Історичні аптеки, без сумніву, є однією з родзинок Львова. Втім, і їх не надто шанують – за минулі два десятки років більшість таких фамацій просто знищили, включно з трьома сторічними, що мали унікальні інтер’єри та цікаву історію. Аби зберегти ті кілька аптек, які ще залишилися, у мерії Львова готують спеціальну програму, котру планують затвердити вже на найближчих засіданнях виконкому.
«Ми проаналізували декілька останніх випадків, які були у Львові щодо автентичних історичних аптек. Вирішили підготувати і винести на засідання виконавчого комітету окрему програму щодо їхнього збереження. Вона передбачатиме аудит всіх історичних аптек, публікацію он-лайн документів та інтер’єрів у відкритій мережі та можливість співфінансування збереження важливих елементів аптек», – розповів Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.
Без Феміди і святого Миколая
«Аптеки Львова найбільше схожі на букіністичні крамнички: старовинні інтер’єри і меблі, високі засклені шафи, шухлядки картотек, нерідко антресолі або металеві балкони по периметру. Як і чому совєтська влада, що все уніфікувала, не зачепила їх – загадка. Мабуть, вже дуже доладними були, і хтось з високопоставлених чиновників аптекоуправління або ж хтось із заслужених фармацевтів заступився за них. Далеким від ідеології медикам дозволено було бути освіченими консерваторами – й інтер’єри більшости львівських аптек, що розміщені у центрі міста, вціліли. Вони були розкидані і вживлені у полотно його кварталів, неначе каюти давно затонулого “Титаніка”. У них затримався ностальгічний аромат цивілізації, ще не знайомої зі світовими війнами – так, ніби фармацевтам була відома і передавалася з покоління в покоління таємниця консервації минулого часу. Більшість з цих інтер’єрів належить до кінця ХІХ – початку ХХ століть. До приходу совєтів замість порядкових номерів усі вони мали власні імена – як кораблі, ресторани, цукерні: “Під чорним орлом” (1775), “Під золотою зіркою” (1828), “Під золотим оленем” (середина ХІХ ст.), “Під Фемідою” (1901), “Під угорською короною” (1902), “Під Святим Духом” (1913), “Під святим Іоаном” (1915) і так до вересня 1939 року».
Ігор Клех "Аптеки Львова"
Лише за минулі чотири роки у Львові зникли дві історичні аптеки – на вул. Словацького та вул. Грушевського, ще одна, на пл. Міцкевича, – під загрозою закриття. Усі вони не лише були фармаціями з давньою історією, а й мали чудово збережені давні меблі.
Про те, що було у приміщенні на вул. Грушевського колись, нині нагадує небагато – атмосферний ліхтар над входом, який досі підсвічує напис «Аптека», та стара вивіска, захована під великим яскравим навісом «Рукавичка».
З 2015 року аптека «Під святим Миколаєм» двічі змінила власника. Вже останній зробив перепланування і «покращив» простір: демонтував усі меблі, які мали історичну цінність. У березні 2019 року тут відкрили супермаркет «Рукавичка».
Аптека "Під святим Миколаєм" була відкрита 1926 року. Тоді ж була зроблена реконструкція приміщення під функції аптеки
Оскільки йдеться про приватну власність, вплинути на ситуацію не могли – запевняють у міській раді. Накласти штраф мали право лише за зміни фасаду. Однак через розголос сторони таки сіли за стіл переговорів. За словами Андрія Москаленка, після довгих перемовин з орендарем і власником колишньої аптеки таки вдалося ухвалити два принципові рішення.
«По-перше, меблі й важливі елементи аптеки будуть збережені, відновлені та повернуті. По-друге, буде здійснена реставрація самої будівлі», – каже заступник міського голови.
Щоправда, як старі аптечні меблі будуть використовувати у продуктовому магазині, у міській раді наразі не знають.
Історичні аптеки Львова, що працюють дотепер:
Аптека «Під золотим оленем», заснована ще 1574 року, з 1850 року – на пл. Ринок, 18, в останні ж роки аптеку перенесли в будинок №17 – інтер’єри не збережені;
Аптека-музей «Під чорним орлом», 1735 року, Друкарська, 2 – збережена аптека та інтер’єри;
Аптека «Під угорською короною», 1772 рік, пл. Соборна, 1 – збережена аптека та інтер’єри, працює інтерактивний музей;
Аптека «Під золотим орлом», 1773 рік, пл. Галицька, 19 – інтер’єри не збережені;
Аптека «Під Гігеєю», 1908 рік, вул. Городоцька, 30 – інтер’єри не збережені;
Аптека «Під соколом», 1908 рік, вул. Личаківська, 57 – інтер’єри та меблі збережені;
Аптека «Маріацька», 1914 рік, пл. Міцкевича – аптека тимчасово закрита, інтер’єри збережені, йдуть переговори про відновлення;
Аптека «Каса хворих», 1921 рік, вул. Фредра 2 – інтер’єри збережені частково;
Аптека «Під римським імператором Титом» на вул. Личаківській, 3 – інтер’єри практично не збережені.
