Роман Труба – не той посадовець, від якого чекали спротиву. Втім, директор Державного бюро розслідувань України таки спромігся на демарш.
У вівторок, 28 серпня, Труба повідомив на брифінгу про те, що він відхилив пакет кандидатур, визначених для нього на керівні посади у ДБР конкурсною комісією, бо має сумнів у їхній добросовісності. В той самий спосіб директор бюро виступив проти «договірняків» у ДБР, хоча сам був призначений у подібний спосіб. Чи на довго стане Труби і для кого грає цей інструмент?
Перемогли, але не виграли
Відоме прислів’я стверджує, що для того, аби сформувати уявлення про певну особу, треба подивитися на її друзів. У випадку з Романом Трубою можемо використати методику від зворотного, звернувши увагу на те, хто надійшов йому у списку 27 претендентів для роботи у ДБР і кому він зрештою дав відкоша.
Отже, 18 липня конкурсна комісія оголосила переможців першого відбору на керівні посади у ДБР. На цьому етапі журі обирало 7 директорів територіальних управлінь, 15 керівників управлінь у центральному апараті, 3 очільників відділів і 2 спеціалістів для проведення перевірок із застосуванням поліграфа.
Найпікантнішим епізодом конкурсу стало те, що більшість переможців була відомою ще до голосування. За день до засідання комісії народний депутат Сергій Лещенко опублікував список із 19 відомих йому обранців, 16 із котрих дійсно отримали офіційне затвердження від комісії.
Зі слів Лещенка, більшість номінантів обиралися в ДБР як креатури міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, відтак народний депутат констатував, що «Аваков бере під контроль новостворене Державне бюро розслідувань». При цім, як зауважив Лещенко, «окрім Авакова та його "гаманця" Купранця, посадами поділилися з "Пупсом", Ківаловим і Демчиною ("Пупс" – прізвисько одного з лідерів ВО "Свобода" Ігоря Кривецького, про котрого кажуть, що він має вплив на переможця конкурсу на посаду директора львівського територіального управління ДБР Миколу Друзюка – керівника Радехівської місцевої прокуратури, – Z)».
Від Труби чекали, що він «зіграє по нотах» і не наважиться заперечувати рішенню комісії, укомплектованої представниками Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Тим паче, що директор Державного бюро розслідувань сам був обраний на керівну посаду саме цією комісією, і обраний якраз унаслідок політичних торгів.
Нагадаємо, що конкурсна комісія обрала Романа Трубу директором ДБР у листопаді минулого року. Рішення пройшло одностайно, дев’ятьма голосами. Подібно до нинішніх 27 номінантів, про перемогу Трубу теж почали розводитися ще за декілька днів до фіналу. Для сторонніх осіб аванси Трубі звучали дивними, тому що ще на початку конкурсу ніхто не вбачав у «сіренькому» вихідцеві з Пустомитівської прокуратури потенціалу переможця. До того ж Роман Труба і сам не проявляв бурхливих амбіцій: початково він подавався на конкурс лише на скромну посаду другого (навіть не першого!) заступника директора ДБР; передумав за пару днів перед призначенням.
Продукт політичних домовленостей, державний службовець, удостоєний найвищої посади в «українському FBI» через те, що від нього чекали повної покірливості та лояльності, Роман Труба мав би стати продовженням «договірняків» на користь політиків-важковаговиків.
Утім на брифінгу Труба оголосив заяву, котра сплутує карти в інтригах довкола реформування правоохоронних відомств в Україні.
«Я прийняв рішення – відмовити конкурсній комісії у розгляді питання про призначення 27 осіб на керівні посади… Друге рішення – я повертаю всі подання конкурсній комісії», – затявся директор.
Ліпше грати соло
Під час брифінгу Роман Труба, зокрема, заявив, що частина з поданих йому номінантів є героями кримінальних справ або ж журналістських розслідувань. Декотрих підозрюють у важких злочинах проти держави.
