Тернопільські коломийки

Рішення Конституційного Суду провести чергові місцеві вибори в жовтні 2015 року змусили говорити про Київську міську раду практично всіх, бо в такий спосіб тамтешні обранці утримуються на своїх місцях довше, аніж визначені законом 5 років. Але рішення це стосується не лише столиці — ще серйозніші наслідки воно матиме для Тернополя, а точніше, для всієї Тернопільської області.

Річ у тім, що КС фактично продовжив повноваження наразі недієздатної обласної ради — депутати Тернопілля востаннє збиралися на засідання сесії 27 листопада минулого року, тобто більш як п'ять(!) місяців тому.

Депутати «включили іґнор» 

Нагадаємо, що останні вибори до Тернопільської обласної ради відбулися в березні 2009 року. Попередню раду з ініціативи голови облдержадміністрації Юрія Чижмаря розпустила Верховна Рада. На тих виборах перемогу здобуло ВО «Свобода», яке підтримали 34,69% мешканців (БЮТ тоді бойкотував вибори і вони стали першим апофеозом «Свободи»). Ця партія в обласній раді здобула найбільшу кількість мандатів — 50, а її представника, Олексія Кайду, обрали новим головою облради.

П'ятирічний термін повноважень депутатів цієї каденції закінчується в березні наступного року, однак, як вже було сказано, Конституційний Суд вирішив, що наступні вибори на Тернопільщині, як і в Києві, мають відбутися аж у жовтні 2015 року. Отже, обласним депутатам Тернопілля випадає працювати не п'ять років, а шість з половиною.

Та не у тім біда. Біда в тому, що слово «працювати» у стосунку до обранців Тернопілля — надто голосно сказано, бо п'ять місяців фактичного простою — це з усіх поглядів занадто. А причина цього простою така: депутати від ВО «Свобода» іґнорують засідання сесії. Вони просто не приходять, а без них немає кворуму, тож засідання не вдається навіть відкрити.

Арґументація «свободівців» проста. Вони вимагають ввести до складу обласної ради 19 нових депутатів (16 «своїх» та трьох із партії «Єдиний центр»), на місце тих, хто так чи так з обласної ради вибув.

Тут треба пояснити, що такої вагомої кількості депутатів обласна рада Тернопілля позбулася внаслідок чергових виборів до місцевих та Верховної рад. У грудні минулого року народними депутатами стали троє тамтешніх «свободівців»:  Олексій Кайда,  Олег Сиротюк та Едуард Леонов. Ще раніше (листопад 2010 року) до інших —пріорітетніших для них — місцевих рад пройшло троє з «Єдиного центру» та десятеро представників ВО «Свобода».

Цілком логічно, що замість вибулих в обласну раду мали ввести тих, хто стояв на нижчих позиціях виборчих списків. Однак цього не сталося. Ні тоді — у 2010 році, ні тепер — у 2013-му.

Бездіяльність — теж дія

Причина — теж бездіяльність, але тепер вже Територіальної виборчої комісії, яка мала б (лише формально!) ухвалити рішення щодо поповнення складу обласної ради новобранцями, однак цього не робить. Не робить, бо не може — у ТВК теж немає кворуму. А не може, бо не хоче: частина її членів — але вже іншого політичного спектру — теж вперто резиґнують із запрошень відвідати засідання ТВК.

Так, на останнє засідання не з'явилися представники від Партії реґіонів, комуністи і «литвинівці» (НПУ).

Єдиний позафракційний депутат обласної ради Степан Барна у коментарі «Z» заявив, що саме обласна держадміністрація і Партія реґіонів не зацікавлені у введенні нових депутатів.

«На засідання територіально-виборчої комісії не з'являються представники провладних партій, — каже він. — Цинічним є звинувачення обласною держадміністрацією опозиції в зриві сесії обласної ради і бездіяльності територіальної виборчої комісії хоча б тому, що подання на трьох із дев'яти відсутніх членів ТВК дав особисто голова облдержадміністрації Валентин Хоптян».