У приміщенні на вул. Словацького, на розі з вул. Дорошенка, замість давньої аптеки «Під Фемідою» 1901 року – нині магазин нижньої білизни. Приміщення приватизоване на аукціоні ще 2016-го. У міській раді кажуть, що у договорі приватизації завбачливо прописали збереження аптечної функції, однак це не допомогло. Після перепродажу наступному власнику місто втратило одну з найкрасивіших фармацій.
Аптека «Під Фемідою» була невеличкою, дуже скромно обладнаною, але приваблювала людей тим, що ліки в ній відпускали тільки за цінами, що відповідали існуючим тарифам, а інколи й безкоштовно – для незаможних.
Нині справа у суді, і в мерії сподіваються на повернення приміщення. Однак є сумніви, що вдасться відновити колишній вигляд. Зокрема, втрачено історичні вітражі. На щастя, вціліли унікальні антикварні меблі, які ще у 1980-х роках зуміли зберегти і самотужки відновити працівники аптеки. Нині їх передали управлінню охорони історичного середовища на реставрацію.
А от за збереження аптеки «Маріацької», що на площі Міцкевича, ще можна поборотися. За словами Андрія Москаленка, мерія веде переговори з різними інвесторами, які би зберегли історичний заклад.
Аптека, яка працювала ще з 1919 року, в середині минулого року залишила приміщення через надто високу оренду, яку встановив орендодавець – ДП «Західукргеологія».
Нині приміщення «законсервоване». Через вікна покинутої аптеки видно давні меблі – їх залишили, адже більша частина вмонтовані.
Проект інтер’єру аптеки виконав відомий львівський архітектор Генріх Заремба, вона вирізнялася серед нових аптек 1920-х років стильністю та елегантністю.
«Меблі дуже-дуже добре збережені, і ми дуже сподіваємось, що нам вдасться їх відреставрувати і зберегти. Попередні консультації з реставраторами ми вже провели. Місто готове максимально допомагати, сприяти і навіть фінансово долучатися до реставрації, аби лише зберегти їх», – каже начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради.
Дев’ять з дев’ятнадцяти
За словами Любов Роздобудько, авторки книжки «Старовинні аптеки Львова», в давнину кожен власник у межах своїх фінансових можливостей намагався оздобити приміщення якнайкраще. Заклади не мали нумерації, але у кожної була своя назва й емблема. Саме зі Львовом історики пов’язують і найдавнішу згадку про аптеки на території сучасної України. Першу начебто ще у 1270-х роках заснувала дружина князя Лева Констанція при Домініканському монастирі.
«Львівські аптеки цілком унікальні, – каже у коментарі Z виконавчий директор Галицької фармацевтичної асоціації Неля Бик. – Я була у Любліні (Польща), де збережена лише одна старовинна маленька аптека. Наші набагато більші й розкішніші. Але там неймовірно гордяться тим, що вони це зберегли – а ми дозволяємо нищити».
Історичні аптеки Львова, що зникли за останні десятиліття:
Аптека «Під золотим левом», заснована 1780 року, вул. Городоцька, 26 – нині приміщення використовують як піцерію. Старовинні меблі та деталі інтер’єру втрачено.
Аптека «Під Архангелом», створена у 1886 році, вул. Городоцька, 131 – перепрофільована під банк.
Аптека «Під Фемідою», почала функціонувати 1901 року, вул. Словацького, 12 – магазин білизни.
Аптека «Під надією», датується 1872 роком, вул. Долинського, 2 – закрита.
Аптека «Під святою Софією», заснована 1908 року, розташована на площі Івана Франка – закрита
Аптека «Під Святим Духом», почала функціонувати у 1898 році, знаходилася на проспекті Шевченка, 28 – перепрофільована під банк. Залишилися лише двері з написом.
Аптека №3 (фармацевтична фабрика) була створена 1928 року, розташована на вулиці Свенціцького – закрита.
