За польськими часописами подаємо ось який текст статуту для Східної Галичини:
Головні зсоюзнені і зєдинені з Польщею держави а саме: Сполучені Держави, Бритійська Імперія, Франція, Італія та Япан, бажаючи покласти кінець нещасному конфліктови, який довгий час нищить Східну Галичину, та бажаючи установити в цім краю правительство, якеби запевнило краєви по можности автономію і забезпечило індивідуальні, політичні і реліґійні вольности його мешканців, з уваги, що Польща є сегодня після думки головних зсоюзнених і зєдинених держав найлїпше укваліфікованою державою до привернення вільного і упорядкованого правительства в Східній Галичині, та бажаючи в цій ціли заключити договір-іменувати як своїх уповновласнених (в цім місці люка на назвища), які по виміні своїх повновластей признаних за добрі і формальні, уложили ось які стипуляції:
І. Статут для Східної Галичини.
Артикул І. Головні зсоюзнені і зєдинені держави дають Польщі, а вона приймає мандат орґанізування і правлення протягом двайцяти пяти літ нище означеною частю давних коронних, австрійських країв Галичини і Буковини, які утворять автономічну територію Східної Галичини.
Комітет, який має перевести розграничення збереться в пятнайцять день після впровадження в життя цього договору. Цей комітет буде складатися з 6 членів. Пятьох з них заіменують великі держави, а одного Польща. Рішення западають більшостю голосів; предсідник дірімує. Рішення обовязують обі сторони.
Артикул 2. Польща приймає предбачене в першім артикулі виконування мандату під контролем Ліґі Народів і на услівях стипульованих в цім договорі.
Рада Ліґі Народів буде мала повне право по двацяти пяти літах удержати, зревідовати або перемінити статут очеркнений цим договором.
Артикул 3. На протяг "regime'n" постановленого цим договором, договори і конвенції заключені і маючі бути заключені з Польщею, будуть примінені до Східної Галичини з виїмком противних диспозицій.
Артикул 4. Діпльоматичні і конзулярні аґенти Польщі будуть за границею опіковатися інтересами осіб приналежних до Східної Галичини.
Артикул 5. Всі вольности приватного і публичного характеру, всі політичні права і права застережені меншостям, які запевнюють Польщі польські права, будуть запевнені в Східній Галичині. Спеціяльно буде заґарантована найповнійша реліґійна свобода. Греко-католицький обряд буде користати з цих самих прав що й римо-католицький.
Артикул 6. Польща зобовязується, що закони примінювані в Східній Галичині до свободи зборів, стоваришуваняся, свободи слова і креси будуть числитися з спеціяльним "regime’s" цьої tериторії і запевнять мешканцям як найбільше широку свободу згідно з удержанням порядку і примінюючися до стипуляцій цього договору.
Артикул 7. Польську і українську (rusińską) мову признається в рівнім степені, як урядові мови в Східній Галичині і вони будуть користати з цих самих прав.
Не пересуджуючи запорук, запевнених меншостям артикулом 8. буде належати до кожної громади або муніципальности порішити, чи в публичних заведеннях елєментарної науки має учитися мову польську чи українську (rusińsku), чи може обі мови.
Законодатна власть, що до публичної науки в наукових середних і вищих заведеннях і з застереженням диспозицій артикулу 13-ого буде належати до Сойму Східної Галичини, передбаченого в артикулі 10-тім.
Що до признавання публичних фондів тим трьом розрядам наукових заведень, то буде зроблений справедливий поділ поміж наукою уділюваною в польській мові а наукою уділюваною в українській (rusińskij) мові.
Артикул 8. Диспозиції договору заключеного 28. червня 1919 р. між високими контрактуючими Сторонами примінюється в Східній Галичині і інтерпретується в цім сенсі:
1. обовязки, які цей договір накладає на Польщу, будуть також обовязували власти Східної Галичини в міру їх компетенції:
2. ґарантії, які оголошує цей договір на користь етнічних меншостей і польської більшости суть запоручені також в цім случаю, колиби більшість була українська (rusińska).
Артикул 9. Не можна буде перепроваджувати в Східній Галичині жадної систематичної кольонізації при помочі кольоністів з зовні.
