Місяця коло з козячого сиру.
Місце приділене блудному сину –
тобто в поверненні – по якім
почує розмову батька і брата
й за кошарою скрик теляти.
І ріка потече по його лиці
побачить – навкруг цвітуть пшениці
гранатовий кущ і зелені етроги.
Парнокопитні й безроги –
пасуться поміж кактусів і каміння.
І його просвітлення і прозріння
відчує батько – але не прийме брат.
Він збудує сто тисяч брам
відгородиться кряжем і пасмом гір
і скаже батькові наперекір
що він єдиний і праведний син
далі доїтиме кіз і робитиме сир.
А що ж чинити цьому що приблукав
у якого поїджений міллю рукав
шрам від меча й цвіркун у вусі?
тобто – даремно що повернувся
перейшовши гори пустелі міста
змарнувавши майно й літа?
застигли в стихові у книзі Луки
батько з двома синами – один з яких
нікуди не йшов – не покидав дому
тримався будинку і двору
працював одружився нажив дітей
виживав поміж воєн й смертей.
Цей – приблудний – відвідав краї
напився самотності до країв
пересидів під гніздами птиць
у печерах – в катакомбах в’язниць
й розвернувся як русло ріки
і схилив голову під дашок руки.
І запахли оливки сосна і кедр
танцівниць запрошено на бенкет
наготовлено страв та напоїв –
може це все було із тобою?
Звідки ж знав би св. Лука
що тремтить і твоя рука?
Знимка вгорі Людмили Феськів.
25.01.2020