Державний бюджет на 2019 рік, схвалений перед світанком 23 листопада Верховною Радою, перевершив одразу два попередні «бюджетні» рекорди.
Насамперед, то найбільш ранній серед усіх інших бюджетів: жоден інший фінансовий кошторис не приймали з таким запасом часу – за п’ять з половиною тижнів до нового року. А друге: хоча практика розгляду державного бюджету у режимі «всеношних чувань» вже є звиклою для народних, та цьогорічне голосування виявилося найпізнішим серед попередніх – депутати голосували о 6:02.
Нічні дебати довкола державних фінансових потоків сподобалися далеко не всім народним депутатам, зокрема й нардепам із парламентсько-урядової коаліції. «Абсурдність того, що відбувається в залі, зростає з геометричною прогресією. Вже не всі і не завжди встигають фіксувати, хто кого кинув. Потреби в цьому цейтноті не розуміє ніхто. Дуже чорна п’ятниця», – прокоментувала народна депутатка від БПП Ольга Червакова.
«Якби ви знали, паничі, що люди роблять уночі?.. Бюджет пишуть. Ну, перед Новим роком це хоч якось можна було пояснити. Ялинка, 1/12 зарплат, таке-сяке… А в листопаді? Темні справи в темну пору, або Коли вимикається голова, перемагає спритність рук», – обурювалася депутатка «Народного фронту» Вікторія Сюмар.
Перерва в сесії – шанс поспати. Найдовша з перерв тривала 5,5 год.
Під час пленарного марафону депутати спромоглися розглянути не лише бюджет, а й призначити міністром фінансів Оксану Маркарову (пані Оксана відразу кинулася у бюджетний бій), а міністром у справах ветеранів – Ірину Фріз. Верховна Рада під час спонтанного приїзду Президента також схвалила у першому читанні проект конституційних змін до курсу України на вступ до ЄС і НАТО, віддавши за Порошенкову ініціативу 311 голосів.
Врешті решт, підсумковий результат для натхненників бюджетного процесу видався святковим. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман похвалився: бюджет на 2019 рік – збалансований і реалістичний. «Ми маємо стабільність – і в кінці цього року, і в наступному», – прокоментував Гройсман.
У своєму коментарі після голосування за бюджет Гройсман сказав, що поспіх був зумовлений прагненням «планового входження» у наступний фінансовий період, а також потребою в посиленні співпраці з міжнародними партнерами за програмами макрофінансової допомоги (зокрема із Міжнародним валютним фондом).
Голова уряду пишається, що проект державних фінансів подали до парламенту вчасно, у вересні, а сам бюджет уперше схвалили до початку грудня.
Варто уточнити: не вперше. У 2003 році Верховна Рада прийняла бюджет 27 листопада, при уряді Віктора Януковича (тодішній «премьєр» готував собі плацдарм для президентської кампанії на гаслах про «стабільність» і «послідовність»).
На графіку видно: бюджет-2019 Гройсмана випередив бюджет-2004 Януковича на 5 днів
Поза тим, прикметно, що бюджет-2019 теж є передвиборчим. Зближення виборчої кампанії, котра має розпочатися вже от-от за півтора місяця, наклало відбиток на зміст державного кошторису та законів-супутників: низку прийнятих норм можна трактувати як презенти політичним союзникам, іще частину – як ресурс для задобрювання виборців перед голосуванням.
ЦИФРИ
Дохідна частина державного бюджету України уперше перевершила трильйон: проект бюджету на 2019 рік передбачає доходи у сумі 1,026 трлн грн, зокрема, доходи загального фонду – 928,5 млрд грн, доходи спеціального фонду – 97,6 млрд.
Прогнозовані видатки – 1,112 трлн грн. Граничний обсяг дефіциту – 90 млрд грн.
У 2019 році ріст ВВП сягне 3% при інфляції 7,4%.
Граничний обсяг державного боргу станом на 31 грудня 2019 року визначено у сумі 2,060 трлн грн, а граничний обсяг гарантованого державою боргу – 388,6 млрд грн.
Прожитковий мінімум з 1 січня 2019 року – 1853 гривні, з 1 липня – 1936 гривень, з 1 грудня – 2027 гривень.
Мінімальна заробітна плата: з 1 січня – 4173 гривні.
Видатки на підвищення обороноздатності та безпеки держави – 211,9 млрд грн. Бюджет медицини (разом зі субвенціями) – 95,7 млрд грн. Освіта – 126,9 млрд грн.
Для забезпечення виплати пенсій наступного року піде 167,5 млрд грн. «З 1 березня провести наймасштабніший перерахунок пенсій – це майже 11,5 мільйона пенсіонерів», – анонсував прем'єр-міністр Володимир Гройсман.
Як зауважив народний депутат від Радикальної партії Ігор Попов, розгляд бюджету у Верховній Раді продемонстрував, що Президент України зберігає ініціативу перед початком виборчої кампанії і залишається сильним гравцем.
«З точки зору виборчих технологій, минула доба в українській політиці – наступ Петра Порошенка. За чотири місяці до голосування з базовим рейтингом 10% – він збирає конституційну більшість в парламенті на підтримку своєї ініціативи (зміни до Конституції щодо НАТО та ЄС, – Z). А потім добивається підтримки «свого» бюджету. Його основних опонентів – не помітно... Ця качка щось зовсім не кульгає», – прокоментував Попов.
