«Зшити» порване: запрошення до польсько-українського діалогу

 

Польська активістка з прав людини, президентка спільноти Homo Faber Анна Домбровська 8-10 листопада у громадських місцях у Польщі зшивала порвану традиційну українську вишиванку. Мисткиню за роботою можна було побачити на вулиці в Перемишлі, на двох українських цвинтарях — у Молодичах та у Верхраті, а також у Любліні. У такий спосіб вона пропонувала подумати про співжиття поляків та українців в умовах нинішнього «недіалогу» та спробувати «зшити» стосунки обох народів.

 

Перформанс мав назву «Доказ». В його основі — символ сорочки, яку порвали на одному з учасників української ходи в Перемишлі у червні 2016 року. Нагадаємо, тоді на українську греко-католицьку процесію, що йшла до військового цвинтаря в Пікуличах, напали молодики, яких згодом назвали представниками польських націоналістів. Це стало одним із піків напруження у польсько-українських стосунках останніх років. Внаслідок нападу постраждало кілька українців. Власне порвана сорочка одного з учасників процесії є доказом фізичного нападу на учасників тодішньої процесії, який у судових актах відомий під номером II K 599/17.

 

 

Перфоменс стартував з автобусної зупинки на вулиці Словацького у центрі Перемишля. Місце вибрали символічно — саме поблизу нього і трапився напад та була розірвана сорочка. Обидва цвинтарі, що стали майданчиком акції, теж мають глибокий сенс — тут було знищено пам’ятники загиблим українцям. Винуватців так і не знайдено.

 

«У Любліні вже кілька місяців воєвода стосує мову ненависті, говорячи про активістів української національної меншини», — пояснює вибір четвертого місця авторка перформансу. Ним став простір поблизу адміністрації Любельського воєводства.

 

За словами польського історика українського походження, голови Українського товариства у Любліні Григорія Купріяновича, це місце за останні чотири місяці стало символічним в українсько-польських стосунках. Символічною була також дата, в яку відбулася акція у Любліні — 10 листопада. У цей день виповнювалося рівно три місяці з часу, коли окружна прокуратура в Замості розпочала розслідувати справу Григорія Купріяновича. Йдеться про скандальну справу проти історика за його промову в Сягрині під час ушанування 8 липня пам’яті українців, загиблих від рук польських Селянських батальйонів і підрозділів Армії Крайової у 1944 році. У вшануванні пам’яті українців брав участь Президент України Петро Порошенко. Одразу після цього люблінський воєвода подав заяву в прокуратуру щодо виступу пана Купріяновича. Замостська прокуратура відкрила справу за статтею кримінального кодексу, що стосується публічної зневаги польського народу або Республіки Польща. За це загрожує позбавлення волі до трьох років. Наприкінці серпня Купріяновича звільнили з Комітету із захисту пам’яті боротьби й мучеництва при відділі Інституту національної пам’яті Польщі в Любліні.

 

За словами Анни Домбровської, її дія — це спосіб показати, що й одна людина щоденною працею може щось змінити.

 

 

 

«Я приїхала до Перемишля у вересні 2016 року, після процесії. Мені було соромно за те, що трапилося. З тих пір я там працюю і підтримую українську громаду. Проводжу майстер-класи для молодих людей щодо прав людини, працюємо з темою мультикультурної історії міста, намагаємося долучати польських громадян до подій, що відбуваються в Українському домі. Натомість дії польської влади є цілком протилежними. Нещодавно виступи представників уряду, які нападають на українську меншину, також з'явилися в публічних дебатах. Тому мій виступ є особистим висловленням гніву — я не згодна з цим стилем розмови, я не згодна ділити людей. У той же час я хотіла спитати: що далі?» — пояснює Анна Домбровська у розмові із Z.

 

Нагадаємо, що це не перша схожа акція Анни Домбровської. Влітку вона стала однією з організаторів акції «Привітання для сусіда». 16-17 червня у Львові, а 23-24 червня у Перемишлі свої привітання для сусідів залишали поляки та українці — охочі робили миттєві фото та писали вітальні слова чи побажання з нагоди сторіччя незалежності.

 

15.11.2018