Митрополит Вінницький і Барський Симеон зізнався в тому, що він був розгублений появою на соборі Православної Церкви України лише двох архієреїв Української православної Церкви Московського патріархату. На його думку, це стало сигналом, котрий стримав процес масового перетікання парафій з-під Московського патріархату до новоствореної автокефальної Церкви.
Про це Симеон заявив у інтерв'ю виданню Ліга.net.
"Можливо, я не зовсім був упевненим, особливо коли прийшов на Собор і побачив, що нас лише двоє – а думалося, що буде більше. Та куди було відступати?" – сказав владика.
Симеонові допомогли слова підтримки від братів во Хресті. "Знаєте, що? Ми знайшли підтримку серед тих, кого ще вчора вважали своїми ворогами. Наших – не було. Та були інші. Котрі зрозуміли, підтримали, і не тільки на соборі. Наші – ніхто не спитав, як ви там і що. Лише прокляття, образи, болото, бруд і все решта. А тут дзвонили архієреї і з колишнього КП, і з УПЦ: "Владико, як минув день, як ви? Ми за вас сьогодні молилися".
Після собору Симеонові зателефонував зі словами підтримки і митрополит Епіфаній, із котрим митрополит конкурував під час фінального голосування за предстоятеля ПЦУ.
Митрополит Вінницький жалкує, що УПЦ МП відмовилася брати участь у процесі. "В УПЦ МП 87 архієреїв. Ми могли ввійти у нову церковну структуру і стати її організатором. А блаженнійшого Онуфрія – обрати предстоятелем. Але наші цього не захотіли. Окремі архієреї спершу погодилися, а потім передумали. Багато священиків, зокрема моєї парафії, теж погодилися, а згодом передумали. Особливо після того, як на собор прийшли лише я і митрополит Олександр (Драбинко)", – сказав Симеон, додавши, що "спрацювала і пропаґанда, звісно".
Митрополит Симеон (крайній праворуч) у президії собору 15 грудня
Симеон розповів, що він багато що для себе переосмислив.
"Я лише зараз багато що зрозумів. Особливо, коли 13 листопада Президент запросив нас на зустріч, а замість неї УПЦ МП аврально зібрала синод і архієрейський собор. Я не підписав рішення цього собору, що вже тоді викликало велике обурення з боку ієрархії. А потім і нову хвилю інформаційної війни проти наших священиків і віруючих. Я дуже жалкую про те, що 22 роки я, як і інші архієреї, – що ми зомбували наших людей. Казали, що лише ми правильні, а інші церковні структури неканонічні і безблагодатні, а діалог з ними неможливий", – розповів митрополит.
Водночас Симеон стверджує, що він дуже болісно переживав церковний поділ і завжди вважав, що Україна мусить мати незалежну автокефальну Церкву. Щоправда, він чекав, що незалежність має санкціонувати російський центр.
"Я виступав і говорив, що для єдності українського народу і для церковної єдності ми мусимо мати в Україні свою Церкву. Але всі рішення завжди зводилися до одного: зараз не час, не час і не час. Канонічна (тобто законна) автокефалія, як я вважав, має виходити із Москви. От коли Москва визнає автокефалію, це буде канонічно і правильно. Але останнє, що сказала на це Москва: ніколи. А потім пішло звернення Президента, Верховної Ради і церковних структур до Вселенського патріарха, і він погодився розібратися й вилікувати цей багатолітній розкол. Не Москва, а Константинополь. Якщо Константинополь прийняв таке рішення, я з ним погоджуюся. А що наші не погодилися – це їхнє право і водночас велика помилка", – констатував владика.
Симеон (зліва) і Олександр (в центрі) на соборі в Святій Софії
Зі слів Симеона, він отримав підтримку власної парафії про входження в Православну Церкву України, хоча є й незгодні.
"Звичайно, окремі священики і прихожани нашого храму – і моя провина в тому є – переживають і кажуть: ми за російську (в ориґіналі "русскую", – прим. Z) Церкву, тому що ми не хочемо до пекла. Та більшість наших прихожан, котрих я постійно бачив на службі, залишилися зі мною. Хто хотів почути – той почув. Хто хотів зрозуміти – той зрозумів", – зазначив Симеон.
Митрополит вважає, що процес переходу парафіян до Православної Церкви України є невідворотнім. "Просто в одних реґіонах він піде швидше, а в інших дещо повільніше. У Вінницькій області, як я вже казав, ніби більшість священиків була зі мною; а коли виявилося, що нас лише двоє на соборі – думка змінилася. Якби нас було 10 на соборі – впевнений, вийшло би інакше", – сказав владика.
На думку Симеона, на подальше наповнення Православної Церкви України за рахунок парафій УПЦ МП впливатиме кілька факторів: отримання Томосу 6 січня, прийняття закону про "перейменування" Церкви Московського патріархату, визнання ПЦУ іншими Церквами. "У будь-якому випадку, ми мусимо бути готові до того, що це буде процес тривалий. Як дитина: вже народилася, але ще довго потребуватиме материної допомоги", – резюмував митрополит Симеон.
24.12.2018