Рівень підтримки української мови як державної після російського вторгнення сягнув максимального рівня за всі роки Незалежності – 83% українців вважають, що єдиною держанвою мовою має бути українська. За чотири місяці ця частка зросла на 18%. При тім рівень підтримки леґалізації російської мови зменшився до 7% – майже втричі, якщо порівнювати із осінню.
Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного групою "Рейтинг".
Згідно з висновками соціологів, мешканці сходу ставляться до статусу української мови так, як іще у вересні ставилося все населення України – 63% респондентів зі східних областей вважають, що україснька мусить бути єдиною державною. На заході такої думки притримується 91% опитаних, у центрі – 88%, на півдні – 76%.
За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57% у 2012 році до 76% у 2022 році.
Російська за 10 років втратила з 42 до 20%. У цій динаміці слід звернути увагу на наступні тенденції.
Перше: помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012-2016 роками. Одними із ключових причин стали
а) реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці;
б) події Революції Гідності; та
в) агресія росії проти України у 2014 році та тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
Друге: позитивна динаміка у самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у центрі, а також на півдні та сході країни.
Водночас, практичний бік справи має дещо інший вигляд: мовна самоідентифікація та мова в побуті – це дві різні площини.
Можемо констатувати стале зменшення російськомовного сегменту українців: у 2012 таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021 – 26%, а на початку війни – 18%. Натомість, «перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних» (з 15 до 32%). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома зросла незначно з 44% до 48%.
Але нині 60% респондентів, котрі практикують спілкування вдома і українською, і російською мовою, декларують бажання в найближчому майбутньому перейти цілковито на українську мову. Щотретій російськомовний (34%) теж хоче перейти на українську. При реалізації цих намірів частка виключно україномовних в побуті збільшиться в півтора рази і сягне 74%.
"Безпрецендентне єднання суспільства на тлі війни різко вплинули і на ставлення до статусу мови: сьогодні абсолютна більшість (83%) за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні. Така думка домінує в усіх макрорегіонах, вікових та мовних групах. З іншого боку за надання державного статусу російській мові до війни виступали майже чверть, а сьогодні – лише 7%. У мирний час за надання статусу державної російській мові традиційно виступали мешканці півдня та сходу. Але навіть у цих регіонах таких було лише третина, а сьогодні їх кількість зменшилась майже вдвічі", – коментують у групі "Рейтинг".
"Дані свідчать, що мова є швидше регіональною особливістю, але не способом мислення... Важливо, що згідно з попереднім дослідженням, лише 2% українців вважають, що росія прийшла захищати російськомовних громадян України – цей міф українці не прийняли", – додали соціологи.
"Рівень мовної самоідентифікації українців стабільно зростає. Війна як виклик для всього суспільства тільки прискорить цей процес. Українська мова як один із наріжних каменів державності сьогодні лише зміцнюється і лінії протистояння у цьому питанні зникають.
Перехід на українську у побуті відбувається еволюційно. Руйнування міфу про «братній народ», ізоляція росії від світового культурного та інформаційного контексту лише сприятимуть його пришвидшенню в українському суспільстві".
Соціологічна група "Рейтинг"
Інформація про опитування. Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%. Терміни проведення: 19 березня 2022 року.
25.03.2022