Ера казусів: початок

Перші кроки нової влади в Києві поки що викликають у переважної більшості населення поблажливу усмішку, бо «то молоді і зелені, ще навчаться». Але якщо тенденція збережеться, то незабаром посмішка стане сардонічною, з судомою, а потім оскалом. Огяд подій тижня в Україні

 

Розпуск тижня

 

 

«Було весело» – іронічно прокоментував інавгураційний виступ новообраного глави держави Володимира Зеленського Голова Верховної Ради Андрій Парубій. Можливо, Андрій Володимирович поставився до обіцянки Володимира Олександровича як до елемента StandUp-шоу і подумав, що шостий президент переплутав парламентську трибуну з естрадою. Наступного дня виявилося, що найвідоміший реготун країни ні разу не жартував, бо поставив свій підпис під текстом, який містив таке:

 

"Керуючись ч. 2 ст. 77, ч. 6, 7 ст. 83, п. 1 ч. 2 ст. 90 Конституції України та відповідно до п. 7, 8 ч. 1 ст. 106 Конституції України, постановляю: припинити достроково повноваження Верховної Ради України VIII скликання; призначити позачергові вибори до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року".

 

Народні депутати, яким новий президент з тих чи інших причин несимпатичний, закинули Зеленському, що він порушив Основний закон, і звернулися в Конституційний суд – аби він подивився, чи не накоїв гарант чогось незаконного. Претензії парламентарів звучали і стосовно того, що президент намахлював зі своїми обіцянками, обіцяючи у власному законопроекті відкриті списки і зниження прохідного бар’єра, але потім про це «забув».

 

Тепер КС вчитується в букви закону, ЦВК бідкається стосовно фінансування процесу, але стверджує, що вибори таки мусять відбутися 21 липня. До абсурду ситуація дійде, якщо КС винесе свій вердикт вже після чергового всенародного волевиявлення і рішення цієї установи буде негативним щодо дострокових виборів.

 

Ті, хто скажуть, що таке неможливе, нехай подивляться на результати того, що сталося 28 квітня, і зроблять висновок, що тепер у нашій країні можливе все.

 

 

Кадри тижня

 

 

Дифузія чиновників у владній вертикалі заповідалася голосною – але мало хто сподівався, що резонанс від звільнень, а ще більше призначень, буде аж такий потужний. Прем’єр Гройсман заяву про складення повноважень написав, заніс у Верховну Раду, де її і зареєстрували. Тепер Володимир Борисович майже цілком віддасться підготовці до позачергових виборів, на які піде з власною командою, а не в чиємусь ар’єргарді. Про звільнення заявили шеф СБУ Грицак із заступниками і міністр оборони Полторак. Правда, потім Степан Тимофійович опам’ятався, що в країні війна й покидати пост буде не по-офіцерськи, тому залишився виконувати обов’язки.

 

З «новою кров’ю» в найвищих кабінетах вийшла місцями непристойна ситуація. Історія з заступницею міністра закордонних справ Оленою Зеркаль, яка несподівано для самої дипломатки стала заступницею глави Адміністрації президента, чим була дуже подивована, – квіточки. Вже наступного дня відповідний указ було скасовано, але в АП стався цікавіший трафунок. Очолив цю структуру юрист Андрій Богдан. Цьому адвокату, який обслуговував інтереси Ігоря Коломойського, відразу пригадали такі контакти, а також те, що Богдан мав би потрапити під люстрацію. Претензіями такого штибу юрист особливо не перейнявся.

 

Про решту нових заступників нового глави АП теж не забули, і широкому загалу стало відомо, що Руслан Рябошапка був радником Зеленського під час виборчої кампанії, Кирило Тимошенко – керівник компанії GoodMedia, а Юрій Костюк – сценарист серіалу "Слуга народу".

 

Найбільше ж роз’ятрило призначення Івана Баканова (друг дитинства президента і номінальний лідер партії "Слуга народу") першим заступником голови Служби безпеки України.


Зміна вищого керівництва держави принесе ще багато сюрпризів, а найбільшою несподіванкою буде, якщо ці несподіванки будуть мати хоча б нейтральне наповнення.

 

 

Референдум тижня

 

 

Згаданий вже Богдан встиг відзначитися в повноцінному вербальному скандалі, коли в телеефірі заявив, що припинення війни треба виносити на всенародний референдум. Пояснювати юристові безглуздість ляпнутого ним кинулися всі, хто мінімально володіє мовою. Безпосередньому керівникові глави Адміністрації президента довелося позичати в Сірка очі, згадувати державну і казати, що винесення питання про укладення мирних домовленостей із РФ на референдум не несе законодавчої ініціативи, а потрібне для з'ясування думки суспільства. "Ми повинні чути кожну людину. Це не законодавчий референдум, а інформаційний: громадяни, що ви думаєте? Це нормальна розмова з людьми", – пояснив Зеленський на зустрічі з волонтерами і громадськими активістами, яка, за іронією, відбувалася в стінах АП.

 

У попередньому підсумку в команді нового гаранта озвучили ідею, що президентові та його оточенню пасує евакуюватися з Банкової в якесь менш схильне до продукування ідіотизмів місце, бо як тільки людина потрапляє в дім, розташований напроти будинку з химерами, – починає розповідати про свій діагноз.

 

 

Вердикт тижня

 

 

Як і очікувалося, Міжнародний трибунал у Гамбурзі зобов'язав Росію негайно звільнити три затримані українські кораблі, а також 24 затриманих моряків і дозволити їм повернутися в Україну.

 

Наші воїни сидять у російських тюрмах рівно півроку, і навряд чи ворог звідти їх скоро випустить. У міністерстві закордонних справ Росії моментально відреагували, що цей міжнародний арбітраж не мав юрисдикції для розгляду інциденту.

 


У дурну ситуацію знову запхав себе і президент Зеленський, який заявив, що виконання Росією наказу трибуналу ООН про звільнення захоплених українських моряків і кораблів може стати сигналом із боку російського керівництва про готовність до припинення конфлікту з Україною. Таким чином війна на Донбасі, виявляється, є тільки конфліктом, який будемо вирішувати за допомогою референдуму.

 

Цікаво, чи Парубієві досі смішно?

 

27.05.2019