На сайті Централізованої бібліотечної системи для дітей оновлення з’являються так часто, що коли вперше його бачиш – закрадається сумнів, чи це не симуляція діяльності. Поки цей матеріал готувався до публікації, у соцмережах виринули ще дві новини від ЦБС – відбулася зустріч дітей з львівськими хіпі на чолі з Аліком Олісевичем, а також виграно конкурс проектів від програми «Бібліоміст», і тепер у бібліотеці буде працювати професійно обладнана студія звукозапису "Формат+". Тому будь-яка розповідь про діяльність цієї структури ризикує перетворитися на безсоромну рекламу – адже сучасна ЦБС для дітей міста Львова більше схожа на творчу піар-корпорацію, що просуває читання в маси.
Бібліотеки традиційно асоціюються з тишею, ба більше – з суворою забороною порушувати цю тишу. І не викликають зазвичай захоплених вигуків у дітей. Бібліотека назагал – це дозвілля для «заучок». Але не у цьому випадку. У ЦБС на вулиці Окуневського один з юних читачів Роман Дзвоник на питання «Для чого Вам бібліотека?» спокійно і вдумливо відповідає: «Це спосіб нашого життя».
Стосовно бібліотек в Україні найбільше чути розмов про брак можливостей, про складні умови і про небажання дітей читати. Тут про це не говорять. Натомість влаштовують чергову атракцію – «Літо в стилі еко» – дитячий пленер читання, який передбачає максимально вивести дітей на подвір’я, у сквери та парки, і продовжити їхнє спілкування з книгою за межами бібліотеки. І кожен працівник захоплено розповідає вам про своє бачення цієї програми, про її важливість, і про те, як почнуть втілювати її у життя.
Директор Централізованої бібліотечної системи Валентина Галушка починає розповідь про новий спосіб існування бібліотек з того, що сучасні діти вимагають сучасних методів. Саме з такої точки зору у ЦБС була організована робота з дітьми від двох років (проект «З колиски до книжки»), психологічний проект для підлітків, літературні сніданки за участі батьків і дітей, психолог для молодих сімей, і унікальна послуга «Бібліоняня», коли з малюками щонеділі працюють бібліотекарі. Пані Валентина наголошує, що кожен крок у роботі бібліотеки – добре спланований:
«Перш за все, сьогодні дитяча бібліотека зовсім інша, ніж 10-20 років тому. Сьогодні інша дитина. І тому ми проаналізували свою роботу протягом останніх років, і зрозуміли, що треба змінюватися. Нам мають бути притаманні нові форми роботи поряд із традиційними бібліотечними способами популяризації книги. Тому було створено багато різних проектів. Кожна бібліотека-філія продумала свій напрямок діяльності, обрала форму, яку вона може застосувати до своїх користувачів. Є, наприклад, бібліотеки, які працюють з малюками – це серйозно нове для нас і продумане. Ми вирішили, що ми можемо обслуговувати дитину з дворічного віку – коли дитина тільки починає ходити, бачити книжку, гортати її.
Ми працюємо вже понад п’ять років у такому темпі над різними проектами, беремо багато грантів. «Бібліоміст» дав нам можливість виграти чотири гранти. Дякуючи одному з грантів ми отримали кінокамеру і створили об’єднання «Кіноторба», де діти створюють свої фільми. Це одна з можливостей реалізувати дітей різнопланово, надзвичайно цікава. Інколи діти навіть створюють фільми самі, і потім вже нам показують – ми перші глядачі прем’єр. На одному з міжнародних кінофестивалів у Херсоні ми отримали диплом як один з найкращих аматорських фільмів, який популяризував читання і бібліотеку».
Звідки стільки запалу у державній структурі – це питання виникає відразу як дізнаєшся про широченний «фронт робіт» бібліотеки. Директор відповідає просто:
«Нас стимулює час, наша громада, яка вимагає від нас серйозної і цікавої роботи для дітей. Ми ставимо високі планки для працівників. Ми вважаємо, що дитина не винна у тому, що невелика зарплата у бібліотекаря, і в решті нюансів. Підбираємо людей, які відчувають дитину, які вміють працювати з дітьми, можуть цілий день спілкуватися з ними, втомлюватися, але спілкуватися. Адже саме спілкування не вистачає сьогоднішній дитині і підлітку. Дитина просить нашої допомоги – і ми відчуваємо, що їй необхідно. Якщо це тінейджер – ми працюємо над відносинами з батьками, над позиціонуванням у соціумі. Дитина відверта у наших стінах, вона інакша. І, звичайно, ми даємо можливості дітям розвинутися як особистостям. Саме тут вони знаходять друзів – їм не вистачає дружби, доброти. І наші бібліотеки – це безпечне місце для дітей. Так, сьогодні діти стали менше читати, але якщо дитина йде зі школи і заходить в бібліотеку, і сідає в нашому вестибюлі, спілкується зі своїми однолітками саме в наших стінах – ми вже вважаємо, що це плюс. Значить, їм тут добре, затишно, їх тут зустрічають, вони знаходять пораду і особистостей, з якими їм цікаво».
