На знимці – сесійна зала Верховної Ради, 29 серпня. Народним депутатам нагадують, кому вони мають бути вдячні за можливість будувати політичну кар'єру.
Сьогодні, 29 серпня, набуває повноважень Верховна Рада дев’ятого скликання. Нова парламентська більшість вирішила розігнати темп роботи Ради аж до рівня бліцкригу ще в перші години власної діяльності. Планують, що впродовж дня новообрані депутати оберуть керівництво ВР, легітимізують коаліцію, затвердять прем’єр-міністра і Кабінет Міністрів. Відтак, «спікеріада», «коаліціада» та «прем’єріада» будуть рекордними в історії українського парламентаризму.
Врешті, після виборчого циклу 2019 року багато що буде рекордним і багато що буде вперше. Втім, як застерігають українські експерти, це може бути не довговічно…
Коаліція «для галочки»
Проголосувати за нового прем’єра – не так просто, якщо мета дійсно стоїть впоратися зі всім за один день. Де-юре, кандидатуру очільника уряду має подати парламентові Президент. Для того депутатська коаліція має передати Президентові юридично оформлену пропозицію з прізвищем очільника Кабміну. Відповідно, коаліції слід провести своє засідання. А ще раніше – ту коаліцію треба сформувати. Перед тим депутати мусять обрати керівництво Верховної Ради, котре могло би офіційно оголосити про створення коаліції (головою ВР стане Дмитро Разумков). Ну й виконати засадничу із формальностей – офіційно розділитися на фракції.
Згідно з інформацією із фракції «Слуга народу», на посаду прем’єр-міністра пропонуватимуть 35-річного Олексія Гончарука – успішного українського юриста з реформаторського середовища, котрий зумів зблизитися з Володимиром Зеленським під час його походу до президентства й наразі займає посаду заступника керівника Офісу Президента.
Обрання голови уряду стоїть під номером #12 у проєкті порядку денного засідання, запропонованого підготовчою депутатською групою.
Олексій Гончарук — майбутній прем'єр-міністр України
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко обурений тим, що команда Володимира Зеленського тримала кандидатуру прем’єр-міністра в таємниці до останнього дня. «Це трішки аномальна ситуація, тому що в всіх розвинутих країнах кандидат на посаду прем’єр-міністра від кожної партії відомий, як правило, ще до виборів», – коментує Коліушко.
Ще більше пан Ігор занепокоєний тим, що Верховна Рада у перший день своєї роботи планує затвердити і весь склад уряду. Це свідчитиме про те, що голова уряду не був самостійним, формуючи свій кабінет.
«Постає технологічна проблема: якщо вони в перший же день Верховної Ради нового скликання призначать і весь склад уряду – це свідчитиме про те, що уряд не формувався прем’єр-міністром, а формувався ззовні. Це означає, що прем’єр-міністр у нас буде слабким і урядом керуватимуть зі зовнішнього центру; він не буде цілісною командою, яка не буде втілювати якусь заздалегідь узгоджену стратегію розвитку нашої держави. Це дуже поганий сигнал», – вважає керівник Центру політико-правових реформ.
«Слуга народу» не комплексує
Ігор Коліушко визнає, що партія «Слуга народу» виконала великий шмат роботи перед першим засіданням Верховної Ради: підучила своїх депутатів, «розписала» комітети, а начебто й підготувала низку законопроєктів (яких, втім, нікому не показали).
«Вчитися ніколи не пізно, – каже Коліушко, коментуючи трускавецький тренінг для новообраних депутатів. – Я бачу в цьому виключно позитив. Для мене це свідчення, що вони не комплексують із того, що чогось не знають. Вони не хочуть здаватися мудрішими, ніж є насправді, вони адекватно оцінюють свої можливості і хочуть стати кращими».
Депутати "Слуги народу" селфуються у Трускавці
Коліушко застерігає: депутатська робота – не проста, отож сподівається, що депутати дійсно поставлять собі за мету постійно розвиватися.
«Є дуже різні люди [у «Слузі народу»]. Частина з них серйозно і дуже наполегливо готується. Багато хто з них сам і говорить: їм відведено небагато часу на плідну роботу, і вони хочуть той час максимально ефективно використати», – каже Коліушко, додаючи, що трапляються і легковажні парламентарі.
«Лунають і трошки «шапкозакидальні» настрої: «Ми тут швидко все зараз поміняємо...» Коли таке читаєш, то відчуваєш, що люди ще або не розуміють, про що говорять, або роблять це з інших мотивів – наприклад, піару», – констатує Коліушко.
Пан Ігор звертає увагу на те, що партія «Слуга народу» беззастережно тягне на себе цілого парламентського коца. Це яскраво проявилося під час розподілу комітетів.
«Представники «Слуги народу» активно критикували представників інших фракцій за те, що вони хочуть очолювати більшу кількість комітетів, казали, що, мовляв, для роботи комітету це не має ніякого значення. Але при цьому забрали собі значно більшу кількість посад у комітетах, аніж випливає з чисельного складу фракції у ВР», – зазначає Коліушко.
Основний закон – Ньютона
Призначення Олексія Гончарука прем’єр-міністром означатиме, що урядом насправді керує Офіс Президента. У цьому певен науковий директор фонду «Демократичні ініціативи», професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.
«Гончарук – це та людина, яка не має досвіду в управлінні. Це означатиме, що ключі управління можуть бути на Банковій: насправді не прем’єр-міністр керуватиме в уряді, а з Банкової», – коментує Гарань.
