Державний бюджет на наступний рік вже майже є, електрики вже трохи нема, міжнародні (особливо американські) санкції росіяни відчують вже ось-ось, а потім прилетять Gripen’и. Огляд подій тижня.
Кошторис тижня
Нічим особливим цьогорічна осінь вирішила не відрізнятися, і систематичні обстріли української енергетичної інфраструктури окупантами повернули до регулярного вжитку термін «блек-аут». «Укренерго» попередила, що «з метою заживлення довготривало знеструмлених споживачів – у частині регіонів замість застосованих раніше аварійних запроваджуються графіки погодинних відключень електроенергії (ГПВ)» – а споживачі відновили використання генераторів, павербанків і свічок.
В періодичних потемках пересічні платники податків не особливо звернули увагу на прийнятий в першому читанні проєкт державного бюджету на 2026 рік. Тим часом головний фінансовий документ країни передбачає, що видатки на оборону та безпеку наступного року становитимуть 2,8 трильйона гривень (на 168,6 мільярда більше, ніж у 2025 році). Решта важливих цифр виглядають так:
соціальний захист – 467,1 мільярда гривень (більше на 45 мільярдів);
охорона здоров'я – 258 мільярдів (більше на 38,2 мільярда);
освіта – 265,4 мільярда (більше на 66,5 мільярда);
наука – 19,9 мільярда (більше на 5,4 мільярда);
ветеранська політика – 17,9 мільярда (більше на 6,1 мільярда).
Собі в плюс народні депутати чомусь ставили рекордну кількість правок до проєкту. Якби всі ці тисячі пропозицій парламентарів отримали підтримку в будинку під куполом, то довелося би десь шукати ще 7,1 трильйона гривень, тобто ще півтора річного бюджету. В результаті врахували тільки 63 правки, серед яких найпомітніші – збільшення видатків на оборону та підвищення зарплат вчителям і викладачам.
Пропозиція перенаправити 1 мільярд фінансування політичних партій на забезпечення ЗСУ підтримки у Верховній Раді не знайшла. Цікавою була реакція опозиції на проєкт бюджету: лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко назвала його «бюджетом геноциду», а Ірина Геращенко – «бюджетом виборів і популізму». Агент Фокс Малдер мав би сказати «істина десь поруч», але його на той час в парламенті не було.
Тепер Кабінет Міністрів має кілька тижнів, аби опрацювати те, що зробили депутати, і в середині листопада має відбутися голосування бюджету в цілому.
Заморожене тижня
Для вітчизняного бюджету дуже помічними були б російські фінансові активи, заморожені в європейських фінансових установах. Справа в цьому напрямі рухалася, як дупа по негембльованій дошці, але тепер процес має шанс стати оптимістичнішим для нас.
Президентка Європейської комісії опублікувала відкритий лист, який викликав напад слиновиділення в РФ.
«Європейська Рада зобов'язується вирішити нагальні фінансові потреби України на 2026–2027 роки, в тому числі для її військових і оборонних зусиль. Тому Європейська Рада запрошує Комісію якнайшвидше представити варіанти фінансової підтримки на основі оцінки фінансових потреб України та запрошує Комісію і Раду продовжити роботу, щоб Європейська Рада могла повернутися до цього питання на своєму наступному засіданні», – закликала Урсула фон дер Ляєн.
За законами жанру, президентка Єврокомісії нагадала, що з початку повномасштабної війни європейські партнери уже надали Україні 177,5 млрд євро підтримки. Тепер ті ж європейські партнери розглядають можливість повернення до розгляду питання про надання «репараційного кредиту» Україні під заморожені російські активи.
Санкції тижня
Відкритий лист до колег – то гарно, але санкції для окупантів – то набагато ефективніше. Тому паралельно з епістолярними вправами фон дер Ляєн Європейський Союз остаточно затвердив 19-й пакет санкцій проти РФ. Озвучували таке рішення міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен і верховна представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики Кая Каллас.
Перший повідомив, що цей пакет введе нові комплексні заходи щодо нафтогазового та фінансового секторів Росії, а також її тіньового флоту. Друга розповіла, що нові обмеження націлені на російські банки і криптовалютні біржі.
Дотепно виглядає обмеження пересування російських дипломатів територією ЄС, щоб протидіяти спробам дестабілізації. Таким чином посіпакам Лаврова нагадали класичне «нехай щастить» – і прочитають вони його так, як треба.
Росіяни могли б традиційно надути щоки і знову камлати про те, що від санкцій вони тільки міцнішають, – але є ще міністерство фінансів США, яке повідомило про санкції проти найбільших російських нафтогазових компаній «Роснефть» та «Лукойл» та їхніх дочірніх компаній. І це, за інформацією від штатівського мінфіну, лише перша серія – американці готові «вжити додаткових заходів, якщо буде потрібно, щоб підтримати зусилля президента Трампа завершити війну».
Грифони тижня
Вояж президента України Європою потішив естетів картинкою, де Зеленському складають компанію королівські гвардійці у ведмежих шапках і сам король Великої Британії. Прагматиків більше зацікавило те, до чого Верховний головнокомандувач перед тим домовився в іншому королівстві.
22 жовтня Зеленський оголосив про підписання листа про наміри (меморандуму) зі Швецією щодо співпраці у сфері розвитку повітряних спроможностей. За інформацією президента, ця угода надасть Україні можливість отримати потужний флот літаків Gripen. Своєю чергою, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон конкретизував: «Йдеться про можливість укладення великої угоди між нашими двома країнами, ймовірно, від 100 до 150 літаків Gripen моделі серії E, які зараз виробляються – або починають вироблятися. І це для того, щоб побудувати дуже сильні Повітряні сили в Україні». Тих, в кого оптимізм дещо гіпертрофований, Крістерссон заспокоїв: за його оцінками, мова йде про «довгу подорож на наступні 10–15 років».
Прагматики надихнулися цією інформацією, полізли в інтернет, де взнали, що означені Gripen є машиною дуже поважною, на сьогодні їх вироблено 250 штук, а вартість одного Gripen E/F (без озброєння) становить 150 мільйонів доларів – тобто майже вдвічі менше, ніж F-16.
Зеленський стверджує, що перші літаки від шведів з’являться в нашому небі вже наступного року.