Депутат обласної ради від ВО «Свобода» Василь Хомінець (саме його кандидатуру «свободівці» першою висували на посаду голови облради, проте вона не набрала потрібної кількості голосів) каже, що в області відбувається політичне рейдерство.

«Склад політичної палітри в обласній раді визначений виборами громади Тернопілля. Обов'язок ТВК — ввести тих депутатів, які вже обрані народом», — впевнений він.

«Свободівці» відкидають будь-які домовленості з представниками інших політичних сил, зокрема з «реґіоналами», бо переконані, що це шлях в нікуди, тому іґноруватимуть сесію доти, поки нові члени їхньої партії не займуть місця в обласній раді.

Голова правової комісії облради Леонід Бицюра також переконаний, що на Тернопільщині грубо порушують вимоги Конституції.

Ще влітку 2011 року окружний адмінсуд визнав бездіяльність ТВК неправомірною і зобов'язав комісію розглянути питання введення новообранців в обласну раду.

«ВО "Свобода" чітко заявило, що наполягатиме на впровадженні судових рішень, які зобов'язують виборчу комісію визнати чинними депутатів, наступних у списку, замість вибулих. Однак, цього не сталося й досі», — пояснює Леонід Бицюра бойкот сесійних засідань.

Файне місто Тернопіль! Але маленьке…

Про ситуацію в Тернополі знає навіть Європарламент, до якого звернулися представники місцевої громади. З високої трибуни проблему оголосив польський депутат Європарламенту Павло Коваль, навівши ситуацію в Тернополі як приклад брутального порушення виборчого законодавства.

Згадуваний вже Олег Сиротюк, колись обласний депутат, а нині — народний (більше того — заступник голови комітету з питань місцевого самоврядування), зауважує, що питання щодо Тернопільської обласної ради набувають широкого розголосу і в стінах Верховної Ради.

«Ця ситуація — відпрацьований сценарій зміни результату думки виборців, якщо ця думка комусь не подобається. Це небезпечний прецедент, — заявив він «Z». — Ще в квітні наш комітет звернувся в Генеральну прокуратуру та до ЦВК. ЦВК може сформувати територіальну комісію з тих політичних сил, які є нині у Верховній Раді — УДАРу, «Батьківщини», «Свободи», комуністів, Партії реґіонів. Тоді буде дієздатна комісія».

А наразі, стверджує Олег Сиротюк, ТВК не є справжнім колеґіальним органом, оскільки представниками трьох політичних сил — ПР, КПУ та НПУ — керує представник президентської вертикалі в області і саме від волі голови ТОДА залежить, прийдуть члени комісії на засідання чи знову його зіґнорують.

Натомість інший нардеп від Тернопільщини, Ігор Побер (УДАР), стверджує, що в кулуарах парламенту та Кабінету Міністрів про ситуацію навколо Тернопільської обласної ради зовсім не говорять. Як і загалом про Тернопілля.

«Наш край просто перестав всіх цікавити. Складається враження, що в нас і в обласній раді всіх влаштовує такий безлад, — каже народний депутат. — І навіть депутатів від "Свободи"».

Але ситуація зайшла так далеко, що може знову вилитися у розпуск облради. Згідно з законодавчими нормами, якщо сесія ради не збирається півроку, Верховна Рада має право розглянути питання про дострокове припинення каденції. Підставою стане відповідне подання місцевої ОДА. І таке подання, очевидно, готують.

«Якщо до кінця червня сесія таки не відбудеться, ми змушені будемо направити подання у Верховну Раду, вимагаючи розпуску обласної ради», — заявив «Z» заступник намісника Тернопільщини Петро Гоч.

Розженуть чи, може, самі підуть?

