Є справи, в яких хочеться поставити «крапку» і забути про них, але реальність постійно підганяє «коми» або &, #, ;. Огляд подій тижня в Україні
Вибухи тижня
Коли вам відомо, що ваш сусід сидів за крадіжку, то точно не залишатимете двері своєї квартири незакритими, а власний ровер – у спільному коридорі. В України є сусід – злодій-рецидивіст, але чомусь побутові аксіоми в глобальному житті не діють, і тому після Балаклії з Калинівкою маємо ще й Ічню.
Біля селища міського типу на Чернігівщині був один із найбільших складів з боєприпасами, який нібито охороняли. Але вночі переважно темно, за всім периметром встежити не можна, тому снаряди почали вибухати. Десь саме з такою відсутністю логіки пояснили те, що трапилося, компетентні органи. Цього разу, на щастя, минулося без жертв і особливих руйнувань, а навчені попереднім досвідом надзвичайники оперативно евакуювали потенційних загиблих та запобігли мародерству.
Тепер у міністерстві оборони знову кажуть про те, що пасувало б дати грошей, аби «жилізо», яке валяється на відкритому просторі, вибухало з меншою регулярністю. Для такого, аби не валялося, виявляється, треба десь так зо п’ять мільярдів. Чомусь у контексті теперішніх потреб Міноборони згадався проект «Стіна». Тим муром мали відгородити Україну від Залісся, як китайці свого часу забезпечилися від гунів та інших татаро-монголів. Китайцям у далекому середньовіччі стіна не допомогла, а вітчизняний сучасний і майже аналогічний проект дуже гарно виглядає на предмет посміятися і подумати.
Скоріш за все і на жаль, Ічня не буде останнім населеним пунктом, з якого евакуюватимуть людей. А в бюджеті таки пропишуть пару грошей, аби побудувати сховища для «жиліза». І освоєні ті кошти будуть так само успішно, як стіна. Не китайська.
Синод тижня
Теологи колись пропишуть сучасні події зі своєї точки зору, а людям, які до релігії мають стосунок на Різдво і Великдень і знають, що Він є, запам’ятається – Церква дала щигля Москві. У Константинополі, який тепер став називатися Стамбулом, зібралася поважна делегація людей у рясах. Вони вирішили, що українці мають право на автокефальну Церкву, а анафему давати не може всіляка мало кому відома особина з Московської області.
Тепер від українських людей, які з Ним спілкуються, залежить, коли вони зберуться і поговорять серйозно, визначать головного між собою і потиснуть руки. Процес буде, делікатно кажучи, важким. Навіть за далеким кордоном зацікавилися перипетіями в Україні, й у редакційній статті Financial Times з’явилася думка, що Росія тепер матиме підставу напасти, бо в Україні щемлять не тільки російськомовних, а й православних.
Насправді Росія має підставу напасти на Монголію – бо там їдять пельмені, схожі на ті, котрі експлуатують росіяни, чи на Лаос – бо там колись жили слони, а ці тварини з хоботом стоять на шафках в електорату. РФ матиме причини для власних дурощів відносно будь-кого, і Томос тут не має жодного стосунку. На Аляску Росія не зазіхатиме – хоча там є православна Церква, але є і трошки американського війська.
Заворушення тижня
Свято Покрови стало не тільки приводом помолитися, а й можливістю вчинити провокацію. Поки між Михайлівським собором і Святою Софією президент Порошенко говорив щось драматичне і виважене, за кілометр від нього хлопці, що вважають себе націоналістами, вирішили демонтувати пам’ятник генералу Ватутіну. Цього героя Радянського Союзу у вигляді каменя тримають у парку поруч із Верховною Радою, і під «декомунізацію» генерал армії не потрапив. Виправити ситуацію виявили бажання люди з надмірним бажанням долучитися до написання історичних підручників. Тягнули з собою драбину, аби Миколі Федоровичу зробити зле, але були заспокоєні. Поки що активісти потрапили у поліцейські протоколи і в російські медіа, де з них зробили нащадків Мініна і Пожарського. Правоохоронці зафіксували їх як хуліганів.
Потім біля Лаври з поліцією трохи борюкалися подібні «борці з системою», але загалом весь феєричний ідіотизм хлопці з промитими черепними коробками виплеснуть десь під президентські вибори. Ватутіну буде трудно. Про Лавру і подумати страшно.
Асамблея тижня
В Європі українці вміють заробляти гроші на будівництві і бештати росіян. Перше виходить в нас непогано, а друге – відмінно. Парламентську асамблею ради Європи періодично підозрювали в симпатіях до Кремля, бо санкції ця структура буцім ввела стосовно росіян, але пальцем в носі колупається і час від часу каже майже французькою про те, що «ми же братья». Про відновлення членства росіян в ПАРЄ час від часу заїкався тамтешнішній генеральний секретар Ягланд і його колежанка президент асамблеї Морі-Паск’є. Достеменно невідомо, яким чином українська делегація вставила на місце мозок європейцям. Можливо, нагадали «Марш Будьонного», де доступно пояснено все:
Высоко в небе ясном вьётся алый стяг,
Мы мчимся на конях, туда, где виден враг.
И в битве упоительной
Лавиною стремительной –
Даёшь Варшаву, дай Берлин –
И врезались мы в Крым!
Для росіян українська делегація заспівала «Ще не вмерла». Росіяни в ПАРЄ будуть тільки у вигляді мікрофонів.
15.10.2018