II. Сойм Східної Галичини.
Артикул 10. В Східній Галичині буде Сойм, який буде складатися з одної палати вибраної на основі загального, тайного голосування, з пропорціональною репрезентацією. Право голосу буде належати без ріжниці до одного і другого пола.
Загальні вибори будуть відбуватися, що пять літ. На случай розвязання Сойму відбудуться вибори в протязі трьох місяців по розвязанню.
Польські права про вибори будуть примінюватися до виборів Сойму Східної Галичини з застереженням попередних.
Артикул 11. Сойм буде скликав ґубернатор відповідно до постанов артикулу 19. Ґубернатор буде міг також відложити соймові наради, проголосити замкнення сесії або розвязати Сойм.
Артикул 12. Сойм Східної Галичини буде ухвалював закони (legiferera) в ось яких матеріях:
1) Виконування публичного культу. 2) Публична освіта. 3) Публична опіка. 4) Публична гиґієна. 5) Комунікаційні дороги реґіональні, комунальні і віцинальні разом з залізними дорогами о льокальнім інтересі. 6) Всякі заохоти до рільництва, торговлі та промислу разом із середниками, які можуть улекшити кредит, закупно і продажі, розвинути ужиткування нових технічних середників, фаворизовання дослідів та експерементів. 7) Примінювання загальних законів про зужитковання вод на іриґацію і про їх ужиття як моторової сили. 8) Примінювання загальних законів про орґанізацію повітів. 9) Побір податків на власний рахунок Східної Галичини. 10) Земельні питання. 11) Всякі инші матерії, дотично яких признасть польський Сойм компетенції Союзови Східної Галичини.
Кожного року ухвалить Сойм Східної Галичини на пропозицію ґубернатора буджет урядів відповідаючих матеріям, які входять в круг його компетенції.
Арт. 13. Кожний закон ухвалений Соймом, буде переказаний ґубернаторови через президента Сойму; він може бути, в часі одного місяця від дати цего переказання, діткнений "veto’м" ґубернатора, який ділає в своїм власнім авторитеті. Це право "veta" буде вичерпане, якщо в часі року по його приміненню, буде закон наново порішений соймом більшістю двох третих голосів.
Що до законів, які відносяться до публичної освіти в середних та вищих наукових заведенях, "veto" ґубернатора буде абсолютне.
Все таки, якщо законодатна диспозиція земельна, по здержанню її veto'м ґубернатора, буде протягом одного року рішена наново Соймом більшістю двох третин, квестія буде негайно (immediatement) представлена польським правительством Лідзі Народів. Рада Ліґи Народів порішить більшістю голосів про акцію, яка буде мала бути підпринята та про прикази, які мають бути дані (des ordres a donnez), відповідно до цього, що узнасть за пожиточне та відповідне в даній обставині.
Арт. 14. Жадного члена Сойму неможна переслідувати та пошукувати в ніякий спосіб з приводу мови, опінії і голосів, відданих в Соймі, або в його комісіях. Ні одного члена Сойму не можна арештувати ні переслідувати перед репресійними трибуналами, як тільки на уповновласнення Сойму, хиба в случаях схоплення на горячім вчинку. Придержування, або слідство проти одного з членів Сойму застановлюється на протяг цілого трівання Сойму наколи Сойм цього зажадає.
Артикул 15. Сойм вирішить сам свій реґулямін (правильник). Вибере свого президента і своє бюро. Соймовий трибунал у Львові рішатиме про реклямації, внесені проти правосильности соймових виборів.
III. Репрезентація Східної Галичини в польськім Соймі і в польськім правительстві.
Артикул 16. Виборці Східної Галичини будуть брати участь в виборах до Сойму Польщі. В цей спосіб виборчі закони відносно виборів до цього Сойму будуть обовязувати в Східній Галичині з цим застереженням, що пропорціональна репрезентація має бути на цій території удержана.
Посли вибрані в Східній Галичині не будуть брати участи в Соймі Польщі, в нарадах о законодатних справах того самого характеру, що справи передані Соймови Східної Галичини.
Диспозиції цього артикулу можуть бути піддані ревізії за спільною згодою польського правительства і Міністерства Східної Галичини.
Артикул 17. Польський Сойм буде мав право законодавства для Східної Галичини у всіх справах, які не будуть належати до компетенції Сойму Східної Галичини.
