Від посла сов. Підляшецкого одержуємо нинї таке письмо:
Відень 30/5 1894.
Високоповажана Редакціє!
В Письмі з Відня поміщенім в 109 ч. "Дѣла" зачислено клюб рускій з 5 послами до коаліції правительственної.
Позаяк ся вість єсть ошибочною і клюб рускій, як доси, і тепер придержує ся політики вільної руки, — що також сконстатовано і на остатнім засїданю з 25 с. м. при дебатї, котра розвинула ся в клюбі з нагоди заявленя посла Телишевского, що з руского клюбу виступає, — про те прошу яко интерімістичний голова клюбу о спростованє сеї вісти в "Дѣлї".
Прошу приняти — і т. д.
Підляшецкій.
Містячи повисше письмо интерімістичного голови руского клюбу, мусимо додати до него кілька слів від себе.
Хоч як поважаємо посла Підляшецкого, а однакож мусимо нинї на письмо єго сказати, що він не збагнув політики клюбу, до котрого належить і остає в самообманї, що мов-то клюб рускій, "як доси, і тепер придержує ся політики вільної руки".
Що клюб рускій не придержуєсь політики "вільної руки", видно і з цїлого поступованя клюбу від часу звістної промови посла Вахнянина — і з представлюваня справи тими орґанами, котрі підпирають політику руского клюбу.
Що-до поступованя клюбу — то се ж факт, що за той час посли клюбу анї разу не пійшли против интенцій правительства, але або підпирали правительство або усували ся від голосованя, навіть в таких справах, де очевидячки не мали підстави — н. пр. в справах розслїду постріляня робітників в Остраві і Фалькнові, розпорядженя міністра Шенборна о конфіскованю ненїмецких бесїд в парляментї, реформи закона прасового і т. д. Ми би дуже були раді, як би пос. Підляшецкій навів бодай один за той час випадок, де би посли руского клюбу заманіфестували "вільну руку" голосованєм против интенцій правительства. Того він очевидно не в силї зробити, а з другої сторони сумнїваємо ся, щоби він підняв ся оправдувати кождий випадок голосованя членів руского клюбу після интенцій правительства. Так, о що-ж иде? о маскованє правдивої політики фіктивною назвою?
Впрочім се на нїчо не здасть ся, бо — як ми висше зазначили — самі орґани, котрі підпирають політику руского клюбу, [а між ними "Правда", орґан посла Барвіньcкoгo] політику сю представляють инакше, нїж нинїшний интерімістичний голова клюбу. Пригляньмо ся: як ті орґани представляють політику руского клюбу?
"Буковина", висказуючи свою "утїху по поводу, що рускій клюб вже раз рішив ся приступити до коаліції", так дальше каже: "Політика вільної руки не то для такої малої партії, як Русини в радї державній, але і для великих партій нїчого не варта. За таку політику ["вільної руки!" — Ред.] нїхто і зломаного шелюга не дасть, не то яку паралельку".
Се би ще нїчого, що "Буковина" так осудила політику "вільної руки", але характеристичне то, що орґан посла Барвіньского "Правда" [скорреґувавши в словах "Буковини" лише то, що клюб рускій не "приступив" до коаліції, але "зближив ся" до неї] уступ про "політику вільної руки", що она "нїчого не варта, напечатав навіть розстріленими буквами, без нїякої корректури! А п. Підляшецкій говорить о політицї "вільної руки" в клюбі рускім! — і то о політицї "вільної руки" без усякого застереженя!
Щирійше, нїж пос. Підляшецкій, заговорив в тій справі сими днями один з послів клюбу руского в письмі з Відня до "Народної Часописи". [Що се письмо доходить з пера котрогось з послів, о тім годї сумнїватись.] Отже в тім письмі сказано про політику клюбу руского: "Посли клюбу руского вивязались сеї сесії з своєї задачі патріотичної по можности добре. Клюб рускій зблизив ся до коаліції, хотя ще заєдно задержав політику вільної руки... Приступленє до коаліції зробив він зависимим від осущеня тих жадань, які проголосили посли Вахнянин і Барвіньскій в своїх річах при буджетовій розправі. Коло польске віднеслось до всїх тих жадань дуже льояльно. Так само і правительство краєве і центральне. Зближенє клюбу руского до коаліції і таких же сторонництв приняло правительство з щирою радостію до відомости. Така реальна політика буде мати свої добрі наслїдки..."
З того представленя виходить цїлком инакше, анїж з письма пос. Підляшецкого. В письмі до "Народної Часописи" сказано виразно, що клюб рускій, хоч ще заєдно "задержав політику вільної руки", але "зблизив ся до коаліції". А то далеко не все одно, чи якій клюб має політику "вільної руки" без застереженя чи з застереженєм, що "зблизив ся до коаліції", бо-ж річ ясна, що коли клюб зблизив ся до коаліції, то вже звязав собі руки — і длятого нїчо дивного, що [як каже автор письма до "Народної Часописи"] зближенє клюбу руского до коаліції і таких же сторонництв "приняло правительство з щирою радостію до відомости". А що клюб звязав собі руки і на дїлї не має "вільної руки" — се видко з цїлого поступованя клюбу за весь час т. зв. "найновійшого курсу політики рускої". "Зближенє" клюбу руского до коаліції, як оно проявило ся в практицї, не різнить ся нїчим від "приступленя" — се виглядає тілько на пусту гру слів — і ми дивуємось, що пос. Підляшецкій на стілько ще не вспів тої річи збагнути, що говорить о політицї "вільної руки" руского клюбу навіть без всякого застереженя!...
Органи, підпираючі т. зв. "політику найновійшого курсу", богато писали й пишуть про "неясність" політики клюбу руского за часу проводу пос. Романчука — отже ми би порадили им, нехай би розглянули ся в нинїшній політицї руского клюбу і знайшли "ясність" в єго політицї: "вільной руки" при зближеню до коаліції правительственної". Особливо поручаємо се "Буковинї", котра перша орекла, що політика "вільної руки" нїчого не варта... і здаєть ся длятого она одного тиждня накликала рускій клюб до противправительственної коаліції славяньскої, а другого тиждня вже дуже рада була бачити єго в коаліції правительственній, аби тілько не з політикою "вільної руки", за котру "нїхто й зломаного шелюга не дасть"...
Дѣло
01.06.1894