Коли Верховна Рада розглядала проєкт закону про захист державної мови, то зі сектора проросійських депутатів лунала апокаліптична лякалка. Парламентарі запевняли: якщо вимагати від державних службовців спілкування нерідною українською мовою, це спричинить фатальні наслідки. Поїзди будуть зіштовхуватися один із одним, хірурги вирізатимуть невідповідні людські органи, атомні енергоблоки працюватимуть у хибному режимі – через те, що вузькоспеціалізовані фахівці в конечний момент у стресі забудуть, як видавати чи як дослухатися до українськомовних вказівок.
Поміж тим, минуло вже три тижні, як в Україні проводять обов’язкові іспити на знання української мови для претендентів на державну службу. Апокаліпсису не трапилося: лише кілька відсотків претендентів не склали іспиту. Власне, недоліком екзамену є те, що він доволі поблажливий, і прохідний бал, здається, міг би отримати навіть найкрикливіший нардеп із сектора «ОПЗЖ» – але то вже наступне питання. Найбільшим же викликом для системи екзаменів стала важка українська бюрократія. Іспити проводять при безпросвітних онлайн-чергах, у віддалених географічних куточках, у нервах і цейтнотах.
Іспит у Херсоні
Учитель для Мустафи Найєма
Учорашній менеджер «Укроборонпрому», позавчорашній журналіст Мустафа Найєм радісно повідомив на своїй сторінці у Facebook минулого тижня: «Не словом, а ділом. Здав іспит на знання української мови на 89% від загальної кількості можливих балів. Не ідеально, але достатньо, щоб отримати державний сертифікат». Уже наступного дня Кабінет Міністрів оголосив про призначення Найєма заступником міністра інфраструктури.
Сертифікат про володіння державною мовою належить до обов’язкових документів, котрі слід подавати претендентові на державну посаду, починаючи від 16 липня. Проведенням іспитів опікується Національна комісія зі стандартів державної мови.
«Згідно з рішенням комісії, володію державною мовою «на рівні вільного володіння другого ступеня». У простолюдді – С2, вищого немає», – похвалився Найєм.
Найєм ходив на іспит, щоб довести навики володіння українською мовою
Повідомлення від Найєма розлютило опонентів: критики зауважили помилки у самому facebook-дописі чиновника. «Отже.... Чувак зробив сім (!!!) помилок у двох абзацах... Граматичних, лексичних, синтаксичних. Страшно уявити, хто в нього приймав цей іспит», – обурився користувач із ніком Yurko Bozhko, підкресливши олівцем хиби у дописі Мустафи (до речі, деякі несправедливі).
Під дописом Юрка френдеса залишила свій коментар: «Прикол в тому, що він зі мною в одному протоколі. Результат вищий, ніж у мене».
Сам Найєм у відповідь посміявся: «Я ніколи не був відмінником. А от колоду у власних очах і помилки у своїх постах раджу пошукати. Для вас українська – це рідна мова, а для мене – ні», – прокоментував він.
Від A до C
Згідно з підрахунками Z, майже кожен шостий учасник склав іспит не гірше, ніж Мустафа Найєм, тобто засвідчив володіння державною мовою на рівні понад 89% від ідеальної оцінки.
Нагадаємо, Верховна Рада передбачила шість рівнів володіння мовою за стандартами глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. А Національна комісія зі стандартів державної мови визначила стандарт знань для кожного зі щаблів: початковий рівень першого ступеня A1 – (30%+1); початковий рівень другого ступеня A2 (40%+1); середній рівень першого ступеня B1 (50%+1); середній рівень другого ступеня B2 (60%+1); рівень вільного володіння першого ступеня C1 (70%+1); рівень вільного володіння другого ступеня C2 (80%+1).
Рівні володіння мовою, затверджені Нацкомісією
Для претендентів на державну службу законодавець вимагає сертифікату з рівнями володіння мовою C1 або C2. Отже, треба відповідати 70-відсотковому показнику.
Згідно з офіційною інформацією від Нацкомісії (оприлюдненій 6 серпня), за перші три тижні іспит склало 4766 осіб. «Комісія вважає, що це доволі хороший результат», – прокоментувала голова Нацкомісії Орися Демська на пресовій конференції в кінці минулого тижня. Зі слів пані Орисі, 2282 особи станом на п’ятницю вже отримали сертифікат про володіння державною мовою.