Депутат обласної ради Степан Барна бачить два шляхи виходу з цієї ситуації. Перший — розпуск обласної ради через рішення ВРУ. Другий — можливість добровільного складанням депутатами облради своїх повноважень. Але, на його думку, для цього потрібна політична воля всіх політичних сил, представлених у раді, у тому й ВО «Свобода».

Голова Тернопільської обласної організації «Свободи» Володимир Стаюра переконаний, що потреби у складанні своїх повноважень депутатами немає, адже обласна рада працює. Арґумент: комісії засідають, не збирається тільки сесія.

 «Це ж додаткові витрати з бюджету. Йдеться про 30 мільйонів гривень. Я не знаю, чи підніметься у когось рука забрати їх з місцевого бюджету, щоб витратити на перевибори», — каже «свободівець».

В заручниках у політиків

Доки «свободівці» вимагають свого, а опоненти їм цього не хочуть дати, Тернопільщина стала єдиною областю в Україні, яка вже п'ять місяців живе без затвердженого бюджету. Це прецедент. Такого не було за всі роки незалежності у жодному реґіоні країни.

Область отримує фінансування на рівні минулорічного бюджету — щомісяця по 1/12 минулорічного бюджету. Відповідно неможливо втілити зміни у єдиній тарифній сітці, яка передбачає зростання зарплат для працівників бюджетної сфери від початку року. Як наслідок, понад 14 тисяч бюджетників області вже п'ятий місяць отримують занижені зарплати.

У підвішеному стані опинилися майже 400 працівників соцзахисту, посади яких з'явилися наприкінці 2012 року для обслуговування найуразливіших категорій населення. На зарплати цим працівникам передбачена додаткова дотація. У першому кварталі вони мали б отримати 3 млн. грн., однак коштів, доки не прийнято обласний бюджет, використовувати не можна. А платити зарплатню в межах 1/12 цим працівникам теж неможливо, оскільки практично цілий минулий рік таких посад взагалі не було.

Далі. Вчителі Тернопільської області єдині в Україні, які в повному обсязі не зможуть отримати відпускних коштів. На їх виплату бракує 27 млн. грн., ще 5,7 млн. грн. бракує на відпускні працівникам театрів і бібліотек.

«Ми не можемо жодної гривні потратити на ремонти шкіл, лікарень, почати жодного капітального будівництва, — каже перший заступник голови облради Сергій Тарашевський («ЄЦ»). — Ми можемо нарікати на стан доріг в області чи на стан житлово-комунального господарства, але допоки не відбудеться сесія, жодних зрушень у цьому напрямку не буде».

Через відсутність бюджету відсутній доступ і до 3,6 млн. грн., які вже є для ремонту доріг комунальної власності. Зокрема, 1,8 млн. грн. надійшло за 1-ий квартал від реєстрації перших транспортних засобів, ще стільки само залишилося з минулого року від субвенції, виділеної на ремонти доріг. Кошти є — немає доступу.

«Ще півмільйона гривень область в 1-му кварталі втратила через те, що за відсутності бюджету ми цього року не поклали на депозит кошти, які в силу сезонних причин не змогли б використати на початку року. Тринадцять мільйонів перехідних залишків "простояли" на рахунках і не принесли жодного доходу», — констатує заступник голови ТОДА Василь Гецько.

Лікарі кажуть, що катастрофічно бракує коштів на медикаменти для важкохворих і дітей. Хоч служба швидкої допомоги пройшла реорганізацію у Центр екстреної допомоги, проте ризики для її повноцінної роботи нині є, і вони досить вагомі. Є проблеми з паливом для «швидких». Та й самі автівки потребують ремонту. «Якщо на маршрут через непридатний технічний стан виходить дві з п'яти машин — це добре», — розповідають вони «не на камеру».

Крім перелічених, є чимало інших проблем. Мало не щодня життя вносить свої корективи і вимагає негайного реагування. Але представники розсварених сторін далі блокують і роботу облради, і роботу ТВК, бездіяльність якої й породила ступор в обласній раді.