Перебираючи потенційних кандидатів на посади в уряді, пан Олексій схвалює ідею зберегти Оксану Маркарову на посту міністра фінансів. Водночас, критикує перспективи перепризначення Арсена Авакова у МВС, бо це «було би всупереч всій риториці Зеленського».
Збереження Арсена Авакова на посаді міністра МВС зовсім не впишеться в риторику нової владної команди
Олексій Гарань зазначає: «Слуга народу» поводиться, як повний господар у Верховній Раді. При тому опозиції їм навіть не видно.
«Що може робити опозиція в парламенті? Мало. Тому що є більшість. І більшість буде навіть у тих парламентських комітетах, які очолили представники опозиції. Але складати лапки не можна. Я нагадаю 90-й рік, коли в комуністів була більшість, але зрештою вони були змушені прислухатися до того, що каже опозиція. Нова команда є дуже самовпевненою. Але це не означає, що багато речей не можна зробити», – зазначає Гарань.
Чи може роль опозиції виконати громадянське суспільство? Олексій Гарань трактує ставлення Володимира Зеленського до представників громадських організацій як насторожене. Його дивує, що команда Зеленського вважає «Реанімаційний пакет реформ» «порохоботською» організацією. Аналогічною характеристикою («порохоботи») голова ОП Андрій Богдан охарактеризував і журналістів, котрі критикували Банкову.
Зеленський тисне, але й демонструє здатність відступити, коли тиснути починають на нього
«Я думаю, що ці «хлопці» – маю на увазі в тому числі і Президента – одразу намагатимуться захопити багато. Але потім, якщо буде опір, вони почнуть іти трохи назад», – вважає Гарань.
Пан Олексій нагадує, що в кількох випадках, коли Офіс Президента відчував спротив, то переглядав власні рішення. Приклади: відмова від стрімких місцевих виборів без завершення децентралізації; пошук компромісного формату святкування Дня Незалежності після рішення скасувати парад тощо. «Вони трохи коригують свої дії, коли бачать, що діє третій закон Ньютона», – резюмує Гарань.
Ящик зелений до почорніння
Редактор культурологічного часопису «Ї», представник «Виборча рада UA» Тарас Возняк вважає, що нинішня ситуація в Україні є дуже специфічною. Незважаючи на риторичну прихильність «Слуги народу» до народовладдя, нинішній розподіл сил знаменує крах публічної політики.
«Ця ситуація радикально змінила не тільки політичний ландшафт – чого й хотів народ, – але змінила і стиль спілкування. [Андрій] Богдан, можливо, має рацію: журналісти і політологи [владі] не дуже потрібні, тому що представники новообраної влади апелюють не до них, а безпосередньо до народу, «народу Риму». Ми, згрубша, бачимо «чорний ящик», в якому приймають якісь рішення і потім звідти виходять. Політики як публічної справи, справи, в якій обговорюють, зважують аргументи, де чуються або відкидаються аргументи, шукаються компроміси – не буде. Політика зі справи публічної перейде в справу непублічну», – вважає Возняк.
Суспільні дискусії відтепер будуть мати мало впливу на ситуацію – залишиться сидіти і слухати, що там понавирішували "згори"
Згідно з оцінкою пана Тараса, політологічні дискусійні майданчики в Україні зійдуть на маргінес. «Будемо дискутувати собі в дискусійних клубах – ми з вами і ми між собою – виставляючи свою позицію contra spem spero… З ким ми будемо говорити? Коли рішення приймається десь і запускається машина для голосування – от ви її і побачите! – вона проголосує так, як вважає за доцільне теперішня політична еліта», – констатує представник «Виборчої ради».
Згідно з оцінкою Возняка, на виборах перемогли ніяк не депутати, а персонально Володимир Зеленський. Пан Тарас передбачає, що з часом усе-таки виникне перспектива для плюралізації політичного поля – коли депутатський корпус набереться досвіду і зазнає політичної структуризації.
«Партія «Слуга народу», як на мене, має зрозуміти, що буде представляти весь народ, а не тільки тих, що перемогли. Мало би відбутися політичне дорослішання тих людей», – сподівається Возняк.
«Перший період, очевидно, буде райдужним, захопливим, адреналін буде зашкалювати. Але потім настане період реалізму, і ми можемо у перспективі виходити із закритості, з цієї чорної коробочки, на якесь політичне поле», – зазначає редактор часопису «Ї».
Возняк очікує, що ці процеси запустяться зсередини фракції «Слуга народу», але, правдоподібно, не ззовні. «Така велика кількість людей, кілька різних центрів кристалізації в цій величезній структурі, рано чи пізно диференціюють свої інтереси. А коли відбудеться диференціація, ми повернемося у сферу публічної політики зі сфери закритості», – передбачає пан Тарас.
Водночас, Возняк не відкидає, що «Слуга народу» до останнього перебуватиме під цілковитим контролем Володимира Зеленського, а самі каденції Верховної Ради та самого Кабінету Міністрів будуть нетривалими.
«Уявіть собі, що ви є Президент Зеленський. І минула зима – результати зими не дуже втішні. Хто винен? Уряд. Викидаємо уряд, міняємо уряд. Хтось впирається в парламенті? Міняємо парламент. Хто має ініціативу і хто має силу перекреслити парламент та змінити уряд? Тільки Президент. І на місці Президента Зеленського я би їх міняв, як рукавички. Тому жити довго вони, швидше за все, і не будуть», – прогнозує Тарас Возняк.
29.08.2019