Міністерство закордонних справ України провело бесіду з послом Польщі в Україні Бартошем Ціхоцьким у зв'язку з його заявами про неприпустимість ушанування пам'яті Степана Бандери в Україні.
"8 січня 2020 р. до МЗС України було запрошено Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Польща в Україні Бартоша Ціхоцького. Під час бесіди та у контексті обговорення факту спільної заяви Послів Республіки Польща та Держави Ізраїль від 2 січня увагу польського посла було привернуто до контрпродуктивності публічної дискусії щодо внутрішніх питань української політики", – йдеться у повідомленні МЗС України.
Амбасадорові також вказали на те, що "в ході контактів на вищому рівні керівництва України і Польщі домовлено про розбудову діалогу з історичних питань на експертному рівні, що потребуватиме додаткових зусиль, у т. ч. дипломатичних, у напрямку забезпечення конструктивної співпраці фахівців у сфері історичної пам‘яті".
У перші дні січня посол Польщі Бартош Ціхоцький спільно з послом Ізраїлю Джоелем Ліоном розкритикували встановлення на будівлі Київської міської державної адміністрації банера зі зображенням Бандери та рішення Львівської облради про вшанування у 2020 році пам’ять низки постатей української історії.
"З великим занепокоєнням та сумом ми зауважили, що представники влади різних рівнів України, у тому числі Львівська обласна рада та Київська міська державна адміністрація, й досі відзначають історичні події та їхні постаті, які потрібно раз і назавжди засудити", – йшлося в заяві послів.
24 грудня Львівська обласна рада винесла постанову, в якій передбачено вшанування 2020 року пам’яті низки видатних історичних постатей, зокрема митрополита Андрея Шептицького, лідера та голови Проводу ОУН Андрія Мельника, письменника, лікаря, міністра уряду УНР Івана Липи, його дружини художниці Галини Захаріясевич-Липи та сина – видатного письменника й лікаря Юрія Липи, а також політичного діяча, поета, полковника Легіону січових стрільців та Армії УНР, чільного діяча ЗУНР Вільгельма фон Габсбурга, який увійшов в історію під іменем Василя Вишиваного.
Послів обурила наявність у цьому переліку Андрія Мельника, якого у своїй заяві вони називають "нацистським колаборантом", Івана Липи, якого посли описали як "ксенофобського, антисемітського та антипольського письменника", та Юрія Липи – відповідно до заяви, "творця расистської теорії української раси". А крім того, занепокоєння послів Польщі й Ізраїлю виникло через те, що 1 січня, в день народження голови Проводу ОУН Степана Бандери, Київська міська державна адміністрація виставила на своїй будівлі банер із його зображенням.
"Пам’ятаючи про наших невинних братів та сестер, замордованих в 1939–1945 роках на окупованих територіях Польщі, які сьогодні є частиною України, ми, посли Польщі та Ізраїлю, вважаємо, що вшановування людей, які активно пропагували етнічні чистки, є образою та призводить до протилежного бажаному результату у боротьбі з антисемітизмом та процесі примирення наших народів", – зазначили, відтак, посли у своїй спільній заяві.
"Нині наші уряди роблять все можливе, щоб запобігти подальшим нападам на євреїв, які відбуваються в різних країнах, а також щоб запобігти спробам спотворення історії Другої світової війни. Тому ми очікуємо, що також Львівська обласна рада та Київська міська державна адміністрація приєднаються до діалогу з метою пошуку правди. Зі свого боку, ми готові сприяти кращій співпраці з відповідними установами в Ізраїлі та Польщі, у тому числі з Яд Вашем та Інститутом національної пам’яті", – додали Бартош Ціхоцький та Джоель Ліон.
08.01.2020