Бабине літо буде десь на китайський курбан-байрам, тобто нескоро. Так само довго доведеться чекати на ще багато потрібних і не так щоб аж дуже речей. Огляд подій тижня в Україні.
Гроші тижня
Після зустрічі прем'єр-міністра Албанії Еді Рама з президентами Азербайджану та Франції та його вимог вибачень від Макрона за те, що він не привітав його і Алієва з вирішенням «конфлікту між Албанією та Азербайджаном», можна було чекати реакції Баррі Левінсона. Американський режисер мав би оцінити гумор Рама як реакцію на географічну і політичну деменцію Трампа, що «помирив» Балкани з Кавказом, згадати свій фільм «Хвіст крутить собакою» і зняти сіквел, воскресивши героя Дастіна Гоффмана.
Але для України результати саміту в Копенгагені, де дерли лаха з Дональда Фредовича, були невеселі. Очевидно, Володимир Зеленський їхав у столицю Данії зі сподіванням на те, що нам нададуть репараційну позику на суму 140 млрд євро за рахунок доходів від заморожених активів РФ. Такий кредит Україна мала б віддавати лише після того, як росіяни припинять війну та сплатять післявоєнні репарації. Але на спільній пресконференції з Зеленським прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що на таких неформальних заходах «справи на мільярди» не вирішуються – проводяться вони для «глибшого занурення у суть», і європейці «ще не у тому становищі, аби завершити й ухвалити рішення».
Станом на зараз Франція, Бельгія та Люксембург офіційно виступили проти погодження рішення про надання Україні репараційної позики. Бельгійський бюджет отримує вигоду від податкових надходжень з російських активів, що зберігаються у місцевій фінансовій установі Euroclear, й уряд цієї країни вимагає від Європейського Союзу розподілити ризики та забезпечити правовий захист, якщо РФ вживе судових заходів проти країни.
До непристойного цивілізованими і наївними виявилися прем’єр Люксембургу і президент Франції. Перший заявив, що «не можна просто так забрати щось, що належить іншій державі», другий дійшов висновку: «Коли активи заморожуються, необхідно дотримуватися міжнародного права».
До «старої» Європи попри те, що над нею літають російські безпілотники, так і не дійшло, з ким вони мають справу. Можливо, це дійде за три тижні, коли питання репараційної позики розглядатимуть у Брюсселі вже на офіційному рівні.
Форум тижня
Від Варшавського безпекового форуму чогось екстраординарного не чекали, і президент України був присутнім на ньому в режимі он-лайн. У вступному слові голова зібрання Катажина Писарська розвинула почату нещодавно президентом США тему російського зоопарку. Трамп, нагадаємо, спостеріг, що в Кремлі сидить «паперовий тигр» – Писарська дала росіянам більш звичне визначення: «Занадто довго ми, Захід, намагалися танцювати з російським ведмедем, приборкати його через торгівлю, через газові угоди. Але ведмідь – хижак, і кожен крок цього танцю був оплачений і оплачується українською кров’ю сьогодні, а якщо ми не вживемо заходів, то й нашою завтра. І тут, у Польщі, ми стоїмо на межі між демократією та тиранією».
Польський прем’єр нагадав, що не даремно цю країну колись назвали «адвокатом України в Європі». «Нам потрібно усвідомити, що йдеться не про любов до України, не про поганий чи хороший досвід, пов'язаний з історією, яка стосується України. Це питання солідарності з країною, на яку напав агресор. Це питання безпеки, захисту та можливості виживання західної цивілізації. Це наша війна», – заявив Дональд Туск.
Найважливішу для нас інформацію озвучив спеціальний представник президента США з питань України і РФ Кіт Келлоґ. Поки що особливої конкретики нема, генерал розмірковував про ракети Tomahawk, їх можливу появу на озброєнні в ЗСУ і як це змінить динаміку війни – але навіть від таких роздумів вголос в Москві сильно підгоріло. Тепер слово за Трампом.
Законотворчість тижня
Народні депутати нагадали суспільству, що не тільки цирк має купол, але і Верховна Рада – і зареєстрували постанову з пропозицією висунути президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру. Ініціаторами стали Анна Скороход, Анатолій Урбанський та Тарас Батенко з депутатської групи «За майбутнє» й Олександр Юрченко та Анатолій Бурміч з групи «Відновлення України». Трохи раніше депутат від партії «Слуга народу», голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко написав листа в Нобелівський комітет з аналогічною пропозицією – і ситуація стала нагадувати епідемію. Хоча якщо це допоможе у справі з Tomahawk’ами, то хай буде.
Гедлайнером переходу з копійок на шаги був Голова Верховної Ради. «"Копійка" – спадщина московської імперії та радянського минулого, натомість "шаг" – історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки, звучала у творах Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Котляревського і Панаса Мирного», – провів літературно-історичний екскурс Стефанчук. Економісти нагадали, що Національний банк вже й так вилучає з обігу монети номіналом 10 копійок, а в зв’язку з інфляцією і монетам у 50 копійок лишилося існувати приблизно чотири роки, тому чим би депутати не бавилися, аби не гранатою.
Гривні перейменовувати нардепи не планують, але на думку представника фракції «Слуга народу» Георгія Мазурашу, національній валюті пасуватиме напис «Ми віримо в Бога» – і відповідний законопроєкт вже в парламенті є. Можна чекати, що з’являться гривневі купюри з зображенням Трампа, – можливо, разом з дружиною.
Соціологія тижня
Нагадали про «шашлики на майскіє» результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). 81% респондентів вважають, що Україна не зробила достатньо для підготовки до повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року. 37% опитаних вважають, що Україна скоріше доклала недостатніх зусиль, хоча дещо все-таки зробила, а 44% переконані, що зусилля України з підготовки були абсолютно недостатніми.
Причинами, через які Україна не була готовою до вторгнення, 46% опитаних назвали те, що влада не змогла докласти необхідних зусиль для підготовки, а 35% – що саме населення не вірило у вторгнення і не готувалося належним чином.
Найдивніше в дослідженні виглядає цифра 2%. Саме стільки опитаних переконані, що Україна повністю достатньо все зробила. З пам’яттю в деяких співвітчизників серйозні проблеми.
07.10.2025