матимуть можливість ще неодноразово насолодитися відкриттями вітчизняних педагогів у телеефірі. «Карантин продовжено, а це означає, що ми маємо бути готові до завершення навчального року дистанційно. МОН надало роз’яснення для всіх закладів освіти та публікує рекомендації на офіційних ресурсах», – повідомила т.в.о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій і ні словом не обмовилася про те, що зробило школу з «блакитних екранів» популярною, як виступи 95-го кварталу і політичні ток-шоу.

 

 

Втім, як виявляється, аж такою востребуваною Всеукраїнська школа онлайн була лише впродовж першого тижня свого існування, принаймні лише впродовж тижня вона демонструвала пристойні, за мірками телевізійників, показники переглядів. «Починаючи вже з другого тижня і далі – цифри почали падати, і зараз доходять до майже нульових показників», – поділився інформацією у себе на fb керівник Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія. Він, до речі, оцінює цей освітянський проєкт як хоробрий, гідний і дороговартісний вчинок, а причини фактичного провалу вбачає не в поганій організації і, тим більше, не у неякісному матеріалі, бо «склад вчителів зібрано з усієї країни, вони найкращі з найкращих». За усіма пунктами будемо сперечатися, бо і організація проєкту була не до порівняння з організацією його реклами, і "найкращі з найкращих" (дай Боже, щоби це було не так) виявилися не на висоті.

 

 

Школа онлайн почала свою діяльність 6 квітня. Тоді на сайті МОН поінформували: «Проєкт став можливим завдяки спільним зусиллям Офісу Президента України, Міністерства освіти і науки України, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, громадської спілки «Освіторія», а також понад 40 небайдужих педагогів, що зголосилися стати вчителями для усієї країни». Офіційні кола подавали це нововведення як ініціативу, що спільно прийшла в голови небайдужим людям з ОПУ і вчителям-волонтерам.

Цікаво, що Міністерство освіти і науки дуже швидко зняло з себе відповідальність – пресслужба відомства на запити київських видань повідомила, що за підбір гостей та за фінальне узгодження відповідають у… Офісі Президента.

 

Словом, після трьох днів телеефірів вчитель математики Дмитро Немировський, який сам є учасником Школи онлайн, трохи розповів про background проєкту. «Вчителів зібрали в пожежному порядку, кого змогли знайти. Без кастингу і проб. Більшість бачать камеру перший раз в житті. Вчителі працюють, поки що, у всякому разі, виключно на своєму ентузіазмі, тобто безплатно. Від основної роботи в школі вчителів ніхто не звільняв. А там, як ви знаєте, своя дистанційна освіта 24/7. Тривалість проєкту весь час змінюється. Спочатку було 3 тижні, потім 7, далі 8. Тепер, якщо не помиляюся, 10 тижнів. А кожна зміна – це зміни у плануванні уроків. Це все, звісно, теж на вчителя", – написав Немировський в Facebook. За його словами, сценарії уроків, ілюстративні матеріали, презентації вчителі готують самі, коректорів і редакторів у проєкті немає, відсутня можливість переглянути і внести правки до вже змонтованого відео.

 

 

Так Немировський прокоментував появу помилок у лекціях вчителів, які почалися в ефірі. Елементарні, щоб не сказати примітивні, ляпи пояснюють насамперед традиційним турборежимом і фольклорним «що скоро робиться, то сліпе родиться», а марафон їхній стартував вже на другий день телевізійних уроків.

 

Першопрохідцем стала вчителька математики Олена Бурдун, яка здивувала п’ятикласників відкриттям, що 30,2–2,2=18. Люди на карантині часто нетолерантні, тому в дистанційному режимі не завжди етично висловилися про розумові здібності педагога. Виправдовували пані Олену тим, що людина вперше в ефірі, дуже хвилювалася, «а що б ви зробили, якби на тебе камери дивилися» і т.д. і т.п. Аналогічні «відмазки» експлуатували і після наступних аберацій.

 

П’ятикласникам пощастило на уроці української мови, під час якого виявилося, що вчителька листується з Мишком Антарктичним. Ім’я і прізвище тварини було вжито двічі, тому назвати це технічною помилкою важко. Пікантності ляпу додало й те, що присутньою на цьому телеуроці була Олена Зеленська. Перша леді країни, напевно, потім у дружній розмові з вчителькою повідомила їй, що Ursus maritimus, зображений на слайді і поіменований Мишком, Антарктичним не може бути ніяк, бо живе на протилежній стороні глобуса, в Арктиці. Зрештою, філологині не обов’язково розбиратися у географічних нюансах (такий аргумент вживали потім захисники вчительки, які, мабуть, не знають, що учням в школі за граматичні помилки прийнято знижувати оцінки хоч з математики, хоч з будь-якого іншого предмету), але не обійшлося і без профільних помилок. На уроці географії викладачка розширила володіння Австралії аж до Атлантичного океану, на уроці історії Гаррі Трумен став Турменом, а Лівонська війна Ліванською. В першому випадку можна пояснити помилку тим, що вчителька надто багато дивилася «Вбити Білла» з Умою Турман, а як витлумачити затуманення, де переплутано береги Балтики з Близьким Сходом, невідомо.

