За роки війни кількість дорослих громадян, що розмовляють вдома українською мовою, зросла на 11%, а тих, що розмовляють вдома російською мовою, зменшилась на 12%, свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 14 лютого – 4 березня 2025 року.
Методом телефонних інтерв’ю (CATI computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України на неокупованій території було опитано 1029 респондентів (статистична похибка з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3 не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% для показників, близьких до 10%, 1,8% для показників, близьких до 5%).
63% респондентів відповіли, що вдома спілкуються українською мовою, 13% – що російською, ще 19% рівною мірою спілкуються українською і російською мовами.
Хоча регіональні відмінності досі помітні, але після вторгнення вони значно зменшилися за рахунок зростання користування українською мовою на півдні та сході, на заході змін майже не було (як і в 2020 році, так і в 2025 році 85% стверджують, що спілкуються українською мовою), у центрі є деяке зростання спілкування українською мовою (з 62% до 68%), але на півдні цей відсоток зріс на 17% (з 22% до 39%), а на сході – на 12% (з 17% до 29%).
Водночас з 16% до 11% зменшилося число тих, хто говорить про користування російською. Частка тих, хто говорить у рівній мірі обома мовами, не змінилася – 18%.
Водночас у цих регіонах з 42% до 24% на півдні та з 53% до 32% на сході зменшилася частка тих, хто говорить російською мовою (у центрі – з 16% до 11%, на заході – з 5% до 2%). Близько третини населення південно-східних регіонів рівною мірою говорять вдома українською і російською мовами (у 2020 році було близько чверті).
Також ілюстративним є вибір мови для інтерв’ю: в опитуванні 2020 року 64% обрали для інтерв’ю українську мову, 36% – російську мову, а в опитуванні 2025 року вже 88% обрали українську мову, 12% – російську мову.
При цьому, однак, треба враховувати, що на окупованих після 2022 року територіях користування російською мовою було поширенішим, що у цілому може дещо зменшувати зростання поширеності української мови на всій території України.
А ось як виглядає динаміка розподілу мов спілкування у сім'ї за даними різних опитувань за попередні 30 років.
Одне із запитань, яке КМІС ставить з 1990-х років, стосується ставлення до вивчення російської мови в українськомовних школах. Після повномасштабного вторгнення в 2023 році соціологи зафіксували значне зростання тих, хто виступає взагалі проти вивчення російської мови. Якщо в 2019 році 81% вважали, що російську мову варто вивчати в школах (хоча й дискусійним був обсяг вивчення), то в 2023 році їх частка скоротилася до 42%. Водночас з 8% до 52% зросла частка тих, хто проти вивчення російської мови взагалі.
В 2025 році ця тенденція продовжилася – зі згаданих 52% у 2023 році до 58% на зломі лютого-березня 2025 року. Водночас з 42% до 38% стало менше тих, хто вважає, що російську мову варто вивчати в школах.
При цьому треба врахувати, що серед цих 38%, які вважають, що російську мову варто вивчати, лише 9% говорять про вивчення на рівні української мови або принаймні вищому рівні, ніж інші іноземні мови (наприклад, англійська). Решта 29% вважають, що вивчати варто на рівні інших іноземних мов або навіть нижчому рівні.
Ця тенденція характерна для всіх регіонів України.
На заході України 25% вважають, що російську мову варто вивчати (зниження з 32% у 2023 році), проти цього – 72% (ріст з 65% у 2023 році).
У центрі вже 36% вважають, що російську мову варто вивчати в школах (у 2023 році – 42%), проти цього – 61% (у 2023 році – 53%).
На півдні ситуація з 2023 року не змінилася і зберігається майже паритетний поділ – 51% вважають, що російську мову варто вивчати (переважно на рівні інших іноземних мов або нижчому рівні), а 44% вважають, що не варто вивчати взагалі; в 2019 році на півдні лише 1% вважали, що не варто вивчати.
На сході України порівняно з 2023 роком стало більше тих, хто проти вивчення російської мови – з 23% до 36%, при цьому вважають, що варто вивчати, 57% (у 2023 році – 61%).
Серед тих, хто вдома спілкується українською мовою, 66% виступають проти вивчення російської мови в школах. При цьому 31% допускають її вивчення. Серед тих, хто рівною мірою спілкується українською і російською мовами, думки розділилися порівну – 48% проти вивчення російської мови в школах, а 49% вважають, що можна вивчати.
Серед респондентів, які вдома спілкуються російською мовою, 66% вважають, що російську мову можна вивчати в школах. При цьому кожен четвертий російськомовний респондент виступає проти вивчення російської мови в школах.
При цьому у всіх випадках серед тих, хто загалом допускає вивчення російської мови в школах, мова переважно йде про вивчення на такому ж рівні, як і інші іноземні мови, або навіть нижчому рівні.
Серед причин, чому російську мову можна вивчати в школах, найбільш поширені пояснення – те, що російська мова є однією з іноземних мов, а іноземні мови загалом варто знати (для розвитку, для міжнародного спілкування тощо) (38% серед таких респондентів дають це пояснення), а також те, що ця мова поширена в Україні / є обставини, які склалися історично (32%), треба знати мову ворога (14%), якщо є особисте бажання її вивчати – це індивідуальне право (9%), росіяни – наші сусіди, треба знати мову сусідів, колись ситуація налагодиться (8%), можливість споживати інформацію російською мовою: є багато російськомовної літератури, російська культура є багатою (6%), мова має бути поза політикою, російська мова не винна у війні (5%).
03.05.2025