Слово радості.

 

Присвячується нараді вчителів західних областей у м. Львові

 

У славнім місті Львові

Зійшлися ми, брати, —

Брати по серцю й крові,

По єдності мети.

 

Із Києва до Львова,

Як золота ріка,

Єдина ллється мова

Шевченка і Франка.

 

Степовикам з Херсону,

Слов'янам із Карпат —

Нам щит і оборона

Високе слово: брат.

 

Коли німецька сила —

Холодна і тупа —

Людей у нас косила,

В'язала до стовпа,

 

Коли конали діти

Під копитом тяжким,

І мороком повитий

Був наш прекрасний дім,

 

Коли хотів нас ворог

На сміття обернуть,

І в сонячних просторах

Верстав криваву путь,

 

Коли нам рідне слово

Стискав за горло кат,

і полум'я багрово

Вилось із наших хат, —

 

Єдналися на сході

І в грізні йшли бої

Сини сім'ї народів,

Радянської сім'ї.

 

Був смутен і печален

Наш лан, і сад, і ліс, —

Але правицю Сталін

Понад світи підніс.

 

І встала помста — діва

З зорею на чолі,

І справа справедлива

Вершиться на землі,

 

І слава Святослава

Стократно ожила,

І знов орда кривава

На захід потекла.

 

Ще недобито звіра,

Але конає він,

І наша правда й віра

Веде нас на Берлін.

 

Ламаєм, розмітаєм

Ми змієве кубло,

Щоб запашним розмаєм

Життя у нас цвіло,

 

Щоб зник і слід кривавий

Проклятих вражих туч,

Щоб солов’ї з Полтави

Перелетіли Збруч!

 

Зійшлись ми, браття мило

При батьківськім столі,

Своєї певні сили

І місця на землі.

 

Хай зрадники, що матір

Хотіли запродать,

Від остраху, прокляті,

Блідніють і тремтять!

 

Брехливими словами

Народ не одурить...

Лиш той, хто іде з нами

На світі годен жить.

 

А хто в ярмо німоті

Хотів оддати нас,

Хай гине у болоті!

Хай стріне смертний час!

 

Хазяїн домовитий

Проходить по лану —

Ой, сіять ще й косити

Годину не одну.

 

Стрічає сина мати

І братика сестра, —

Ой, жити ще й співати

Настала нам пора!

 

І заживають рани,

І дихать вільно знов,

І день, як гість жаданий,

До хати увійшов.

 

І школа розкриває,

Об ранішній порі,

Дорогу в світ безкраїй

Щасливій дітворі.

 

В святу ріку єдину

Дніпро й Дністро злились...

О, мати-Україна,

Живи і веселись!

 

Про що Шевченко мріяв,

Чого Франко жадав, —

Те сипле чародія

Великого рука.

 

Той чародій — народів

Єднання золоте,

Що в світі будить подив

І з дня на день росте.

 

Російському народу,

Братам-народам всім

Хвалу ми в рід із роду,

Братове, пронесім.

 

Співати славу станем

Женцям і ковалям,

Червоним партизанам,

Червоним воякам.

 

Скажім подяки слово

Щирості людській,

Незламному Хрущову

І партії стальній!

 

Хай над світами лине

Хвали і слави клич

Тому, чий зір орлиний

Прорізав темну ніч,

 

Тому, хто на дороги

Високі нас провів,

Тому, хто перемоги

Нам сонце засвітив.

 

Понад поля зелені

І синії моря

Його крилатий геній

Сіяє, як зоря.

 

Які безмежні далі!

Який огнистий шлях!

Вовіки славен Сталін

Великий у віках.

 

Січень, 1945 року, м. Львів

 

[Вільна Україна, 28.01.1945]

 

28.01.1945