«Один із кандидатів фігурує у кримінальному провадженні, пов’язаному з державною зрадою. Інший кандидат та його родина також фігурують у кримінальних провадженнях, пов’язаних з протиправним механізмом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом», – зазначив Труба.
«Інший кандидат тісно спілкується з представниками сепаратистів. Інший факт: два кандидати, які є кумами, разом розпочинали свій кар’єрний шлях, і, як не дивно, разом перемогли в конкурсі на керівні посади до ДБР», – обурився керівник ДБР.
Формальною зачіпкою для Романа Труби стала відмова конкурсної комісії надати йому результати дослідження претендентів на поліграфі. Принаймні саме відсутністю належних висновків Труба найчастіше описує причини свого кроку.
Перед цим директор ДБР понад відбув півтора місяця у суперечці з комісією щодо отримання доступу до подробиць конкурсного відбору. Понад те, під час переписки з конкурсною комісією Роман Труба довідався про те, що результати поліграфічної експертизи вже знищено.
«Можливо, усі 27 є професійні – я впевнений, що абсолютна більшість відповідає цьому. Підозри могли зникнути, коли б директор отримав результат поліграфа. Водночас конкурсна комісія не дала змоги мені це зробити», – заявив Труба.
Зважаючи на те, що результати конкурсу на ключові посади у ДБР фактично відхилено, то працездатність Державного бюро розслідувань загрожена, як і раніше.
Водночас Роман Труба запевняє, що відсутність заповнених вакансій – не завада самому ДБР. «Ми вже працюємо як державний орган», – похвалився пан Роман.
Наразі бюро розслідувань функціонуватиме під орудою керівників середньої ланки, котрі вже дістали або найближчим часом дістануть повноцінні призначення до складу бюро. «Заступники директорів територіальних органів та в.о. керівників управлінь центрального апарату ДБР запустять напрямки роботи бюро», – повідомив про свій замисел Роман Труба.
Що більше конкурсів, то веселіше
Нагадаємо, Кабінет Міністрів України юридично утворив Державне бюро розслідувань у лютому 2016 року. У листопаді конкурсна комісія обрала директором ДБР Романа Трубу.
Згідно з концепцією реформування правоохоронної системи України, Державне бюро розслідувань перебере на себе розслідувальні функції Генеральної прокуратури – вестиме справи проти чиновників топового рівня включно з міністрами та депутатами, суддів, правоохоронців, військовиків. Натомість ГПУ заопікується процесуальним керівництвом.
До початку серпня ДБР працювало фактично у складі трьох осіб – самого Труби, а також двох його заступників – Ольги Варченко й Олександра Буряка.
Влітку розпочалося декілька конкурсів у ДБР на посади найвищого, середнього та низового рівнів – відбір загалом охопив приблизно півтисячі вакансій.
Закон передбачив створення двох конкурсних комісій для наповнення бюро – одна, «зовнішня», комісія обирає керівний склад (саме вона й визначила переможця на посаду директора ДБР, його заступників, а також 27 уже відхилених кандидатур), натомість «внутрішня» опікується відбором решти працівників.
16 серпня у ДБР було свято – відбулася церемонія складення присяги державного службовця першими працівниками центрального апарату ДБР. До роботи у новоствореному правоохоронному органі стало 42 особи – вони перемогли у «внутрішньому» конкурсі на посади головних та провідних спеціалістів управлінь та відділів бюро.
Роман Труба із колегами після церемонії присяги
Станом на кінець серпня «внутрішня» комісія визначила 180 переможців на посади в центральному апараті: 54 державних службовці та 126 слідчих. Більшість із них наразі перебуває на стадії спеціальної перевірки.
Що ж до «зовнішньої» комісії, то в найближчий час вона планувала відібрати 44 осіб на керівні посади у ДБР. У який спосіб на якість їхніх рішень вплине нинішній демарш Труби, невідомо.
Раніше Роман Труба заявляв, що він не квапить роботи «зовнішньої» комісії, бо чекає від Верховної Ради схвалення законопроекту, котрий дозволить передати всі конкурси на плечі «внутрішньої» комісії. Директорові ДБР не подобається те, що він обмежений у виборі команди – згідно з теперішнім законодавством, 170 позицій для нього мають заповнити ззовні.