ГОЛОСУВАННЯ
Підсумки голосування за бюджет-2019: «За» – 240. «Проти» – 28. «Утримався» – 22.
Блок Петра Порошенка – 108 голосів (зі 134 членів фракції)
«Народний фронт» – 72 (із 81)
«Відродження» – 22 (із 24)
«Воля народу» – 16 (із 19)
«Опозиційний блок» – 4 (із 38)
«Самопоміч», Радикальна партія, «Батьківщина» – жодного голосу
Позафракційні – 18 голосів «за»
Цьогорічний бюджет є першим у цьому скликанні парламенту, котрий не здобув підтримки жодної позакоаліційної «майданівської» фракції. У попередні роки Кабінетові Міністрів завжди підставляла плече Радикальна партія, та цього разу «ляшківці» вирішили утриматися. Натомість уряд по-звичному сперся на голоси депутатських груп «Відродження» та «Воля народу», а навіть витягнув кілька голосів із «Опозиційного блоку».
Автори бюджетного проекту мусили потурати потенційним союзникам для того, щоб привабити голоси.
Координаторка урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Оксана Величко повідомила: вночі народні депутати легалізували корупційну схему, котра працює на користь депутата з групи «Відродження» Антона Яценка. «Ми півроку боремося зі схемою Яценка, з майданчиками-«прокладками» для оцінювачів. Чиста корупція в законі. Порадіймо за нього і компанію. Вночі їм узаконили схему і для нотаріусів (поправка №171). А пов’язані між собою майданчики, які він і ті, хто з ним, протяг за три дні через усі перешкоди реєстраційних процесів, відтепер мають законне право не впустити жоден інший майданчик на цей ринок (поправка №172)», – обурилась Величко.
Журналіст видання «Наші гроші» Юрій Ніколов додав: поправки до Податкового кодексу вкорінили монополію «патентованих» посередників Антона Яценка на доступі до баз оцінок Фонду державного майна. «Ціна справи – понад мільйон гривень щодоби», – додав Ніколов, звернувши увагу на те, що депутати переголосовували поправки десять разів, поки таки схвалили.
Гройсман зумів отримати голоси для бюджету без жодного з учорашніх коаліціянтів
Ще цікавий момент: перед остаточним голосуванням уряд погодився виділити 1 млрд грн Державному фонду регіонального розвитку, зменшивши видатки на сільськогосподарські субвенції. Якщо визискувачами аграрних дотацій називали підприємства, пов'язані з соратниками Президента України, то Фонд регіонального розвитку має славу скарбниці, через котру «мажоритарні» депутати можуть отримати підтримку для своїх округів.
Іще якась частина видатків має «передвиборчий» присмак. Зокрема, партія «Самопоміч» розкритикувала коаліцію за виділення 1 млрд грн на «Фонд Президента України», з якого фінансуватимуть освітні та наукові програми для молоді. На погляд народної депутатки Ірини Подоляк, ідеться про «роздачу слонів» перед виборами. Подоляк вважає фінплан-2019 «бюджетом пізнього Кучми», бо він не передбачає фінансування «всього, пов’язаного з людиною». Натомість корупціогенні інструменти закладені навіть у видатках на культуру, зокрема через схеми фінансування кіновиробництва.
Наостанок, слід згадати про новації, запроваджені змінами до податкового законодавства.
З 1 липня 2019 року зростуть ставки акцизного податку на тютюнові вироби ще на 9%. При тім, що з нового року акциз має зрости на 20%, згідно з раніше ухваленими податковими змінами.
Бюджетний дебют Оксани Маркарової
Також із липня оподатковуватимуть посилки українців вартістю понад 100 євро. Наразі кожен громадянин може без сплати податків отримати необмежену кількість пакунків митною вартістю до 150 євро кожна. Із 2019 року замовлень може бути не більше трьох – решту оподатковуватимуть.
Як пояснили учасники «бюджетної ночі», зміна оподаткування посилок зумовлена бажанням перекрити «лазівки» для рітейлерів. «Ми знаємо, що таким чином подрібнюють великі партії товару, який продають потім у деяких інтернет-магазинах. Це один із способів контрабанди», – сказала під час дебатів голова податкового комітету ВР Ніна Южаніна. Але, звісно, зміна механізмів зачепить і побутових користувачів, котрі «присіли» на Amazon та AliExpress.
Податкові зміни також збільшують ставку рентної плати за користування надрами (для видобування нафти та газового конденсату – на 2%) та видобування залізної руди (на 0,8-8,8%).
Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів зросте на 50%.
Ставка екологічного податку за викиди вуглекислого газу стаціонарними джерелами підвищиться із 0,41 гривень за тонну до 10 гривень.
У Міністерстві фінансів підрахували, що закон дозволить збільшити надходження до зведеного бюджету на 6,3 млрд грн.
Водночас, уряд не наважився внести до «бюджетного пакета» ініціативу зі зміною шкали єдиного соціального внеску, анонсовану нещодавно міністром соціальної політики Андрієм Ревою. Нагадаємо, пропонували запровадити регресивну шкалу нарахування ЄСВ і скасувати поріг на оподаткування заробітку (наразі максимальний розмір вилучення соціального внеску – 15 мінімальних зарплат).
«Дискусії з цього питання тривають. Найближчим часом ми проведемо дискусії, перш ніж цей документ у тому чи іншому вигляді піде до Верховної Ради», – пояснила міністр фінансів Оксана Маркарова.
23.11.2018