З Кесарії вздовж моря – зі столиці
перетинаючи шлях пахощів й кориці
за тиждень – чотирнадцятий нісан
на Песахове свято їде римська
залога й охорона наче риска
прокреслена вздовж берега коса
в столиці звично муштра гарнізонна
показують Медею і Язона
для вояків столичних й громадян
Пилат – в сідлі над краєвидом моря
трагедія завершується хором
і дітовбивстом – а морська вода
так вабить синім відблиском сапфіру
і те що втрапить в історичну вирву
розірваність часів і літочислень
бо вирушив в Юдейське передгір’я
промовлено вже проповідь Нагірну
і сказано про птиць і нори лисів
і вибрано дванадцятьох – і все озвучено
відв’язано ослицю двома учнями
і сказано – що Він одне з Отцем
Каяфа в домі тестя мовить: «Єшуа
говорить всюди що він син Всевишнього
що є початком світу і кінцем»
у сутінках з одним перепочинком
під вечір римляни доїхали до ринку
Овечого – й звернули у палац
у місті – натовп та не пахне бунтом
Пилат планує тиждень перебути
й щасливо повернутися назад
він викличе когось із гарнізону
коли прийдуть мужі синедріону
і викладуть суть справи і вердикт
а потім він побачить арештанта
і спробує в розмові запитати
про істину – але один із тих
первосвященників і книжників народу
які все стережуть та верховодять
шепне Пилатові що цей не їх пророк
і натовп вибухне в очікуванні жертви
і слово для усіх – живих і мертвих –
по арамейськи видихне крізь рот
закутавшись в верблюжу теплу тоґу
Пилат із військом пуститься в дорогу
у Рим напише: «Кращає погода»
додавши про провінцію й податки
про Єшуа не буде сповіщати
упевнившись що сонце й так заходить
18.04.2020