76% респондентів вважає українську мову рідною, 86% вважає, що українська повинна бути єдиною державною мовою в Україні, а 51% розмовляє вдома лише українською – такі результати отримала соціологічна група «Рейтинг» під час загальнонаціонального опитування, яке проводилося 17–18 серпня цього року. Соціологи дослідили маркери патріотизму українців, зокрема мовної ідентичності, частоти споживання російського інформаційного контенту та ставлення до різноманітних етнічних груп.
За даними опитування, продовжує зростати кількість тих, хто частіше розмовляє українською вдома. Так, сьогодні 51% опитаних зазначили, що розмовляють удома українською (у квітні 2022 – 48%), третина – двома мовами, 13% – російською. Більше половини мешканців Півдня і Сходу двомовні, близько чверті – російськомовні. Використання російської у побуті зменшилося приблизно вдвічі.
76% вказали українську мову як рідну, 19% – російську. При цьому 30% російськомовних вважають своєю рідною українську.
86% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною мовою. 10% підтримують статус російської як офіційної в окремих регіонах, лише 3% – за російську як другу державну мову в Україні.
Більше половини опитаних до війни постійно спілкувалися українською мовою, чверть – інколи, кожен п’ятий – рідко або ніколи. За останні пів року кількість тих, хто почав постійно спілкуватися українською, збільшилася до 64%. Інколи говорять українською 24%, рідко або ніколи – 12%. Частіше почали використовувати українську мешканці Півдня і Сходу, переселенці. 19% українців з початку війни перейшли на постійне або частіше використання української мови. Загалом з початку війни 41% російськомовних та двомовних почали частіше говорити українською, з них 24% – постійно, 17% – частіше.
Крім цього, спостерігається різке зниження рівня споживання російського інформаційного контенту серед українців. Більше 40% опитаних взагалі перестали дивитися російські серіали, ще чверть не дивилися раніше і зараз не дивляться. Загалом майже 70% не дивились російські серіали протягом останніх пів року, і ця цифра зросла втричі. Тільки 15% продовжують дивитися російські серіали, як і раніше.
Більше 40% опитаних взагалі перестали слухати російську музику, ще 18% не слухали раніше і зараз не слухають. Загалом майже 60% не слухали російську музику протягом останніх пів року, і ця цифра зросла майже вп’ятеро. Тільки чверть продовжують слухати російську музику, як і раніше.
До початку повномасштабного вторгнення частіше за інших російські серіали дивилися старші опитані, жінки, мешканці Сходу та Півдня. Музику слухали молодь та представники середнього покоління, чоловіки. Сьогодні російські серіали дещо частіше інших дивляться представники середнього покоління та жінки. Натомість щодо музики, то значно відрізняються у частоті споживання представники молоді, середнього покоління та чоловіків (третина у цих категоріях надалі продовжують слухати музику російських виконавців).
Дослідження показало й подальше погіршення ставлення українців до мешканців росії та Білорусі. 81% негативно ставляться до росіян (у квітні 2022-го – 69%, у квітні 2021-го – 41%), 14% – нейтрально, лише 3% – позитивно. До білорусів негативно ставляться 52% (у квітні 2022-го – 33%, у квітні 2021-го – 4%), нейтрально – 34%, позитивно – 10%.
До росіян, які проживають в Україні, ставлення переважно нейтральне (42%). Позитивно ставляться до них 22%, негативно – 29%. До російськомовних українців ставлення переважно позитивне (51%) або нейтральне (31%), негативне – лише 14%. Загалом внаслідок війни ставлення до російськомовних українців покращилось із 37% (квітень 2021-го) до 51% (серпень 2022-го), хоча за чотири останні місяці рівень позитивного ставлення дещо знизився на користь нейтрального, при відсутності зростання негативу.
Продовжує погіршуватися ставлення до мешканців окупованого Криму та особливо до жителів т.зв. «Л/ДНР». До мешканців окупованого Криму позитивно ставляться 22%, негативно – 23%, нейтрально – 45% (у квітні позитивно ставилися 41%, негативно – 14%, нейтрально – 40%). До мешканців т.зв. ДНР/ЛНР позитивно ставляться лише 14%, негативно – 47%, нейтрально – 32% (у квітні 2022-го позитивно ставилися 27%, негативно – 31%, нейтрально – 37%).
Спостерігається певне «пом’якшення» у питанні оцінки необхідного часу на примирення з українців з росіянами. Якщо у квітні 2022 року (опитування робилося після звільнення Київщини) дві третини говорили, що примирення неможливе, то у серпні таких респондентів близько половини. Третина вважають, що поновити стосунки вдасться через 20–30 років, 14% вважають, що це станеться за 10–15 років, і лише 5% вважають це можливим за кілька років. Більш схильні до «примирення» у відносно ближчій часовій перспективі старші опитані, мешканці Сходу й Півдня та російськомовні.
30.08.2022