Яструб

поміж земним і небесним кадастром

в теплім повітрі висить темний яструб

квітень – у яструба шлюбна пора

він пролітає на лісом – над дахом

–і над водою що вчора потахла–

пересуваючи тінь у полях

він обмотався пір‘ячим светром

милею інчем і кілометром

шаликом синім – світлом – дощем

тінь його темна полохає чайок

що повсідались на палях причальних

збитих з соснових дощок

з погляду неба життя яструбине –

одягнено в фалди яскраво-сині

з погляду чайки – куріпки – миші –

він вичисляє їх з-поміж тиші

він накриває їх темним шатром

ось яструбиха з’явилася зліва

він королевич вона – королівна

спільне гніздо – їх трон

ось їхні крила в повільному танці

в шлюбнім кружлянні місто й окрайці –

острів – порти – прибережні кущі

все що вони на цей час облетіли

кілька ночей були тіло до тіла –

й блимне життя в яструбинім яйці

серце у яструба з сонця і місяця

кладка яєць у травні місяці

схожі на вибрані із алебастру

крапчаті яйця в гнізді – а яструб

і яструбиха паруються на життя

ось він кружляє шукаючи здобич:

над тимчасовим обвітреним домом

над тимчасовим нашим

життям