«Закон ухвалено поки що у першому читанні. Відповідно, питання зависло у повітрі», – пояснював директор ДБР, передбачаючи, що його відомство все ж стане до роботи у вересні.
В оркестровій ямі
Торкаючись теми перипетій у структурі ДБР, варто зазначити, що Роман Труба не має солідарної підтримки з боку інших керівників бюро. Зокрема, перша заступниця директора ДБР Ольга Варченко заявила в коментарі пресі, що рішення її керівника не відповідає нормативно-правовій базі. «Ми репрезентуємо правоохоронний орган, котрий мусить діяти чітко згідно з законодавством», – сказала Варченко в коментарі «Судово-юридичній газеті».
Нагадаємо, що Ольгу Варченко призначали у ДБР як посадовця, котрий мав би врівноважити впливи самого Труби.
Варченко розвинула свою кар’єру, поки працювала у Генеральній прокуратурі. Її вважають ставленицею президентських сил, БПП. Про Романа Трубу ж говорили як про висуванця «Народного фронту», конкретніше – зі середовищ Турчинова-Пашинського.
Торік оглядачі розповідали Z, що конструкція керівного складу в ДБР була спроектована зумисне – «поставити слабкого керівника, зорієнтованого на двох сильних заступників». Сьогодні стає видно, що ці сторони в окремих випадках конфронтують.
Труба, Варченко, Буряк
Експерт StateWatch та «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Петраковський каже в коментарі Z, що відмова Труби від призначення 27 поданих йому кандидатур може обернутися для Державного бюро розслідувань України і позитивом, і негативом.
«На мій погляд, позитив полягає в тому, що керівник бюро нарешті зіштовхнувся з проблемою, котру експерти та оглядачі називали найбільшою проблемою ДБР на цьому етапі. Ця проблема називається «зовнішньою комісією». Громадський сектор і низка депутатів неодноразово заявляли про те, що комісія працює лише «під вивіскою», що насправді вона лише керується «політичними розкладками»: конкурсні процедури, які б вони собі не написали, не мають ніякого сенсу, оскільки вони проголосують за будь-якого кандидата, якого їм спустять згори і про якого вони домовляться», – заявив Петраковський.
На погляд експерта, Роман Труба проявив «адекватну реакцію» на «ту реальність, в якій відбувається становлення ДБР».
Водночас Володимир Петраковський не відкидає, що Труба керувався й іншими мотивами – бажанням пропхати на посади лояльних собі керівників. «Наскільки це було визначальним, не беруся судити, але цей компонент є», – прокоментував експерт.
Водночас Петраковський підтвердив, що Роман Труба перебуває під впливом політичних покровителів і чутки про його залежність від середовищ Турчинова-Пашинського є актуальними. «Він не має своєї політичної ваги. Вагу мають лише його покровителі», – зазначив експерт.
«Але при цьому він і сам розуміє: якщо туди прийдуть люди, поставлені іншими сильними політичними силами чи сильнішими політичними гравцями, то це означатиме, що завтра-післязавтра його просто «помножать на нуль» і він буде лише формальним керівником, яким керуватимуть люди, що є на кілька рангів нижчі за нього, але тримають контроль над усіма процесами», – тлумачить Петраковський.
Загалом же, на думку експерта, історія блокування 27 кандидатур є позитивною для ДБР.
«Висока температура – ознака боротьби організму. Якщо організм сильний, він долає хворобу. Тому я вважаю, що ця криза (бо це реальна криза у процесі становлення нового органу) є здоровою реакцією, незважаючи на репутацію керівництва ДБР, на те, як їх призначали самих, бо це свідчить: все ж таки бюро намагається стати на ноги. Є шанс, що ця криза завершиться оздоровленням організму, хоча є й ризики інших сценаріїв», – резюмує Володимир Петраковський.
30.08.2018