Українські історики з Німецько-української комісії істориків підтвердили, що вони вважають Голодомор 1932–1933 років актом геноциду, й відкинули звинувачення посла України Андрія Мельника в зневаженні теми Великого голоду.
Про це йдеться у заяві групи, опублікованій інтернет-виданням "Європейська правда".
"До нас, українських членів Німецько-української комісії істориків, ніхто ніколи не звертався з проханням висловити свою думку щодо характеристики Голодомору як геноциду. Більшість з нас не є дослідниками цієї теми. Наші фахові інтереси переважно стосуються інших царин: історії Першої і Другої світової воєн, історії українсько-німецьких стосунків, сучасного стану історіографії. Але на підставі досліджень інших наших колег, до якості роботи яких у нас немає жодних сумнівів, ми можемо чітко заявити – так, ГОЛОДОМОР БУВ АКТОМ ГЕНОЦИДУ. І якби до нас хтось звернувся з проханням сформулювати нашу спільну думку, то вона була би саме такою", – ідеться в заяві представників групи.
Українські історики вважають, що осмислення історії Голодомору "має значення не тільки для України, а й для Європи і всього світу". "Уроки Голодомору, як і Голокосту, інших геноцидних актів на українських землях у 1930–1940-х роках, є універсальними для усвідомлення та відстоювання тих цінностей, на яких базується сучасна європейська цивілізація. Ми глибоко переконані, що непереосмислене і непереоцінене минуле може повертатися, разом з масовим насильством. Тому визнання Голодомору геноцидом має стати ще однією, і серйозною перешкодою, щоб цього не сталося – ані тепер, ані у майбутньому", – резюмує українська група двосторонньої комісії.
Заяву підписали Поліна Барвінська, Владислав Гриневич, Гелінада Грінченко, Олександр Лисенко, Юрій Шаповал, Ігор Щупак і сам Ярослав Грицак.
У своїй колонці, опублікованій на сайті "ЄП", Ярослав Грицак підтвердив, що він вважає Голодомор актом геноциду.
Професор Українського католицького університету заявив про те, що посол Андрія Мельник спотворив настрої Українсько-німецької історичної комісії: насправді коли йдеться про "думку більшості", нібито не згодної з трактуванням Голодомору як геноциду, то мається на увазі більшість зі складу німецької частини.
Водночас Грицак підтвердив: комісія не може вийти з інституційною заявою зі закликом визнати Голодомор геноцидом саме через відсутність внутрішнього консенсусу. "Це не означає, що німецькі історики не визнають Голодомор однією з найбільших трагедій у світовій та українській історії. Але деякі з них мають сумніви щодо придатності концепції "геноцид" для опису того, що творилося в Україні у 1932–1933 роках, – додав Грицак. – Це питання є чисто науковим, а не політичним. Ви ж очікуєте від нас політичних рішень. А це за означенням є неможливим".
Грицак здивований тим, що Андрій Мельник відреагував на роботу комісії допіру аж тепер. "Якби Ви цікавилися роботою комісії, то, можливо, Ви б не казали, що комісія займається другорядними справами", – арґументував історик.
Ярослав Грицак також висловив подив закидами посла в тому, начебто українська частина комісії проїдає бюджетні кошти Німеччини: бюджет ФРН фінансує лише німецьку групу комісії, а українці досі працюють на волонтерських засадах, "на нульовому бюджеті".
"Ми не є державною структурою. Ми є добровільним громадським об'єднанням, створеним за ініціативою німецьких істориків, які у 2014 році, у розпал так званої "російської весни", вирішили таким чином показати свою солідарність з Україною та українською справою. Ми працюємо у міру своїх скромних (у тому числі фінансових) можливостей – у темпі, який напевно Вас не задовольняє, і без того суспільного розголосу, якого Ви потребуєте. Якщо Ви хочете швидких й ефективних рішень, для цього є Інститут національної пам′яті. Там розв′язання таких ситуацій входить в опис службових обов′язків, і люди там одержують за це державні зарплати", – заявив Грицак.
Ярослав Грицак також закликав посла встановити з комісією "людський, а не чиновницький контакт". "Трактуйте нас як своїх партнерів, а не як своїх підданих. А поки цього не сталося, у мене й у членів нашої комісії складається враження, що звинувачуючи нас і погрожуючи нам, Ви переступаєте межу своїх компетенцій і намагаєтеся зробити з нас цапа-відбувайла за свої дипломатичні недопрацювання", – резюмував Грицак.
28.10.2019