Мінкультури запропонувало концепцію всебічного розвитку української мови.

 

Міністерство культури України запропонувало до громадського обговорення проект концепції Державної цільової програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя до 2028 року.

 

Проект розроблено на виконання указу Президента України від 31 травня 2018 року "Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України", – повідомили у прес-службі Мінкультури.

 

"Прийняття розпорядження створить передумови для зміцнення комунікативного й демографічного потенціалу української мови та покращення мовної культури населення, зростання частки україномовного культурного продукту, домінування української мови в культурно-інформаційному просторі України, зміцнення статусу української мови як мови міжетнічного спілкування та порозуміння", – прокоментували у відомстві.

 

У преамбулі самого проекту йдеться про те, що державна мова опинилася в Україні у стані загроженої.

 

"Результати досліджень мовної ситуації в країні свідчать, що функціонування української мови як єдиної державної в Україні на сьогодні не відповідає цьому статусу. Її позиції потребують посилення практично в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в освіті та науці, культурі, засобах масової інформації, державному управлінні, правовій, військовій сфері, сферах обслуговування та виробництва. Йдеться як про кількісні показники – частка використання української мови, так і про якісні характеристики – правильне вживання української мови", – зазначають розробники.

 

Автори концепції покликаються на результати соціологічних опитувань, котрі свідчать про разюче число респондентів, котрі називають рідною мовою українську, але не практикують її, а також на результати моніторингового огляду "Становище української мови в Україні в 2017 році", оприлюдненого рухом "Простір свободи", про домінування російської мови в інформаційному просторі України.

 

"В умовах анексії та окупації частини території України, питання зміцнення державного статусу та підвищення престижності української мови через забезпечення її всебічного розвитку і функціонування в усіх сферах суспільного життя напряму пов’язане з питаннями національної безпеки", – йдеться у проекті.

 

Автори називають причини викривленого мовного становища в Україні: багатолітня історія пригноблення української мови та культури; комплекс мовно-культурної меншовартості; маніпулювання мовним питанням та його штучна заполітизованість; недосконалість законодавства і відсутність системності в правовому регулюванні сфери мовної політики; відсутність довгострокової стратегії з утвердження та популяризації державної мови; відсутність належного фінансового та інституційного забезпечення сфери мовної політики.

 

Концепція передбачає втілення низки кроків: 

забезпечення інституційної спроможності реалізації державної мовної політики;  

зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвих механізмів її захисту та розвитку;

забезпечення дотримання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог закону щодо обов’язковості використання державної мови під час виконання своїх посадових обов’язків, недопущення її дискримінації;

проведення наукових досліджень у сфері українського мовознавства та соціолінгвістики, а також української жестової мови;

розвитку національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів;

розробки та відкриття мережі курсів з вивчення української мови (в тому числі дистанційних та онлайн-курсів);

покращення якості викладання державної мови в закладах освіти, сприяння вивченню української мови іноземцями, запровадження в установленому порядку сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної на підставі затверджених вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною А1-С2 (відповідно до Загальноєвропейський рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання) для осіб, які подають клопотання про прийняття до громадянства України, а також для іноземців, які виявили бажання вивчати українську мову;

забезпечення підтримки та популяризації української мови за кордоном, зокрема створення системи викладання української мови як іноземної за кордоном, а також направлення педагогічних (науково-педагогічних) працівників для викладання у закладах освіти за кордоном української мови, літератури, культури, історії тощо;

підтримки інновацій, нових знань та розвитку сучасних культурних індустрій, покращення якості україномовного культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі, забезпечення доступу глядачів до кращих творів європейської та світової кінематографії, зокрема стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографу;

проведення конкурсів на створення інформаційної, у тому числі медійної, україномовної продукції для дітей;

запровадження освітніх теле- та радіопрограм, відкритих електронних курсів з української історії та культури;

видання корпусу текстів, що відображають історичний розвиток української мови;

подальшої підтримки книговидавничої справи в Україні, зокрема, видання книг українською мовою, у тому числі перекладної літератури, підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України;

заохочення молоді до вивчення, навчання та спілкування українською мовою, запровадження та реалізації відповідних проектів;

створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через засоби масової інформації, рекламу, розширення україномовного інформаційного простору, у тому числі за кордоном;

здійснення моніторингу щодо забезпечення мовних прав закордонних українців;

збереження культурної спадщини як основи національної культури та розширення доступу до неї громадян;

підтримки культурного розмаїття, розвитку міжнародного культурного співробітництва, інтеграції української культури у світовий культурний простір;

розвитку комп’ютерного забезпечення українською мовою, зокрема, відповідного програмного забезпечення, яке використовують органи державної влади та органи місцевого самоврядування, державні й комунальні підприємства, установи та організації.

 

Зауваження і пропозиції до проекту акта від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймають до 18 січня у письмовому та/або електронному вигляді на адреси Міністерства культури України:

вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601

Е-mail: mova@mincult.gov.ua

Відповідальна особа: державний експерт Директорату державної мовної політики Федорак Захар Любомирович, телефон 234-09-07.

 

Результати публічного громадського обговорення опублікують на офіційному сайті Міністерства культури України протягом двох тижнів після закінчення збору відгуків.

 

10.01.2019