У вівторок, 27 листопада, зі самого ранку (близько 06:00 за місцевим часом) у Варшаві правоохоронці затримали шефа Комісії з фінансового нагляду Марка Хшановського. Його затримання було спричинене черговим «касетним скандалом» у Польщі, який здатен спровокувати кризу в правлячій партії «Право і справедливість».
Марек Хшановський
Про новий «касетний скандал» громадськість дізналася з публікації в авторитетному польському виданні Gazeta Wyborcza, яке можна назвати радше опозиційним до чинної влади. Стаття від 13 листопада мала інтригуючу назву «Спокій за 40 млн. Банкір Лешек Чарнецький звинувачує Комісію з фінансового нагляду» (Spokój za 40 mln. Bankier Leszek Czarnecki oskarża Komisję Nadzoru Finansowego). У ній ідеться про те, що голова Комісії з фінансового нагляду Марек Хшановський (Marek Chrzanowski) запропонував президентові таких знаних польських банків, як Getin Noble Bank (GNB) і Idea Bank, Лешку Чарнецькому (Leszek Czarnecki) вирішити проблему його фінансових інституцій за якихось там 40 мільйонів злотих. Наступного дня тему підхопили всі медії Польщі, перетворивши її на мейнстрім і змусивши вище керівництво держави негайно зреагувати.
Тож у чому, власне, суть скандалу. Почнемо від його витоків. Названі банки – GNB і Idea Bank – дійсно переживали в поточному році нелегкі часи. Причиною стало те, що з першого січня 2018 року почали діяти нові приписи Міністерства фінансів Польщі у банківській сфері. Вони, зокрема, передбачали реструктуризацію банків та істотні підвищення банківських резервів. Це поставило низку польських фінансових установ у доволі скрутну ситуацію.
Як тепер з’ясувалося, цією скрутою скористалися чиновники з регулюючих органів, приходячи до проблемних банків з «пропозицією, від якої не можна було відмовитися». Власне описана в статті Gazety Wyborczej розмова в чотири ока між чиновником Марком Хшановським і банкіром Лешком Чарнецьким відбулася 28 березня. Голова Комісії з фінансового нагляду (KNF) запросив візаві до свого кабінету. Чарнецький же, розуміючи, про що піде мова, прихопив зі собою засоби аудіозапису. Хшановський теж не пальцем роблений, він знав звички банкірів, тому встановив у своєму кабінеті систему заглушення запису. Але цей банкір виявився хитрішим за інших, тож прихопив зі собою аж три різнотипні записувальні пристрої. І от як мінімум один із ґаджетів зумів записати всю розмову, причому досить якісно.
Про що саме точилася балачка? У чому полягала та «безвідмовна пропозиція»? Чиновник запропонував бізнесменові сприяння у розв’язанні проблем його банків у обмін на, здавалося б, «маленьку послугу»: працевлаштування в GNB друга Хшановського, адвоката Ґжеґожа Ковальчика. Саме останній має забезпечити розв’язання всіх проблем банку. От тільки зарплата цього польського «містера Вульфа» мала бути така собі нівроку – близько 10 мільйонів євро, що становить один відсоток від капіталізації банку.
Чарнецький не поспішав приставати на таку «привабливу» пропозицію. Тож Хшановський запустив проти нього свій план помсти, так званий «план Здіслава» – цю неформальну назву він отримав від імені одного з працівників KNF Здіслава Сокала (Zdzisław Sokal). Останній розробляв схему, яка полягала у тому, щоби дозволити державі націоналізовувати й перепродавати «проблемні» банки. Відтак у жовтні Міністерство фінансів Польщі подало до Сейму законопроект, який мав би забезпечити реалізацію «плану Здіслава». 9 листопада законопроект ухвалили у Сеймі.
Щоби «план Здіслава» почав діяти, проголосувати документ мав ще Сенат. Але тут і випливає на світ Божий «касетний скандал» через вже згадану публікацію у Gazecie Wyborczej, якій Чарнецький люб’язно спрезентував запис із кабінету Хшановського.
Головний фігурант скандалу Марек Хшановський у момент «медійної слави» саме перебував у відрядженні в Сінґапурі. Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький, котрий, нагадаємо, в минулому сам був президентом Banku Zachodniego WBK, вирішує діяти швидко і жорстко. Він зразу ж відкликає Хшановського з відрядження і з ганьбою виганяє його з посади. Утім, це не вгамовує скандалу, який набирає масштабів як снігова куля.
Адже варто пригадати, що 2015 року «Право і справедливість» прийшла до влади, несучи в своєму аванґарді передовсім транспаранти з антикорупційними гаслами. ПіСівці звинувачували своїх попередників з «Громадянської платформи», що ті погрузли в корупції та непотизмі. Що, мовляв, лише ПіС наведе в Польщі порядок, ліквідує хабарництво й зловживання владою, почавши все з «нового чистого листа». А тут з’ясовується, що корупція зовсім не чужа й представникам чинної влади.
У чому для ПіС найбільша прикрість нового «касетного скандалу»? От якби Чарнецький зразу ж, ще у березні, повідомив компетентні органи Польщі про вимогу хабара від керівника державної установи, то скандал би виник, але залишився доволі локальним. Хшановського вигнали б з праці, заарештували. А тим часом керівництво партії змогло б відмежуватися від вчинків корупціонера – «чорної вівці» у порядній отарі.
Але тепер ситуація виглядає цілком по-іншому. Адже Хшановському фактично майже вдалося реалізувати згаданий «план Здіслава». І він би це зробив, якби не «касетний скандал». А про що це свідчить? Лише про те, що корупційна система на вищих ешелонах державної влади діє, а ПіС є її головною складовою.
Але й на цьому розвиток скандалу не зупинився. Польські журналісти почали з’ясовувати, як той самий Хшановський опинився на такій хлібній посаді у відносно молодому віці (йому було 35 років, коли очолив KNF 2016-го). З’ясувалося, що грішки за молодим і обдарованим економістом водилися ще з давніших часів. Наприклад, захищена ним дисертація виявилася за багатьма розділами плагіатом. Експерти вказували на наукову нікчемність доробку. Попри те, його економічна кар’єра складалася якнайкраще. У жовтні 2015 року Хшановський за рекомендацією ПіС потрапляє у Національну раду розвитку при президентові Анджею Дуді. У січні 2016 року стає членом Ради грошової політики. А вже в жовтні того ж року очолює Комісію з фінансового нагляду.
Та з 29 листопада 2018 року Хшановський опиняється за ґратами. Суд у Катовіце ухвалив вердикт – двомісячне тримання під вартою.
Та на Хшановському польські медії не зупинилися. Оголошено полювання на очільників різноманітних державних ґреміумів – з’ясовують, як вони потрапили на свої посади, наскільки правомірно й доречно. Тож незабаром можемо стати свідками ще більших скандалів, спровокованих «касетним». А це, своєю чергою, здатне суттєво підточити рейтинг правлячої партії, який останнім часом видавався непорушним.
30.11.2018