Рада міністрів Польщі буде обіймати міністра без теки, якого буде іменувати Начальник Польської Держави з поміж мешканців Східної Галичини, та який буде її репрезентувати.
При кожнім з польських міністерств будуть зорґанізовані спеціяльні бюра для справ Східної Галичини і їхньою компетенцією буде займатися названими справами.
Високий український (rusinski) урядник буде приділений до Ради Міністрів Польщі. Має він бути її дорадником в справах, які спеціяльно відноситься до Українців (Rusinow) і в справах греко-католицького обряду.
IV. Адміністрація Східної Галичини.
Артикул 19. Виконуючу власть в Східній Галичині буде мати ґубернатор, якого буде іменувати та якого буде міг відкликати начальник польської держави.
Артикул 20. Ґубернатор буде дбав про удержання порядку і публичного безпеченьства. Запевнить виконання законів, ухвалених польським соймом і соймом Східної Галичини.
Артикул 21 відноситься до оголошування законів ґубернатором.
Артикул 22. По думці артикулу 17 справами, які належать до сойму Східної Галичини будуть кермувати міністри іменовані ґубернатором і відвічальні в цім напрямі перед Соймом. Сойм рішає про число, функцію і платню міністрів.
Артикул 23. Справами, які не належить до Сойму Східної Галичини, будуть кермувати в Східній Галичині шефи служби, які підчиняються ґубернаторови.
Артикул 24. Акти ґубернатора, які відносяться до артикулу 12, повинні бути контрасиґновані дотичним міністром з виїмком декретів в справі veta.
Артикул 25. Ґубернатор буде іменувати публичних урядників. Однак польський або галицький закон може відповідно до обставини впровадити инший спосіб номінації другорядних функціонарів. Польський або галицькій закон буде міг також усталити вимагані услівя, щоби бути допущеним до такої то а такої функції. Функціонарі урядів, які відносяться до справ вичислених в артикулі 12 будуть заіменовані на пропозицію дотичного міністра.
Артикул 26. Здібність до публичних функцій не повиннося в засаді ні правно ні фактично підпорядковувати умовинам раси, реліґії і мови. Урядників повиннося з застереженням конечного винятку рекрутувати в Східній Галичині. Реґуляміни, постановлені через правительство на пропозицію шефа інтересованого уряду, або на пропозицію дотичного міністра, відповідно до обставини, будуть могли очеркнути функції, застережені виключно кандидатам, які походять з Східної Галичини або там повнять функції, означені цими реґулямінами. При виборі урядників належить числитися, при рівних заслугах з чисельною вартістю ріжних народних ґруп.
V. Судові орґанізації.
Артикул 27. Трибунал у Львові утворить Найвищий Трибунал для цілої території Східної Галичини.
Артикул 28. Судії Східної Галичини будуть іменовані начальником польської держави на пропозицію ґубернатора, з винятком цих судіїв, для яких буде примінена виборча система. Вони будуть не усуваємі і не можуть бути зложеними з уряду в инший спосіб, як тільки по дотичній опінії Львівського Трибуналу, який урядує як найвища дисциплінарна рада цьої маґістратури.
Артикул 29. Кари наложені трибуналами у Східній Галичині будуть виконані на території Східної Галичини.
Артикул 30. Начальник польської держави матиме право помилування для засуджених трибуналами у Східній Галичині.
VI. Фінансова система.
Артикул 31. Спеціяльну фінансову систему для Східної Галичини усталить польський закон відносно до диспозиції цього трактату.
Артикул 32. Добра Східної Галичини, які передше належали до австрійського правительства, до коронного краю Галичини або до австрійської корони, рівнож добра цьої теріторії, які з правного титулу належали до пануючої родини в Австро-Угорщині суть, в умовинах передбачених 204-тим артикулом мирового трактату поміж високими контрактуючими сторонами та Австрією, переказані Польщі, яка їм запоручить адміністрацію.
