У  світі тварин

Божі створіння з рогами чи пазурами мають іноді набагато більше людського, ніж двоногі, яких прийнято називати «скотиняки».
Огляд подій тижня в Україні.

 

Санкції тижня

 

 

У Кремлі вирішили, що вони так само впливові на планеті, як європейці, і десь дуже близькі по значимості до американців. А раз так, то і Росія має накласти економічні санкції на решту нечемного населення земної кулі, щоби ті боялися, а російське его тішилося від власної величі.

 

Тренуватися на предмет накладення росіяни традиційно вирішили на українцях, бо німці чи американці можуть згадати «кузькіну мать» і пояснити в популярній формі, куди росіяни зі своїми ініціативами можуть іти. От і підписав президент РФ указ «Про застосування спеціальних економічних заходів у зв’язку з недружніми діями України стосовно громадян і юридичних осіб Російської Федерації». Нічого конкретного в тому указі сказано не було, тому кремлівські голови з ротом почали говорити, що пересічних українців указ не торкнеться, бо «ми же братья», а щемитиме двоголовий орел тільки тих, хто зазіхає на його канонічну територію.

 

В Україні особливо занепокоєні почали скимліти про потенційні проблеми з транзитом газу і ядерним паливом, яке до нас і далі надходить з-за «порєбріка», і бракувало лише класичної фрази «всьо пропало». Насправді санкції росіян — то лякання їжака голою дупою. Після війни, яку «зелені чоловічки» почали в 2014 році, Кремль вирішив ще показати свою агресивність у цивілізованому форматі. В Гаазі і ця версія повинна бути розглянута.

 

 

Море тижня

 

 

«Дитяче море», як називають Азовське, де так приємно отруїтися креветками, звареними на минулому тижні, чи з кавалком пахлави поплавати у воді, температура якої нагадує борщ, знову зацікавило європейців. Зараз уже не сезон на купання і споживання, тому Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій засудив зловживання РФ перевірками торговельних суден України і країн — членів ЄС у тамтешніх водах. Також європейці в черговий раз глибоко стурбовані тим, що побудували Керченський міст і обмежили навігаційні права України в її територіальних водах. У Європарламенті кажуть, що будуть проти росіян за таке свавілля чергові санкції.

 

Тим часом, поки в різних брюсселях непокоїлися, у конкретному Києві відбулася зустріч вітчизняних і російських громадян, які зацікавлені у вилові бичків у Азовському морі. Кримськотатарський лідер Рефат Чубаров ті посиденьки розігнав за допомогою СБУ і поліції. Кому війна, а кому бички — і європейські санкції тут дуже далеко.

 

 

Хуг тижня

 

 

 

Александр Хуг, перший заступник голови моніторингової місії ОБСЄ в Україні, став яскравою ілюстрацією до приказки «Йому пісяй в очі, а він скаже – дощ іде». Цей чоловік у камуфляжі і з білим шоломом на голові роками лазив між териконами, вишукуючи бойовиків. Потім він їх знаходив — і, мабуть, казав, як ж вам не ай-яй-яй воювати проти суверенної держави. Врешті панові Хугу таке заняття набридло, він вирішив повернутися на історичну батьківщину — а перед тим ляпнув, що не бачить ознак присутності росіян на окупованій частині сходу України. Згодом Хуг трохи зрозумів, що ляпнув дурню, але слово – не горобець, його підстрелити навіть з російського танка не можна. Вибачення пана Александра були кострубаті (неправильно зрозуміли, неправильно переклали etc) і нікому не цікаві. Для України важливіше, що цей чоловік із білим шоломом повернеться в рідну Швейцарію писати мемуари чи капостити в якихось інших гарячих точках, а в ОРДЛО приїдуть хлопці з Пакистану і Бангладеш у блакитних шоломах, які також не знайдуть російських окупантів, бо очі в них ростуть не з того місця.

 

 

Вівці тижня

 

 

Три сотні овець романівської породи на початку жовтня поїхали до Туреччини, аби там покращувати місцеве парнокопитне населення. Турок, який купив українських овець, на час їхнього приїзду згадав, що Коран забороняє вживати плоди винограду і зерна у вигляді алкоголю, і завернув свою покупку на північ у сторону Чорноморська. В Одеській області мандрівники стояли в непристосованій для існування фурі, потроху віддавали своєму овечому богу душу і думали, які прекрасні істоти оті нащадки Адама з Євою. Врешті власниця, яка продала овець в Туреччину, зчинила ґвалт, бо товар відкидає копита, — й овець усі вихідні показували по телевізору в контексті, що ми всі тварини, бо братам меншим не допомагаємо. Врешті бюрократичні перепони були подолані — й невдалі покращувачі турецького овечого генофонду поїхали чомусь у Вінницьку область, де тих, які залишилися живі, витягли на відносно вільний простір, напоїли і нагодували. Тепер, кажуть, їх чекає утилізація, бо повернулися вони з країни, де лютує ящур, а нам такого щастя не треба. Зоозахисники вирішили з приводу овечих проблем пікетувати Державну прикордонну службу. Можна було б смикнути якогось заможнішого захисника тварин і поїхати бити писок туркові, який виявився шахраєм, але на то розуму не вистачило.

 

 

 

29.10.2018