У часи президентства Ющенка його бештали за те, що біля Будинку з химерами з’явилася різдвяна шопка. Тепер в тих краях постала ковзанка, яка доповнює чудів з цементу і крові та плоті набагато краще. Падати, судячи з того, що коїться, буде зручно не лише на Банковій. Огляд подій тижня в Україні.
Формат тижня
Фобії громадян України щодо Президента України не реалізувалися. Під час переговорів з очільниками трьох інших держав, які мають на меті вирішити вітчизняні проблеми з тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях, Володимир Зеленський не стукав фалоімітатором по фортепіано, не говорив відвертих дурниць і загалом вів себе, як належить гарантові Конституції.
Після чотирнадцятигодинного прес-марафону у київському закладі громадського харчування вісім годин переговорів в паризькому палаці вдалися не найгіршим чином. Традиційно говорили про припинення вогню, обмін полоненими, розведення сил в якихсь поки що не до кінця з’ясованих точках і «формулу Штайнмаєра» в контексті майбутнього українського законодавства.
Людською мовою це означає, що не домовилися ні про що. Зеленський не виглядав підлітком, якого дорослі пустили за стіл, Меркель з Макроном не були кордебалетом у Путіна. В найближчому березні обіцяють зустрітися знову і поговорити про майбутнє. «Заморожений конфлікт» триватиме, і Європа матиме ще одне Придністров’я. У кращому випадку.
Законотворчість тижня
Документ з довгою назвою "Про внесення зміни до ст. 1 Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" продовжує той самий «особливий порядок» ще на рік. Таким чином, у ОРДЛО нічого не зміниться.
Хоча у Верховній Раді борсалися на предмет того, аби щось в законі вдосконалити, за великим рахунком, поміняли тільки цифри в роках. Вийшло, як в старій аксіомі – Сонце на сході встає, а на заході сідає, то і не треба того Сонця рухати. Схід і захід від того «нововведення» нічого нового не отримають, якщо традиційно миролюбні друзі з північного сходу не надумають накоїти якусь капость, а потім сказати, що «їх там нєт», а усілякі нормандські формати – телевізійна картинка.
Брифінг тижня
Конспірологія в Україні стала альфою і омегою, і тому, коли на публіку одночасно виходять міністр внутрішніх справ, Генеральний прокурор і Президент, то треба задуматися.
Аваков, Рябошапка і Зеленський презентували розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета, яке сталося майже три з половиною роки тому. За словами голови Національної поліції Євгена Коваля, його підлеглі вважають причетними до вибуху в машині Шеремета, який забрав його життя, медсестру Збройних Сил Яну Дугарь, волонтерку Юлію Кузьменко, спецпризначенця і одночасно музиканта Андрія Антоненка і учасників АТО – Владислава та Інну Грищенків (вони вже загратовані через підозру у замаху на вбивство підприємця на Прикарпатті).
Найцікавішим моментом є мотивація скоєння злочину – на думку поліції, вбивство Шеремета мало «дестабілізувати ситуацію в Україні». Кузьменко та Антоненка заарештували, бо вони буцім закладали міну в автомобіль, а Дугарь отримала запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Поки що у справі набагато більше питань, ніж відповідей, але, якщо вже сам Президент включився в справу, то аргументація правоохоронців має бути ідеальною. Поки такої бездоганності громадяни не побачать, то ковзанка біля Офісу Президента стане в нагоді, або хтось сильно впав.
Зрада тижня
Дует Державного бюро розслідувань і Петра Порошенка тішать приблизно, як Тарапунька і Штепсель чи Бівіс і Батхед. Це не завжди смішно (переважно ніколи не смішно), але викликає зацікавлення.
Тепер структура, яку, за великим рахунком, Роман Труба очолив за сприяння Петра Олексійовича, вирішила зробити Порошенкові чергову каку і відкрила кримінальне провадження за фактом імовірного вчинення державної зради п'ятим Президентом України під час підписання Мінських угод про врегулювання ситуації на Донбасі у 2015 році.
Знову треба згадати про конспірологію, бо тут спадає на думку лише те, що Порошенко сам якимсь незбагненним чином стимулює ДБР, аби вони відкривали проти нього якісь несусвітні провадження, аби сам Петро Олексійович виглядав білим, пухнастим, переслідуваним злочинним режимом.
Трубі і так вже втрачати мало що є, а колишньому Президентові він може допомогти хоча б таким безглуздим чином.