У кожному відділі читачів вітають справжні фанати своєї справи – так захоплено про книжки можуть розповідати тільки ті, хто ними живе. Кажуть, усі нові надходження розподіляють між собою і читають – щоб мати змогу підтримати розмову з відвідувачами. Діти самі формують стенди книжок, які радять прочитати іншим, а також роблять «замовлення» бібліотекарям – і тоді починається «гонитва за граалем»: бібліотека за відсутності коштів мусить домовлятися з видавництвами або ж, спираючись на благодійні внески батьків, купує сама найкращі і найбільш омріяні дітьми новинки. У спеціальному каталозі можна переглянути, чим збагатилися останнім часом. Але самих книжок на стенді обмаль – усі «на руках». Тетяна Пилипець, бібліотекар абонементу 5-9 класів, розповідає власне бачення цієї роботи:
«Ми перш за все читачі, а тоді вже бібліотекарі. І усі – трохи політтехнологи. Навколо певних книг можна створити такий ажіотаж, що навіть діти, які не планували читати – прийдуть і прочитають. Треба тільки бажання мати. Звісно, складно поєднати живе спілкування, бути міні-психологом і робити паперову роботу. Та коли приходить дитина, ти шукаєш інший час для письма і на першому місці у тебе читач. Буває складно – ми безкоштовна установа з безкоштовним Інтернетом. Уявіть, який контингент до нас іноді приходить. Але ми шукаємо діалогу, через терни і часом не дуже приємні розмови. Ми розуміємо, що це, певно, останнє місце, де такі діти можуть себе комфортно почувати».
У відділі мистецтв – постійний вернісаж: картини, витинанки, малюнки, театр тіней, музичні інструменти, і навіть квіти у дивних горщиках. Тут своя «тусовка» – п’ють чай, розповідають про здобутки на ниві творчості і про плани на майбутнє, а також готуються до наступного заходу. Читачі усі талановиті: Роман – співак, який почав «кар’єру» у бібліотеці, а доти і не знав, що має здібності, Ліза, що вчиться тут грати на гітарі, і Юля – обличчя книги «Енн із Зелених Дахів» Люсі Монтгомері на цьогорічному Дитячому фестивалі і майбутня акторка. Щодня у відділі мистецтв бувають понад п’ятдесят відвідувачів, і кожен з них щось майструє, малює або читає про мистецтво. Саме цей відділ найбільше задіяний у організації творчих зустрічей дітей з відомими особами. Найяскравіший спогад з усієї довгої добірки – нещодавній візит байкерів до бібліотеки.
Крім дітей активних і начитаних, до бібліотеки приходять й інші – ті, які погано читають і мало говорять. Але і до них знаходять підхід. Особлива радість кожного бібліотекаря – бачити цей прогрес: як дитина починає відкриватися, цікавитися, розповідати щось одноліткам, і врешті може сама формулювати серйозну аргументацію на захист своєї думки. Для того існують і психологічні тренінги, і навіть клуб «Книжкових омбудсменів». Так само не лишаються без уваги і ті, хто взагалі не може прийти у коло бібліотеки – ЦБС активно працює з лікарнями, дитячими розподільниками, та радо відправляє бібліотекарів додому до дітей з обмеженими можливостями.
Мимоволі дивуєшся, як координують таку складну і розгалужену систему активності. Директор Валентина Галушка каже, що головне – всюди призначити справжніх спеціалістів:
«У нас є відділ інновацій і маркетингу. Це – наш мозковий центр, який продукує ідеї, пропонує бібліотеки на апробацію. Вони той стержень, який дає можливість нам підніматися і відчувати час. Це професіонали, які весь час думають над вдосконаленням. От наприклад, програма “Літо в стилі еко” – сьогодні ми починаємо рекламу по всіх бібліотеках, що діти можуть робити в літній час, які вони заходи можуть відвідати. Щоб провести усі ці акції, треба навчити бібліотекарів. Відділ інновацій і маркетингу вчить персонал, як це має бути. Розробляє проекти, вчить філії писати гранти. Вони працюють з кадрами – професійно готують до роботи. Ми можемо брати людину з педагогічною освітою, і вона може нам не підходити. Тому що дитині погано з цією людиною, вона не вміє віддавати, слухати. Ми кажемо, що на абонементі має бути особистість – найбільший професіонал. Тому що залучити до книги, популяризувати її індивідуально – це дуже велика, серйозна робота. І саме від абонементу залежить, чи буде дитина читати. Читальний зал починає цю роботу – розважає, забавляє, але дитина може встати після заходу, і не взяти нічого. Все одно вона була в наших стінах. А от наше завдання, щоб вона прийшла і взяла книжку, прочитала те, що їй на часі. Ми хочемо довести дітям, що сьогодні бути успішним – це дуже цікаво. Я вважаю, що дитячий бібліотекар, як і перший вчитель – це максимально важливий момент. Якщо ти зустрінешся дійсно з професіоналом, то буде все добре. Тоді і слово, і література, і краса в житті будуть завжди поряд з цією дитиною».
Перерахувати усі акції різних філій ЦБС майже неможливо. Один тільки мультицентр «Флешка», збудований на кошти спонсорів, вартує окремої історії – там діє проект «Від стародруків до ноутбуків», дивляться улюблені фільми цілими родинами, знімають їх власноруч, презентують у Інтернеті, вчаться правильно та розумно користуватися мережею тощо. І у кожному відділенні - своя специфіка, свої унікальні проекти і читацькі таланти.
У бібліотеці на Окуневського не стоїть мертва тиша – там чути розмови з кожної кімнати, і влітку вже о 10-тій ранку з десяток відвідувачів у кожному відділі. Перед кіноекраном – ціла група зі шкільного табору. Життя вирує, діти читають, розгадують головоломки, співають, малюють і ростуть. І виходиш звідти з відчуттям тотального оптимізму – принаймні щодо дітей, які потрапляють до настільки закоханих у свою справу працівників.
Фото - з сайту ЦБС для дітей м. Львова.
20.06.2013