Виникає найцікавіше запитання: то скільки ж претендентів цілковито провалило іспит? Зі слів пані Демської, їх є... кілька десятих відсотка.
«Якщо ми проаналізуємо кількість тих, хто взагалі не подолав 30-відсоткового бар’єра, то там навіть не в відсотках – там до 10 людей подолало рівень 30% (вимога рівня A1, – Z), тобто взагалі не склали ні на який рівень», – повідомила пані Орися.
Першій хвилі давали на іспит дві години
Водночас, кілька відсотків іспитованих хоч і пройшли екзамен, однак не отримали потрібного для держслужби бала.
«А 2,7% не подолало 70% на рівень вільного володіння першого ступеня або другого ступеня. Насправді я вважаю, що динаміка надзвичайно хороша. Тих, хто зовсім не досяг бажаного результату чи найкращого результату, насправді дуже малий відсоток», – резюмувала Демська.
Хто найрозумніший?
Станом на обід понеділка на інтернет-сторінці Національної комісії зі стандартів державної мови було опубліковано сім рішень із результатами іспитів. Зокрема, Нацкомісія опублікувала додатки із відсотковим рівнем знань – вони вміщували 2414 екзаменованих.
Згідно з підрахунками Z, на іспиті 277 осіб засвідчили понад 90-відсотковий рівень володіння державною мовою. Двоє осіб показали 98% – це максимальна на понеділок оцінка.
Загалом, до категорії C2 (володіння мовою на рівні понад 80%) потрапило 1218 осіб. А в категорію C1 (понад 70%) – 749. Разом – 1967. Отже, у 447 людей таки не виявилося знань, необхідних для сертифікатів C2 і C1. І це, до речі, майже всемеро більше, ніж згаданих пані Демською 2,7%. Утім, ми не будемо тут категоричними: можливо, не всі іспитовані претендують на вищу чи навіть середню посаду на державній службі й серед них є люди, котрих задовольнить сертифікат стандарту B. Окрім того, отримання посередніх оцінок не спонукає до відставок – людина, котру прийняли на роботу до липня, може залишатися на своїй посаді навіть після невдалого іспиту. Зате при призначенні на нову посаду – мусить таки сподобитися на сертифікат вищого рівня.
Кілька слів про двох лідерів екзамену. 98-відсотковий рівень володіння державною мовою засвідчили Заліна Крюкова і Микита Євстіфеєв.
Крюкова – колишня журналістка, спеціалістка із медіа-комунікацій. Згідно з інформацією на сайті Міністерства енергетики, вона працює прессекретарем відомства. Свою Facebook-сторінку веде російською мовою.
Заліна не лише добре володіє українською, а й знається на російській мем-культурі
Микита Євстіфеєв – юрист, активіст студентських та молодіжних організацій, заступник керівника секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Він не вперше демонструє високі бали на іспитах. Коли Євстіфеєв випускався з гімназії в місті Подільськ на Одещині, то склав ЗНО із української мови на максимальні 200 балів. Так само оцінили і його знання з історії.
«Українська мова і українська історія – я глибоко переконаний, це ті два предмети, котрі кожен просто зобов’язаний знати якщо не на 200, то принаймні настільки, щоб не було соромно за себе. Є такий латинський крилатий вислів: «Не так прекрасно знати латину, як ганебно її не знати». А я з повною відповідальністю кажу те саме про українську мову та історію України», – казав вундеркінд Євстіфеєв в одному із інтерв’ю.
Микита у студентські роки став автором низки позовів проти органів державної влади. Зокрема, оскаржував рішення про відпрацювання студентів-бюджетників і відшкодування коштів при перевступі на бюджет. Найскандальніший його позов – спроба визнати незаконним указ Петра Порошенка про запровадження санкцій проти російських соцмереж. Євстіфеєв пояснював, що він визнає право держави дбати про власну інформаційну безпеку, але переконував, що рішення Президента – незаконне.
Тепер іспит скоротять
Перші тижні іспитування працівники Національної комісії зі стандартів державної мови та самі державні службовці згадуватимуть, як страшний сон. Системи ще не налагоджено, всі можливі черги переповнено. Чиновники лають владу і законодавця. Еге ж, лають і той страшний «мовний закон». Кожен допис Нацкомісії у соцмережах супроводжується десятками коментарів людей, які не можуть зареєструватися на іспит, які не мають змоги виїхати до пропонованої точки проходження іспиту, які не встигають завершити конкурс в обумовлені терміни. Опоненти, звісно, потирають долоньки: вони ж попереджали!
