Цієї неділі вперше в історії України й Австрії відбувся пам'ятний концерт на галицькій батьківщині відомого австрійського письменника Йозефа Рота – у містечку Броди на Львівщині. Концерт у рамках фестивалю LvivMozArt приурочили до подвійної дати – 125-річчя від дня народження та 80-х роковин смерті письменника. Сцену розташували біля руїн пам’ятки національного значення – Бродівської синагоги. У мистецькому дійстві, що відбувалося в супроводі оркестру INSO-Lviv та Львівської хорової капели «Дударик», взяли участь світові зірки, зокрема південноафриканська оперна співачка Пумеза Мацікіза, американський митець Абраам Броди, кіноакторка Сунні Меллез. Диригувала Оксана Линів – засновниця й арт-директорка LvivMozArt.
Прозвучали «Kyrie Eleison» української композиторки Богдани Фроляк, відбулася прем’єра твору Абраама Броди (скрипка-перформанс, США), створеного спеціально на замовлення фестивалю.
Кульмінацією дійства, безумовно, стало виконання масштабної Третьої симфонії «Kaddish» видатного американського композитора, диригента та гуманіста Леонарда Бернстайна, сина єврейських емігрантів, які походили з-під українського міста Рівне. У цій симфонії Бернстайна використано канонічні тексти стародавніх єврейських молитов. Вона є реакцією митця на події Голокосту та присвячена пам’яті Джона Кеннеді, який трагічно загинув за декілька тижнів до прем’єри твору. Цей твір став світовим символом долі єврейського народу та посланням майбутнім поколінням – «Ніколи знову!»
Нагадаємо, від 3 до 11 серпня у Львові триває третій сезон Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt. У рамках фестивалю заплановано ще багато цікавих подій.
Незадовго до концерту, о 19:00 того самого дня в Бродах урочисто відкрили пам’ятник Йозефу Роту при вході до Бродівської гімназії ім. Івана Труша. Саме тут колись навчався майбутній письменник. Проектну ідею втілив у бронзі молодий львівський скульптор Володимир Цісарик.
ДЛЯ ДОВІДКИ
Мойсей Йозеф Рот (нім. Moses Joseph Roth; 2 вересня 1894, Броди – 27 травня 1939, Париж) – австрійський письменник і журналіст українського єврейського походження. Писав німецькою, найвідоміші твори – романи «Йов. Роман простої людини» (1930) та «Марш Радецького» (1932). Більшість його творів екранізовано.
Народився й виріс у Бродах у часи Австро-Угорської імперії. Був єдиною дитиною у єврейській ортодоксальній сім'ї. Навчався в початковій школі Барона Гірша, згодом – у Цісарсько-королівській гімназії імені кронпринца Рудольфа, де добре вивчив німецьку мову. Польську й українську також знав, хоча й недосконало.
1913 року вступив на навчання до Львівського університету, де вивчав германістику і філософію. Згодом переїхав продовжувати студії до Відня. Рот вирішив асимілюватися з австрійською культурою і стати німецьким письменником.
1916 року перервав навчання через призов до австрійського війська, брав участь у Першій світовій війні як військовий журналіст. Після закінчення війни продовжив кар'єру журналіста спочатку у Відні, а з 1920 року – в Берліні.
Перші окремі твори Йозефа Рота – романи «Готель Савой» (нім. Hotel Savoy) та «Бунт» (нім. Die Rebellion) – було опубліковано 1924-го. Того самого року подорожував Галичиною, завдяки чому народився триптих «Мандрівка Галичиною»: «Люди й ландшафти», «Львів, місто», «Каліки».
У середині 30-х опублікував антикомуністичні статті, де зобразив соціалістів і комуністів безбожниками, які проклали шлях нацистам.
1928 року потрапив у важку психологічну та фінансову скруту через захворювання дружини Фридерики на шизофренію. Рот сам став алкоголіком. 1929 року мусив віддати дружину до психічної клініки, де згодом її вбили нацисти в рамках проекту евтаназії.
1933 року Йозеф Рот покинув Німеччину, оскільки до влади прийшли нацисти, а його книги було заборонено. Переїхав до Відня, відтак подорожував Європою. Продовжив журналістську діяльність у Парижі та Празі. 1934 року переїхав до Парижа.
Протягом свого життя, уже відомим, періодично бував у Львові, відвідував рідних. 1937-го, за два роки до смерті, побував тут востаннє.
Помер унаслідок двостороннього запалення легенів і білої гарячки. Похований на цвинтарі комуни Thiais департаменту Валь-де-Марн (на півдні Парижа).
Через декілька місяців після смерті Рота в Амстердамі опублікували написану ним незадовго до смерті «Легенду про святого пияка», яка стала провісником смерті автора.
05.08.2019