Нагадаємо: коли незрозуміло, про що йде мова, то йдеться, скорше за все, про гроші. Щоправда, іноді мова йде про вибори. Огляд подій тижня в Україні.
Кошторис тижня
Люди, які пишуть державний бюджет України, за тридцять років подорослішали і тепер той документ готують не під аромати куті і ялинки чи дідуха (календар свят помінявся), а під акомпанемент падаючих горіхів чи каштанів. Термін «прокрастинація» у Кабміні та Верховній Раді вже вивчили — і представили Urbi et Orbi власне бачення нових цифр ще до осіннього сонцестояння.
Основні параметри в запропонованому кошторисі:
видатки — 4,8 трильйона гривень (на 415 мільярдів гривень більше, ніж у 2025-му);
доходи — 2,83 трильйона гривень (на 446,8 мільярда гривень більше, ніж в 2025-му);
дефіцит — до 18,4% ВВП;
зовнішнє фінансування — 2,08 трильйона гривень; інфляція зросте на 9,9%.
Граничний обсяг державного боргу України в 2026 році буде 10 472 мільярди, що становитиме 101,6% від валового внутрішнього продукту.
У пояснювальній записці до законопроєкту про держбджет розтлумачили, що загальний обсяг усіх боргових зобовʼязань держави вперше перевищить річну вартість усіх товарів та послуг, виготовлених у країні.
У додатку до проєкту бюджету уряд повідомив про план щодо залучення понад 22 мільярди гривень від оподаткування онлайн-платформ ") та введення акцизного податку на солодкі напої. «Податок на OLX», який критикують з моменту його оприлюднення, тобто з серпня, ускладнить життя простим смертним, які захочуть продати в мережі набридлий абажур, а акциз на газ-бульку підніме ціни на улюблене пійло дітей і драпокурів в 2,5 разу.
Злостивці з опозиції прив’язують новий кошторис до ймовірних в наступному році виборів, бо він передбачає ріст мінімальної зарплати з 8 тисяч до 8647 гривень, мінімальної пенсії з 2361 до 2595 гривень, а прожитковий мінімум зросте на 289 гривень і становитиме 3209 грн на місяць.
Особливий сарказм викликала передбачена проєктом ідея про безкоштовне харчування школярів, проте недоброзичливці втішали виборців, що це все ж не так смішно, як зарплата в 4000 євро, обіцяна колись одним кандидатом у президенти.
Підрахунки тижня
Поки міністр фінансів Сергій Марченко пояснював парламенту, що загальна потреба України в зовнішньому фінансуванні у 2026 році становитиме 2,079 трлн грн, і в уряду, за його словами, «є розуміння, яким чином ми будемо закривати цю потребу. Більша частина вже забезпечена завдяки програмі Ukraine Facility та кредиту під заморожені російські активи. Водночас залишається непокрита потреба, яку ми комунікуємо з міжнародними партнерами», про гроші говорили на інших інформаційних майданчиках.
Особливого ажіотажу візит до Києва президентки Європейського парламенту Роберти Мецоли не викликав, але під час спільного брифінгу президент України назвав важливу цифру. «Під час війни ціна цієї війни, для прикладу, на сьогодні, і який у нас є виклик, — ціна на один рік становить 120 мільярдів доларів», — повідомив Зеленський.
Арифметика виходить цікава, бо трохи раніше керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов казав, що Україна витрачає близько 172 мільйонів доларів лише за день повномасштабної війни і без допомоги союзників такий фінансовий вантаж ми не потягнемо.
Таку ж суму називала голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа — й уточнювала, що у 2024 році один день війни коштував українському бюджету 140 млн доларів. Охочі можуть скористатися калькулятором і згадати шкільні уроки математики.
Соціологія тижня
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) оприлюднив результати нового дослідження. Згідно з ними 62% опитаних готові терпіти війну стільки, скільки потрібно, 21% респондентів мають запас стійкості на пів року чи декілька місяців, 4% відповіли, що готові терпіти близько року.
У тому ж дослідженні з’ясувалось, що 54% українських чоловіків та жінок готові взяти в руки зброю для захисту країни. З них 23% однозначно готові, а ще 31% скоріше готові. Швидше не готові — 15%, однозначно не готові — 23%.
У КМІС згадали аналогічне дослідження Gallup, проведене два роки тому, згідно з яким у Польщі готові воювати за свою країну 45%, у США — 41%, в Німеччині — 23%, у Великій Британії — 33%.
Натомість опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) виявляло ключові умови для розвитку вітчизняного бізнесу. 89% опитаних такою умовою назвали закінчення війни, 37,6% — зниження податків, 25,1% опитаних вважають, що покращить ведення підприємницької діяльності бронювання працівників.
Цікаво буде взнати думку бізнесменів після прийняття держбюджету–2026, а Gallup було б доцільно провести опитування тепер, коли російські ракети та дрони літають над Європою.
Допомога тижня
Розробляти новий механізм, який має на меті постачати американську зброю зі списку першочергових потреб України — PURL (Priority Ukraine Requirements List), Україна і США почали ще в липні. У вересні процес набрав конкретики — і видання Reuters трохи прояснило ситуацію.
Адміністрація Трампа вперше затвердила пакети військової допомоги Україні згідно з PURL, де поставки американської зброї фінансуватимуть країни НАТО. Джерела Reuters стверджують, що в Україні ця зброя з’явиться незабаром, бо в Пентагоні вже затвердили дві поставки на суму $500 мільйонів.
В рамках PURL допомагають Нідерланди, Данія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Лксембург і Латвія. Вже закуплено зброї для України на два мільярди доларів, а загальна сума допомоги становитиме 10 мільярдів доларів.
Залишилося зачекати, чим закінчиться активно анонсована чергова зустріч Зеленського з Трампом в Штатах, бо президент, який плутає Камбоджу з Азербайджаном, і з PURL може щось вчудити.
23.09.2025