Як діти в школу

Зі сміхом і пустощами, під аплодисменти і схвальний лемент розпочалося написання некролога українського парламентаризму. Огляд подій тижня в Україні

Законодавці тижня

Перший і останній день роботи першої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання треба брати в рамочку і відправляти експонатом у музей абсурду. Те, що в залі під куполом тепер буде перманентно весело, говорили багато і переконливо, але мало хто прогнозував глобальність веселощів. На засідання прийшов президент, з трибуни пообіцяв, що розжене законодавчий орган, якщо матиме час і натхнення, а потім зайняв відведене йому місце, звідки пильнував, чи не займаються народні депутати непотребством, за яке Раду треба розпускати. Самі обранці вже майже зрозуміли, що вони тут роблять – вони тут депутатствують – і жваво тиснули на кнопки до глибокої ночі.

На регламент Верховної Ради періодично клали ігнор, а тепер це стало нормою. Серед купи нормативних актів, прийнятих із непристойною оперативністю, окремо варто виділити перше читання законопроєкту про зняття депутатської недоторканності. Тепер із документом ознайомляться у Конституційному Суді, де, згідно з новою традицією, дадуть власне «добро», і в скорому часі народних депутатів можна буде торкатися.

Загалом нова влада планує суттєво переписати Основний закон – говориться вже про сотні поправок до Конституції. Щоби реалізувати ці натхненні перспективи, народним депутатам із монобільшості не обов’язково читати нудні законопроєкти – просто доведеться ще кілька днів попрацювати по 16 годин, бо в іншому випадку президент виконає свою обіцянку щодо розпуску.

Уряд тижня

Розігнати Володимир Зеленський обіцяв і новостворений Кабінет Міністрів, якщо той не зменшить комунальні тарифи. У наймолодшого за всю історію держави прем’єр-міністра руки до платіжок ще не дійшли, але Олексій Гончарук вже запланував, що за п’ять років вітчизняний ВВП виросте на 40%. Треба розуміти, що саме стільки він планує працювати на своїй сучасній посаді.

Псувати настрій Гончаруку зокрема і чинній владі загалом ще деякий час буде фігура міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Те, що Арсен Борисович залишиться на своєму посту, анонсував всезнаючий і тепер уже майже всемогутній Ігор Коломойський, а офіційною версією незамінності Авакова є універсальне словосполучення «тому що війна». У фракції «Слуга народу» в контексті непохитності Авакова згадали, що він нібито має бізнес на азартних іграх, але той нюанс легалізують – і відкритим залишилося лише питання, в кого запустить склянкою шеф МВС на засіданні уряду чи якомусь іншому поважному заході.

Прокурор тижня

Перший млинець виходить зазвичай глевким, але об те, що зліпив новий генеральний прокурор Руслан Рябошапка, можна поламати зуби. Виявилося, що з терміном фактчекінг кваліфікований юрист не знайомий – і, відвідавши світову павутину, шеф ГПУ оприлюднив інформацію про звільнення українських політичних в’язнів із Росії. Джерело інформації знаходилося в країні-агресорі, й уже це мало б насторожити, але Рябошапка тим не перейнявся і закликав молитися за наших заручників. Прості посполиті подумали, що коли вже повідомлення поширив сам генпрокурор, то ніяких питань виникати не повинно – і в київський аеропорт помчали зустрічати заручників їхні рідні, близькі та журналісти. Виявилося, що Рябошапка купився на фейк – про звільнення українців можна говорити лише в майбутньому часі.

Читати букви в комп’ютері тепер прокурор буде ретельніше, а поширювати інформацію обережніше. В іншому випадку Рябошапка піде шляхом Юрія Луценка і заробить імідж теліпала язиком.

Гість тижня

Візит радника президента США з національної безпеки Джона Болтона до Києва відбувався на тлі інформації про те, що Дональд Трамп буцім пригальмував виділення військової допомоги Україні. Американський гість нічого конкретного з цього приводу не повідомив, але зробив спробу заспокоїти.

"У минулому і на цей час існує широка співпраця (США) в сфері оборони з Україною та іншими країнами в регіоні. Вона була взаємовигідною для всіх країн. Найближчим часом ми визначимося і приймемо рішення з цього приводу", – заявив Болтон.

Особливого оптимізму це не додало, а ще більше зіпсувала ситуацію історія з продажем стратегічного підприємства «Мотор-Січ» китайцям. За «офіційною» конспірологією, Київ хоче продати половину запорізького заводу Пекіну – й у Піднебесної з’явиться можливість виготовляти повноцінні сучасні військові вертольоти. Американцям це не подобається, і Болтон приїхав вправляти мізки представникам третього світу. Трампового радника могли б заспокоїти, пояснивши, що коли вже «Мотор-Січ» Богуслаєва пережила, то ніякі китайці їй не страшні, а могли б згадати історію майже двадцятирічної давнини з Мадлен Олбрайт, Бушерською АЕС і «Кольчугами». Поки що цього не зробили, і гризота довкола вертольотів ще буде.