Українська мова вперше за багато років почала домінувати в телеефірі. Якщо минулого року дослідники зафіксували істотне зростання частки державної мови на радіостанціях, то цього року вона почала відвойовувати своє становище і в тій сфері, котра завжди здавалася безнадійно зросійщеною, – ТБ.
«Можемо сказати, що вперше за багато років українська мова домінує на телебаченні», – каже Тарас Шамайда, координатор руху «Простір свободи».
Щороку до Дня української писемності та мови волонтери «Простору свободи» презентують аналітичний огляд щодо становища української мови. Їхні звіти опираються на дані офіційної статистики, результати соціологічних опитувань, а також підсумки моніторингу за використанням української мови у різних сферах суспільного життя.
Згідно з підсумками цьогорічного огляду, частка української мови на телеканалах у прайм-тайм за рік зросла з 39% до 64%, натомість російської впала з 32% до 7%. Решту часу займають двомовні російсько-українські програми.
У порівнянні з 2011 роком, коли подібне дослідження проводили вперше, частка української мови в прайм-таймі зросла на 42%.
«Ми започаткували цей моніторинг у темні часи, – розповідає на прес-конференції представник "Простору свободи" Сергій Стуканов. – Ідея була пов’язана з тим, що в 2010 році до влади прийшов Віктор Янукович. Це дуже сильно позначилося на мовній політиці. Очевидно, що це було одним із замовлень у стосунках із Російською Федерацією: не тільки "харківські угоди", а також і ухвалення русифікаційного мовного закону».
Експерти констатують: порівняння підсумків моніторингу у часовій перспективі яскраво демонструє динаміку – «спершу становище поступово погіршувалося, але після 2014 року поволі стало покращуватися», каже Стуканов.
Радіо є дійсно кластером, де позиції української мови встановлюються в найбільш динамічний спосіб. Станом на 2018 рік українська мова є мовою ведення програм 84% часу на загальнонаціональному радіо і 92% – на місцевому й регіональному. Музика дещо не встигає за розмовним жанром: українською мовою лунає 54% всіх пісень у загальнонаціональних станціях і 48% – на локальних.
Висновок експертів цілком очевидний: позитивні зрушення відбуваються передусім у тих галузях, у котрих для захисту української мови ухвалили належні зміни до законодавства.
Сергій Стуканов зазначає, що декотрі елементи моніторингу є абсолютно унікальними, адже вони не відображалися в офіційній статистиці – хіба у волонтерській. «Частина нашої роботи спирається на емпіричні матеріали – наші активісти по всій Україні збирали дані, яких більше ніхто не фіксував. Їх ніде не знайдеш – хіба повернешся в минуле. Наприклад, наявність україномовного меню в ресторанах. Зокрема в містах, які сьогодні окуповані».
Сфера послуг залишається однією зі зрусифікованих в Україні. За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сіверськодонецьк), лише 40% закладів харчування мають українську вивіску. Лише в половині – а точніше, у 56% закладів – персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою. У 74% є меню українською.
І хоча ці показники на кілька відсотків кращі за торішні, водночас дослідники наголошують: сама ситуація в цілому залишається неприйнятною.
В Україні зберігається тенденція до того, що частина населення, визнаючи українську мову за рідну, воліє спілкуватися російською. «Простір свободи» опирається на соціологічне опитування групи «Рейтинг», проведене в грудні 2017 року: понад дві третини респондентів (68%) вважають рідною мовою українську, проте вдома українською спілкується 47%. Цей розрив найбільш характерний для великих міст, що далі на схід – то більше.
«Це не нормально, що люди не говорять своєю мовою, – коментує координатор "Простору свободи" Тарас Шамайда. – Це свідчить про те, що існують чинники, що мають істотний вплив, які роблять нормальне спілкування рідною мовою неможливим. Це та сама русифікація».
Шамайда пояснює, що подібне становище в Україні панує всі роки незалежності. «Ці люди перебувають на роздоріжжі. Від того, який вибір зроблять ці люди, і який нащадки зроблять вибір – від того залежить майбутнє нашої мови загалом», – наголошує Тарас.
Водночас є передумови для оптимізму. Частка школярів, які здобувають освіту українською мовою, за рік зросла з 90 до 91%, а частка першокласників – з 91 до 95%. Це нібито й небагато, але слід акцентувати на тому, що цей приріст відбувся передусім завдяки досить відчутному посиленню україномовної школи на півдні й сході: частка перших класів із українською мовою навчання зросла в Донецькій області з 76% до 99%, в Запорізькій – з 78% до 88%, у Луганській – з 74% до 89%, в Одеській – з 71% до 87%, у Харківській – з 72% до 80%, у Херсонській – з 89% до 98%.
Клацніть на ілюстрацію, щоби розглянути детальніше
Водночас автори огляду відзначають: у закладах освіти нерідко порушується законодавство – частина освітнього процесу на практиці проводиться російською мовою.
Що ж до інших сфер, то українська мова звикло добре чується в кінотеатрах. У кінопрокаті понад 90% фільмів демонструють українською мовою, при цім, починаючи з 2017 року, відчутна частка – це стрічки українського виробництва, зняті українською мовою. У 2017 цілковито українських фільмів у прокаті було 22 (із 302), натомість за неповні 10 місяців цього року – вже 53 (із 334).
Частка газет, котра видають українською мовою, натомість знизилася і становить 34% від загального тиражу.
Російська мова домінує в українському сегменті інтернету. З-поміж 100 сайтів, котрі є найпопулярнішими серед україномовних, лише 10% україномовні. «На двомовних сайтах часто російська версія є основною, а українська – вторинною, і переважно якісно та функціонально неповноцінною», – додає Тарас Шамайда.
На думку авторів дослідження, для подолання загроз мовній ідентичності й національній безпеці, спричинених русифікацією, держава мусить від фрагментарних кроків на захист української мови перейти до системної мовної політики. У 2018 році важливими зрушеннями в цьому керунку були скасування Конституційним судом закону Ківалова-Колесніченка й ухвалення в першому читанні законопроекту про державну мову №5670-д. Подальші перспективи розвитку української мови дослідники пов’язують зі здатністю парламенту прийняти повноцінний закон.
09.11.2018