Вже гадають.

Вже гадають: каміння мертве

Привалило Тебе навік,

І синів Твоїх марні жертви,

І не збудить руїни крик;

І бенкетують, у вірі,

Що загине й Твоє ім'я,

І дзвенить тріюмфом їх ліри

На побитих Твоїх полях.

Але Ти, як безсила бранка,

Не ридатимеш по ночах, —

Ні, Ти в вогневих світанках

Ще повстанеш з ножем у зубах.

І пізнають, яка розплата,

Смертний жах їм скує слова, —

Ти за кожного вбитого брата

Без пощади візьмеш — по два!

[Земля, 24.12.1944]