Перенесення президента

Українці вміють закінчувати сезон відпусток гучно, а деякі слова, події і вчинки, що трапилися в цю пору року, відгукуватимуться ще довго. Огляд подій тижня в Україні.

Індикатор тижня

Військовий парад до Дня Незалежності є гарним маркером, що визначає рух і взагалі наявність сірої речовини в черепній коробці. Індивіди, які шиплять про злочинне марнотратство, бо «гроші потрібні фронту», у кращому випадку, виявляються корисними ідіотами, від діяльності яких мліє Кремль.

Цього разу таких суб’єктів було менше, порівняно з минулими роками, з чого можна зробити висновок – населення прогресує до звання народ.

Те, що офіційний Київ зробив все правильно, а збройними силами українці можуть пишатися, найкраще ілюструє реакція з залісся, де слиновиділення сягнуло масштабів Ніагари. Вкотре зіркою манежу стала офіційна представниця міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова, для якої нове офіційне вітання української армії "Слава Україні! Героям Слава!" виявилося "мерзенним" і схожим до нацистського. «Як на мене, це мерзенно і огидно. Таким чином українська політична пропаганда намагається закріпити в підсвідомості українців особистість Бандери і діяльність незаконної в Росії організації УПА», – заявила найвідоміша виконавиця «Калінки-малінки».

Якщо «рускій мір» штормить навіть від офіційного вітання наших військовослужбовців, отже, все зроблено правильно, щоправда, з запізненням на пару десятків років.

Вибачення тижня

Петро Порошенко наразі не може похвалитися високими рейтингами популярності, але виникає враження, що ці цифри Президента не дуже бентежать. Виступ глави держави під час святкування Дня Прапора хтось сприйняв як оригінальний і сміливий PR, але були й такі, хто повірив у щирість Петра Олексійовича.

У новітній історії України не було випадків, коли б перша особа говорила слова вибачення, і Порошенко в цьому напрямку став першопрохідцем.

«Понад чотири роки тому я заявив, що АТО триватиме години, а не місяці. І тепер вже не так важливо, в якому контексті ті слова були сказані, не важлива й образність цієї заяви. Люди сприйняли її, як можливість завершити війну дуже і дуже швидко. Це для мене дуже серйозний урок обережного і відповідального ставлення до своїх слів і обіцянок… Дякую вам за це розуміння. Країна вимагає чесної і відвертої розмови. Я шкодую, що породив завищені очікування. І я щиро перепрошую, що подав надію, яка не збулася. Прикро, що дав обіцянку, яка не справдилась. І прошу за це вибачення», – здивував Порошенко.

Тепер симпатики Президента можуть тиражувати тезу про чесного політика, який вміє визнавати свої помилки, а ті, в кого Порошенко викликає негативні емоції, мають можливість або лаяти його за обіцянку чотирирічної давнини закидати агресора шапками, або за сучасний прояв слабкості, бо, згідно з вітчизняною політичною традицією, перепрошувати можна лише після черепно-мозкової травми.

Пенсіонери тижня

На відміну від чинного Президента, його попередники міцно уявили себе небожителями, які зараз з висоти прожитих років і мегабайтів досвіду можуть глибокодумно просторікувати і давати категоричні оцінки.

Спочатку бідкався Леонід Кравчук, за спостереженнями якого в країні – політична, економічна, соціальна і військово-силова системна криза, яка веде до дуже складних наслідків для життя людей.

Леонід Кучма в президентському кріслі сидів довше, тому був багатослівнішим і нарахував аж три помилки влади, через які, як казав Кравчук, маємо те, що маємо. По-перше, Будапештський меморандум.

«Те, як ми відмовилися від ядерної зброї та підписали Будапештський меморандум без справжніх гарантій безпеки від усіх великих держав. Ми (і я, і попередня влада, яка й розробляла цей документ) виявилися неготовими до того, що у світовій політиці такого рівня обіцянки можуть бути порожніми, що можливі такі лицемірство та цинізм», – сказав Кучма, традиційно віртуозно перевівши стрілки на «попередників».

По-друге, Майдан 2004 року вилетів в трубу.

«Те, як владою була згаяна енергетика нації після Помаранчевої революції, як бездарно проводилася кадрова та економічна політика у 2005-2006 роках. Це привело не лише до ганебного падіння темпів зростання, а й до зневіри та апатії народу. Історичний шанс тоді було втрачено», – поділився спостереженням Леонід Данилович.

І третя помилка полягає в тому, що в 2010 році Януковичу дозволили узурпувати владу. Це призвело до «насильства над Конституцією, скасування політреформи, підписання Харківських угод, зрештою, і до відмови від асоціації з Євросоюзом». «Якби суспільний спротив почався у момент цього фактичного перевороту, можливо, його наслідки були б не такими тяжкими», – підсумував Кучма.

Вербальну діарею двох патріархів можна було б пояснити деменцією і згадати Альцгеймера, але ці люди керували країною і зараз вважають себе впливовими політиками. Шкода, що з повчаннями не виступив Віктор Ющенко, тоді картина абсурду набрала б ще яскравіших барв.

Інтрига тижня

Для того, аби стати пізнаванішим на телекартинках, політику не з першого ешелону варто оприлюднити інформацію з поінформованих джерел, яка на кілька днів поставить на вуха всіх, хто ще політикою цікавиться. Так зробив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець.

Народний депутат від “Народного фронту” вирішив, що найближчим часом в Конституційний суд Президент або Верховна Рада внесуть подання щодо перенесення виборів Президента з останньої неділі березня п’ятого року повноважень Президента, як це передбачено Конституцією, на пізніший термін. Приводом для такого подання стане те, що попередні президентські вибори відбулися в травні 2014 року, а не в березні.

Ємець цей факт пригадав і зробив свої висновки, підкріпивши їх «джерелами». Ламати списи та іншу амуніцію довкола цієї теми будуть ще якийсь час, а потім якась інша креативна людина видасть на поверхню нову інформацію про те, кого, куди, коли і як українці вибиратимуть.