Дочасні вибори на 117 округах України відбулися демократично. Ну, це якщо не зважати на те, що до дільниць дійшло часом лише 20% виборців, і відкинути, як звикле, поодинокі випадки «каруселей», вкидання бюлетенів та банального мордобою. Втішає хіба той факт, що в цій країні хтось ще намагається грати тонко — соціологи помітили нову технологію, яку, ймовірно, тестують до важливіших виборів 2015 року.
Почнімо з того, що позачергові місцеві вибори відбулися у п'яти областях України і в Криму. Зі 117 міст, селищ і сіл, де люди обирали владу, у 101 населеному пункті перемогли представники нині панівної Партії реґіонів, і це становить більш як 86% голосів.
Політологи пояснюють такий результат низькою явкою виборців, яку спричинила апатія громадян, що розчарувалися в політиці.
Переможців не судять?
В Алчевську (Луганська область) на виборах міського голови з результатом 50,95% перемогу здобув кандидат від Партії реґіонів Володимир Косюга. На другому місці опинився представник КПУ Олександр Бебешко з результатом 16,13%. Примітно, що голосування супроводжувала ледь не найнижча явка за весь час проведення виборів у місті. На виборчі дільниці прийшли лише 22% городян, які мають право голосу. Розрив між переможцем виборчих перегонів і його конкурентами такий великий, що Комітетові виборців України (КВУ) не лишалося сказати чогось іншого, окрім: «В день голосування серйозних порушень, які могли б вплинути на результати виборів, не було».
Порівняно спокійно щодо порушень, але також з невисокою явкою відбулося «свято демократії» і на Миколаївщині. Близько 25% тих, хто міг голосувати, обрали міського голову міста Вознесенськ. З результатом 60% перемогу святкував кандидат від Партії реґіонів, перший заступник голови Вознесенської міськради з питань діяльності виконавчих органів ради Віталій Луков. З другим результатом прийшов до фінішу висуванець «Батьківщини» Максим Іванченко, який за попередніми результатами отримав трохи більше 20% голосів.
На виборах Берегівського міського голови (Закарпатська область) переміг підтримуваний Партією реґіонів Золтан Бабяк, кандидат від Демократичної партії угорців України. Він отримав майже 55% голосів виборців. Другою у перегонах стала висуванка партії «Єдиний центр» Ольга Бізіля з результатом близько 23%. КВУ не зафіксував суттєвих порушень на виборах, явка на яких становила трохи більше 50%.
За результатами голосування на виборах міського голови Ялти (Крим) перемогу здобув висуванець Партії реґіонів, секретар Ялтинської міськради Сергій Ілаш, який за результатами опитувань «на виході» отримав 40% голосів виборців. Другим у мерських перегонах фінішував самовисуванець Олексій Яковенко з результатом 11,6%. Громадські спостерігачі стверджують, що голосування супроводжували численні порушення. За повідомленням КВУ, фальсифікація відбулася в останні чотири години голосування. Про це, зокрема, сказав керівник Кримського відділення КВУ Андрій Крисько. З його слів, за 15-відсоткової явки станом на 16:00 вже кілька годин по тому вона зросла на деяких дільницях до 90%, а таке, зрозуміло, в природний спосіб не є можливим .
На виборах міського голови Новодністровська (Чернівецька область) перемогу святкував кандидат від Партії реґіонів Володимир Мельник, який, за даними громадської ініціативи «Рідне місто», яка провадила exit-poll, отримав близько 42% голосів виборців. Кандидат від об'єднаної опозиції, що представляє партію «Реформи і порядок», Руслан Панчишин програв переможцеві близько 300 голосів — він заручився підтримкою 33,5% виборців. І все це також за низької явки, яка становила близько 42%. Панчишин заявив про залякування громадян і свою незгоду з результатами виборів.
За стратегічні завжди вважалося вибори на Київщині. Згідно з результатами попереднього підрахунку голосів виборів міського голови Василькова (Київська область), перемогу з відривом у трохи більше як 230 голосів (близько 2%) віддають представнику Партії реґіонів Володимирові Сабадашу, який набрав 3 тис. 395 голосів виборців (30,39%). Друге місце — у кандидата від партії УДАР Сергія Сабова, який заручився підтримкою 3 тис. 155 людей (28,25%). Лідер УДАРу Віталій Кличко вже встиг заявити про намір оскаржувати результати цього голосування.
Фальсифікації за старими схемами
Попри наміри деяких переможених подавати до суду за фальсифікації, експерти оцінюють місцеві вибори як такі, що відбулися, вказуючи загалом на незначні порушення. Голова ГО «Комітет виборців України» Олександр Черненко зазначає, що порушення, які вдалося зафіксувати, були пов'язані і з недосконалою виборчою системою, і зі свідомими діями, скерованими на викривлення результатів голосування. Однак, каже він, ця кампанія не вирізнилася якимись нововведеннями у фальсифікаціях. «Все те саме, що було у 2010 році. Це масові вкидання бюлетенів, каруселі. Все як завжди», — констатує експерт. Разом з тим голова КВУ воліє не робити далекосяжних висновків щодо проектування технологій фальсифікацій на парламентські чи на президентські вибори, тому що «масштаби не ті». «На місцевих виборах низька явка. Там, де низька явка, є можливість більшої фальсифікації», — пояснює він.
Одією з причин низької явки політолог Олександр Палій називає не тільки загальну апатію людей, розчарування політиками, а й недосконалість виборчої системи — саму технології голосування. «Вибори в один тур за низької явки дозволяють кандидату з невисоким рейтинґом перемогти. При голосуванні у два тури було б значно важче сфальсифікувати не кілька сотень голосів, як ми бачили нині, а тисячі», — зазначає експерт. «Ті результати, які ми маємо при 15-, 20-, 30-відсотковій явці — це ніяка не демократія, — стверджує Палій. — Це означає, що факт політичних домовленостей на вищих рівнях переважає прихильність кандидата до виборців». А щодо технологій фальсифікації, політолог наголошує на силових акціях, які можуть бути на виборах, активне залучення криміналу до кампанії і просте залякування громадян.
Спроба грати тонко
Однак, окрім кулаків, фахівці побачили у місцевих виборах паростки витонченіших методів зміни результатів голосування на свою користь.
Директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна помітила під час виборів «соціологічну» технологію, а саме: діяльність вочевидь вигаданої інформаційно-аналітичної групи «Республіка», дані екзіт-полів якої поширювали найвідоміші українські ЗМІ.
«Я їх ґуґлила, але так і не знайшла, хто вони такі. Напевно, вони заплатили, щоб потрапити на стрічки інформаґентств», — каже соціолог. На її думку, поява невідомої не тільки громадськості, а й середовищу фахівців контори цілком може бути технологією, яку готуватимуть до застосування під час президентських виборчих перегонів за два роки.
«Але поява "Республіки" свідчить про чистоту соціологів. Мабуть, ті, хто її "створив", не змогли "взяти" готову соціологічну службу», — втішається непорочністю професії Бекешкіна. Вона припускає, що перед наступними, масштабнішими виборами в країні такі «соціологічні служби» повилазять, як гриби після дощу.
04.06.2013