Артикул 33. Добра тепер вже прилучені до якого публичного уряду остають в цій звязи. На будуче не можуть вони бути відлученими, як тільки в правних формах і на дотичну опінію влади, яка цим урядом управляє. На час системи, установленої цим трактатом, добра вичислені артикулом 32 не можуть бути відступлені і обтяжені тягарами, яких речинець переходивби час існування цьої системи; на случай колиби новий статут був установлений по арт. 2, договори, які переходитимуть цей речинець, стратять свою силу доперва в 3 роки після вирішення цього статута, як що точно не будуть потверджені в часі цього речинця. З огляду одначе на переведення аґрарної реформи і на роботи признані, як публично нежиточні ця стипуляція в нічим не перешкоджує в диспонованню цими добрами. Диспозиціх цього розділу не пересуджують розпоряджування цими добрами через головні зсoюзнені і зєдинені держави на случай, колиби Східна Галичина мала стати в цілости або в частині відбраною від Польщі.
Артикул 34 торкається адміністрації і рахунків з прилучення до домінікальних дібр і цих, що звязані з публичними урядами.
Артикул 35. На случай, колиби деякі уряди, яких тягар має спадати на Східну Галичину обтяжили в Польщі державний буджет, польське законодавство усталить дотичну квоту уділів в висліді зачальних податків, побираних у Східній Галичині; ця квота буде вставлена до її буджету.
Артикул 36. Буджет Східної Галичини обнимає: 1. В розходах: розходи, які доторкають справ з арт. 12; 2. в приходах: а) квоту уділу в сумі загальних податків, означену по думці арт. 35; в) суму додатків до загальних податків, яких відносини будуть уладжені Соймом Східної Галичини.
Артикул 37. Польський уряд має заснувати уряд довгів, які по постановам арт. 199 і 200 договору з Австрією мають обтяжувати територію Східної Галичини. На случай, колиби ця територія мала бути в цілости або части відділена від Польщі, контрибуційна частина, яка на них припадає, буде очеркнена відносно до прінціпів арт. 199 сказаного договору.
VII. Військова орґанізація.
Арт. 38. Законодавство про військову службу, яке обовязує в Польщі, буде могло бути примінене через Польщу в Східній Галичині, з застереженням, що контиґент в цей cпocіб рекрутований творитиме спеціяльні одиниці, які в часі мира стоятимуть ґарнізоном в Східній Галичині і будуть до диспозиції польського правительства, в часі війни для оборони національної території.
VIII. Переходові постанови.
Арт. 39. Аж до вібранняся Сойму ґубернатор Східної Галичини буде адмініструвати територією, придержуючися диспозиції цього трактату. В цім, що доторкає справ, які по постановам цеї умови належать до компетенції польського Сойму, польські закони будуть введені в Східній Галичині через ґубернатора промульґацією. Справи, які належать до компетенції Сойму Східної Галичини закони і постанови, які були в силі 28. липня 1914 будуть примінювані без нової промульґації.
Ґубернатор уживає необхідних середників, щоби Сойм Східної Галичини був по постановам артикулу 10-ого вибраний по можности як найскорше і це в той спосіб, щоби Сойм міг зібратися найпізніще в речинци девяти місяців по введення в життя цього трактату. До ґубернатора належить запевнення свободу годосовання, відносно передусім до стипуляції арт. 6, і має він приступити безпроволочно до скликання сойму. Загал "regime-y" установлений розділами І—VI цього трактату, ввійде в життя від хвилі зібранняся першого сойму; військова обовязкова служба не може бути заведена в Східній Галичині перед цею датою.
Артикул 40. Ніхто з мешканців Східної Галичини не буде міг бути непокоєний ні переслідуваний по причині свого політичного становища від дня 28. липня 1914 аж до введення в життя цього трактату.
Цей договір, зредаґований на француській, анґлійській і італійських мовах, якого француський текст буде обовязуючий, в случаю ріжниці думок буде ратифікований. Ввійде в життя в цім самім часі, що мировий договір в Австрією. Місцем ратифікації буде Париж. Держави, яких правительства мають місце осідку поза Европою, можуть ограничитися до повідомлення уряду француської республіки через свого дипльоматичного представника в Парижі, що їх ратифікація зістала уділена і в тім случаю передадуть документ сейчас, як тільки буде це можливе. Француський уряд доручить усім державам, які підписують дотичні копії протоколу і зложення ратифації. В Парижі, дня . . . . 1919 р., в однім примірнику, який буде зложений в архівах француського уряду й якого автентичні експедиції зістануть доручені кожній державі, яка підписує цей договір.
[Український прапор, 09.12.1919]
09.12.1919