Аптека «Під святим Миколаєм», відкрита 1926 року, вул. Грушевського – нещодавно у приміщенні відкрили магазин.
Аптека «Під срібним орлом» на розі вулиць Краківської та Лесі Українки – нині магазин одягу.
Основний виклик сьогодні, кажуть у Ратуші – зберегти інтер’єри, які ще залишилися. Для цього готові виділити і бюджетні кошти. До червня у міській раді обіцяють провести інвентаризацію та назвати точну кількість приміщень з історичними інтер’єрами.
Насправді вже зараз зрозуміло, що таких аптек залишилося обмаль. Серед них – аптека-музей «Під чорним орлом» на площі Ринок, а також аптека «Під угорською короною», що на площі Соборній, 1. Остання є чудовим прикладом збереження після передачі комерційний структурі. Кілька років тому у закладі змінився власник, однак при цьому зберегли майже все оригінальне устаткування: дубові меблі в стилі необароко, ковані решітки, кахлеву підлогу та аптечний посуд. Що більше, мережа D.S., яка нині має приміщення у власності, відкрила тут інтерактивний музей – тепер заклад популярний і серед туристів.
Аптека «Під угорською короною» заснована 1772 року. Нинішнє приміщення побудували 1902 року. Як і в інших лабораторіях при львівських аптеках, тут виготовляли препарати з готової сировини, яку привозили з Німеччини та Австрії, суміші рослинного походження, лікувальні вина, косметику.
Уже третє століття у цьому приміщенні діє найдавніша з існуючих аптек Львова «Під чорним орлом» 1735 року
Іншим шляхом пішли нові власники аптеки «Під золотою зіркою», що на вулиці Коперника, 1. Колись тут була одна з найбільших та найвідоміших аптек у Європі. Саме у ній 1853 року винайдено гасову лампу.
Після продажу приміщення та тривалого ремонту власники, львівські ресторатори Іонови, відкрили аптеку-кондитерську. Такий підхід доволі суперечливий і так і не знайшов єдиного сприйняття у місті.
«Аптека Іонових – гарний зразок нової-старої функції. Там зафіксовано, що це є аптека, інтер’єри збережені, меблі відреставровані, функція не суперечить функціоналу», – каже начальниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.
Водночас фармацевти, як і багато львовознавців, критикують таке поєднання.
«Для мене це дуже негативний приклад. Якщо ви не можете зберегти у приміщенні аптеку – віддайте тим, хто це зможе зробити. Не йдеться про цінність для однієї людини чи однієї сім’ї. Ми говоримо про історію Львова. Там винайшли першу гасову лампу у світі. А зараз зробили просто кондитерську. Так не має бути», – переконана Неля Бик.
Очевидно, аптеки, які за інвентаризацією міської ради вувійдуть у перелік історичних, зможуть розраховувати на фінансову підтримку. Працівники цих закладів сьогодні дуже сподіваються на увагу. Адже частина давніх фармацій дійшла до нас у зміненому вигляді, але не втратила історичної ваги. Серед них – «Каса хворих», що на розі вул. Кн. Романа і Фредра. У радянські часи тут замінили автентичні вікна та більшу частину меблів. Сьогодні фармацевти хочуть відновити, що можливо, водночас радіючи деталям, які вціліли – давнім ліхтарям, вивісці, інвентарю.
«Ми би з задоволенням відновили фасад, яким він був раніше. Готові вкластися частково своїми коштами, але нам потрібна допомога», – каже пані Неля Бик вже як працівниця цієї аптеки, і додає, що піде по допомогу як до обласної, так і до міської влади.
Каса хворих. Одна з історичних аптек, у якій досі зберігся рецептурний відділ
У Галицькій фармацевтичній асоціації порахували – за минулі десятиліття, з часу незалежності, з 19 стародавніх аптек у своїх приміщеннях залишилося лише вісім. Якщо вдасться зберегти аптеку «Маріацьку» – дев’ять. Цілісні інтер’єри ж збережені в одиницях.
«Тривалий час старовинні аптеки були звільнені від орендної плати, потім поставили адекватну ціну, але врешті частині аптек підняли вартість оренди у 30–40 разів. Звісно, вони не витримали такого фінансового навантаження. У Львівській області сьогодні є більше 1100 аптек, і буквально для кількох можна було зберегти особливі умови оренди», – каже Неля Бик.
У міській раді обіцяють, що тепер подумають, чи віддавати приміщення аптек під приватизацію. Однак якби таке рішення прийняли раніше, зберегти можна було значно більше цінного.
05.04.2019