Членкиня Національної комісії зі стандартів державної мови Ольга Шевчук-Клюжева під час пресової конференції пригадала онлайн-навалу охочих 3 серпня.
«Під час відкриття реєстрації о 8:30 у системі перебувало понад дві з половиною тисячі людей, які намагалися зареєструватися. І це істотно утруднює роботу, нормальну роботу сервера», – розповіла Шевчук-Клюжева.
Зі слів голови Нацкомісії Орисі Демської, проблеми з іспитами мають декілька причин. По-перше, Нацкомісія все ще перебуває на етапі інституційного становлення й не може впоратися із великим напливом охочих. Наприклад, на момент початку запису в Україні діяли іспитові центри лише у тринадцяти містах – у Києві, Полтаві, Вінниці, Чернігові, Житомирі, Черкасах, Луцьку, Івано-Франківську, Чернівцях, Кропивницькому, Миколаєві, Херсоні та Рубіжному. Тож для того, щоб засвідчити рівень володіння мовою, доводилося вирушати навіть до іншої області. Станом на вчора географія іспитових майданчиків охоплює вже 40 міст, у деяких поселеннях діє по кілька центрів.
Орися Демська і Ольга Шевчук-Клюжева
По-друге, у самій системі іспитування проявилися певні слабкі місця.
По-третє, пандемія ковіду. Через довготривалі карантини в Україні виникли проблеми із наявністю кадрів та можливістю їх призначити.
«Чому виникла історія з критичною кількістю тих, хто складатиме іспит? Тому що ще на початку цього року – внаслідок пандемії – діяв так званий донабір державних службовців. Потім було прийнято закон, який повернув класичні конкурси і, власне, пандемія та зміна набору на посади державної служби – все це надзвичайно ускладнило ситуацію. Ми займаємося тим, щоб трансформувати систему. Ми зважаємо на те, що на осінь передбачається нова хвиля пандемії, тому нам треба якомога більше іспитів провести і видати державних сертифікатів», – заявила Демська.
Минулого тижня Кабінет Міністрів України вирішив спростити іспитові процедури для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.
Зокрема, комісія від вівторка вирішила запровадити безперервний запис на іспити. Раніше такі шлюзи відкривалися у визначений ранок і записатися можна було лише на найближчі дні.
Змінюється час, відведений для складання іспиту на рівень володіння державною мовою для виконання службових обов’язків. Тепер він становитиме не півтора години, а 30 хвилин.
«Комісія трансформувала письмовий блок іспитової роботи та оптимізувала набір завдань, їхню форму та кількість, щоб ще більшу частину іспиту можна було перевірити за допомогою комп’ютерної техніки. Відтепер іспит складатиметься лише з тестової частини та усної частини. Але зважаючи на те, що тестів буде менше, вони стануть дещо складнішими… Зменшення часових рамок іспиту дозволить істотно збільшити кількість іспитових сесій на день, отже, це збільшить пропускну здатність мережі екзаменаційних центрів», – прокоментувала Шевчук-Клюжева.
Відтепер письмова частина складатиметься з тестів. Усна частина міститиме одне завдання – монолог. Раніше ж іспит був складнішим. Це впливало і на час перевірки.
«Цей іспит, згідно зі стандартами європейських мовних іспитів, має тестову частину, текстову частину, монолог і діалог. Тестову частину перевіряє машина. Але тест, який пише той хто складає іспит, монолог і діалог – перевіряється екзаменатором, при чому здійснюється перехресне перевіряння», – пояснила Демська.
Скорочення тривалості іспитової сесії та зміна структури іспитової роботи дасть змогу збільшити пропускну здатність мережі. Коли ажіотаж мине, комісія планує відновити іспит у дотеперішньому форматі.
«Ми прогнозуємо, за нашими підрахунками, що на плато середньостатистичної, не гіпертрофованої навали, а нормального складання іспиту ми десь через 4-5 тижнів виходимо. Тобто ми розглядаємо таку можливість початку розгляду повернення до повного обсягу іспиту десь на кінець листопада-грудень... До нового року – це максимум максиморум, на який ми цей іспит трішки скоротили», – пояснила Демська.
11.08.2021