У Любліні відбулася церемонія закладення пам’ятної капсули під будівництво пам’ятника українському греко-католицькому священикові, капеланові Української Галицької Армії, Блаженному священномученику отцю Омелянові Ковчу.
В урочистостях узяв участь Президент України Петро Порошенко, повідомила прес-служба АП.
Президент подякував міській раді Любліна за ухвалення рішення про дозвіл на встановлення монумента. "Це є унікальний жест, який свідчить про близькість, взаємоповагу, високі моральні та християнські цінності, які на віки об’єднують український і польський народи", – прокоментував Порошенко.
Президент також подякував голові Ради міста Ярославу Пакулі, заступникові голови міста і голові Люблінського фонду культури прикордоння отцеві-докторові Степану Батрухові та іншим людям доброї волі "за надзвичайно своєчасну ініціативу щодо увічнення пам’яті блаженного Омеляна Ковча в славетному місті Любліні", а також і голові комітету вшанування пам’яті Блаженнішого Іванові Васюнику.
"Постать отця Омеляна Ковча єднає український, польський, єврейський та інші народи. Він є прикладом глибокої духовності і самопожертви. Він показав взірець щирої любові до ближнього. Тієї любові, якій вчить нас Господь", – зазначив голова держави.
Петро Порошенко зачитав лист Омеляна Ковча з концтабору Майданек до Андрея Шептицького:
"Я розумію, що ви стараєтеся про моє визволення. Але я прошу вас не робити нічого. Вчора вони тут убили 50 чоловік. І якщо я не буду тут, хто допоможе їм пройти через ці страждання? Вони би пішли у вічність зі всіма своїми гріхами і у глибокій зневірі, що допроваджує до пекла. А тепер вони йдуть на смерть з піднятими догори головами, залишають свої гріхи позаду себе. Вони переходять міст вічності із почуттям щастя в їхніх серцях, і я бачив мир та ясність, що розгорталася перед ними [...]
Окрім неба, це є місце, де я хотів би перебувати. І тут ми всі рівні – поляки, євреї, українці, латиші, росіяни, естонці. І з усіх присутніх я є одиноким священиком і не можу уявити собі, що було би тут без мене. Тут я бачу Бога, який однаковий для нас незалежно від релігійних відмінностей, що існують між нами [...]
Дякую Богові тисячу раз, тисячу раз на день, що Він послав мене сюди, я не прошу від Нього нічого більшого. Не турбуйтеся і не зневіряйтеся моєю участю. Натомість радійте зі мною і молітеся за тих, хто створив цей концтабір та цю систему. Вони є одинокими, хто потребує молитви. Нехай Господь помилує їх".
22.02.2019