 


Олена Зеленська на уроці української мови

 

Епідемія казусів збентежила і Національну академію наук. Група вчених на чолі з віцепрезидентом НАН Анатолієм Загороднім навіть звернулАся до Президента України з відкритим листом через помилки в уроках фізики Всеукраїнської школи онлайн. Завідувач лабораторії Інституту теоретичної фізики НАН України доктор фізико-математичних наук Сергій Шарапов малоприємні речі описав так:

«Була, наприклад, задача, коли частоту отримали в нанометрах. Це базове вміння всіх, хто вивчає фізику, – ви перевіряєте розмірності. Якщо вам сказали, що маєте знайти в задачі вагу, ви не можете написати, що вона вимірюється в метрах. В одному уроці неправильно розв’язані дві задачі з трьох, в іншому уроці я пам’ятаю, що мемом стала картинка з неправильною електромагнітною хвилею».

 

«З іншого боку, на диво швидко і в цілому ефективно організованими телеуроками розпочався справді грандіозний соціальний експеримент, завдяки якому ми отримали і позитивний досвід: коли вчителі з своїм наявним рівнем кваліфікації «вийшли з класу» в простір ТБ, перед нами постала досі прихована проблема реального падіння загальної професійної підготовки самих вчителів, особливо природничих дисциплін», – констатували в НАН, і нагадали, що «в педагогіці діє той же «медичний» принцип «не зашкодь».

 

Цей принцип демонстративно послали в сторону Мишка Антарктичного народні депутати від «Слуги народу» і представники освітянського комітету ВР, які вирішили захистити затурканих вчителів з телевізора футболками з принтом «Маю право на помилку», які вдягнули на засідання Верховної Ради. Маючи таку протекцію, напрямок дистанційної освіти продовжив цілеспрямовано пускатися берега.

 


Дмитро Коляденко на публічному уроці з англійської мови

 

Найсвіжіший приклад стався 22 квітня. На урок хімії був запрошений зірковий гість. Ефірний спалах шоумена Ігоря Ласточкіна під час Всеукраїнської школи онлайн допік дописувачку Facebook-спільноти «Українці розмовляють українською» Марину Хаперську. «Школа онлайн. Урок хімії. 7 клас. Тема "Вода". Зірковий гість Ігор Ласточкін на запитання вчителя відповідає російською, вчитель зауваження не робить, не виправляє. Кілька реплік сказав-таки українською, але надовго телеведучого не вистачило, на середині фрази зазначив: "Нє знаю, как ета будєт украінскою". і завершив думку російською», – обурилася вона у своєму повідомленні щодо недорікуватості уродженця Чимкенту. Після цього поставила кілька риторичних питань: «Чому такий матеріал випускають в ефір? Чому не запрошено людину, що володіє державною мовою і принаймні знає, що Н2О складається не з трьох молекул, а з трьох атомів. Чому урок хімії перетворили на глузування з української мови?».

 

Таким чином, онлайн-уроки свою роль (хай і не завжди позитивну) вже зіграли. По-перше, діти і батьки на карантині мали чим зайнятися в ранковий час, аби не забути остаточно, чим геометрія відрізняється від географії (принаймні кольором підручника). По-друге, перефразовуючи спеціалістів з НАН і їхнє делікатне «досі прихована проблема реального падіння загальної професійної підготовки самих вчителів» – з телевізора стало краще видно «дурь каждого». По-третє, едукаційний вакуум було заповнено нерідко кваліфікованою подачею знань. Але ложка дьогтю зіпсує і найбільшу виварку меду.

 

А підсумовуючи хочеться побажати нардепам-захисникам педагогів, аби наступного разу вони почули фразу «Маю право на помилку», перебуваючи в кріслі дантиста і встигли перервати трансляцію.

Окремо треба подякувати продакшн-студіям «Квартал 95» і «Мамахохотала». Враховуючи специфіку цих структур, всі зацікавлені мусять тішитися тим, що не запустили до ефіру «Перерва у всеукраїнській школі онлайн» з перекурами за спортзалом і палінням «димовушок» в туалеті. Хоча ще не вечір, прем’єр-міністр Шмигаль прогнозує, що у карантинному режимі ми можемо жити ще два роки, і поле діяльності для коміків та дослідників війни Івана Грозного з ескімосами чи туарегами майже безмежне.

 

26.04.2020