Відійшла у вічність Ірина (Орися) Матешук (до заміжжя – Грицина), повідомляє прес-служба ЛМР.
Орися Матешук (Грицина) народилася 22 січня 1929 р. у с. Теребежі Тернопільського воєводства (тепер Буський район Львівської області). У 1939 р. через страх депортації після приходу «перших совітів» її сім’я втекла до Львова.
У 1945 р. дівчина стала членом Спілки української молоді, згодом – членом ОУН (псевдо «Маківка»). Виконувала різні завдання підпілля.
Вступила на факультет української філології Львівського університету. У жовтні 1947 р. була заарештована. У вересні 1948 р. заарештована вдруге. Півроку перебувала під слідством у львівській тюрмі «на Лонцького». 22 березня 1949 р. Військовий трибунал МВС Львівської області засудив Орисю за ст. 54−1 «а» КК УРСР до 25 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Після суду декілька місяців перебувала в тюрмі «Бриґідки», згодом – у київській пересильній тюрмі, звідки етапована до таборів ГУЛАГу. Покарання відбувала у таборі Мінлаг, у таборах суворого режиму Інти, в Абезі, Карабасі.
1955 р. була звільнена. Повернулася до Львова. Хотіла поновитися в університеті, проте їй це не вдалося. Закінчила культосвітній технікум і заочно Харківський бібліотечний інститут. У 1956 р. вийшла заміж за колишнього політв’язня, лікаря Ростислава Матешука. Працювала бібліографом у бібліотеках Львова. У 1989-1995 рр. очолювала Львівський клуб репресованих імені Михайла Сороки.
Письменниця, автор поетичної збірки «Відважні, щирі, неповторні» (2003), а також книг спогадів «Незабутня Софія Караффа-Корбут» (2004), «Олеська земля – земля героїв» (2006), «А ми не скорилися» (2007) та інших публікацій.
31.12.2018