Як відомо, велике розпочинається з малого. Для актора Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса Олега Онещака створення власного масштабного проекту розпочалося шість років тому, у 2012 р., коли він, відчувши потребу в додатковій діяльності, став ініціатором створення маленької театральної студії для дітей «Золотий клуб’ок».
Олег Онещак – актор молодого покоління Львівського театру ім. Леся Курбаса, що найбільше відомий за ролями Перелесника в «Лісовій пісні» Андрія Приходька та Медбрата в «Раптом минулого літа» Ніла Флекмена. Окрім того, він є засновником театральної студії «Золотий клуб’ок», ГО «Агов», Галереї Сценографії та вчителем в «Школі вільних і небайдужих».
Малеча від 4 років займалася там акторством, танцями і співами. У новоствореної студії була оригінальна концепція «заняття-забави», що передбачала нетипову форму навчання. Наприклад, діти вчилися діалогу без слів, використовуючи лише губну гармоніку, або вивчали незвичні жанри вистави, такі як перформенс. Їх не змушували завчати слова і рухи, виходити і відтворювати. Як пояснює Олег, суть у процесі, а не в результаті. Це не означає, що можна виконувати свою роль абияк, але не потрібно ставити собі недосяжні ідеали і намагатися досягти їх. Вони не мають бути самоціллю. Так формувався ще один елемент педагогічної концепції актора – відсутність поділу дітей на більш і менш здібних. Тому що (знову ж таки) важливий процес, а не результат, дитина повинна працювати в комфортному для себе режимі, а це передусім забава.
У студії регулярно відбувалися публічні покази вистав за проектом «Діти для дітей». А щороку взимку вони бралися за вертеп – втім незвичний, з давніми піснями, їх ставили Олег Онещак і його дружина, актриса Львівського театру ім. Леся Курбаса Марія Копитчак.
«Золотий клуб’ок» проіснував 4 роки. У 2016 році Олег розвинув свою концепцію, розробивши проект «Театр-школа». Він почав проводити дітям лекції на тему театрального мистецтва, зустрічі з різними митцями. Тож від занять з акторської майстерності, діти перейшли до комплексного вивчення театрального мистецтва.
Водночас Олег Онещак разом з Марією Антонюк та Юлею Глушко вирішив перетворити театральну студію на громадську організацію, щоб розширити її можливості: подавати проекти на гранти, претендувати на фінансування від міської ради. Тепер студія стала зватися Дитячий центр сучасного мистецтва «Агов» і оселилася в приміщенні Львівського академічного театру ім. Лесі Українки, що на вулиці Городоцькій, 36. Але, як зазначає Олег Онещак, мета «Агов» не у заробітку. «Агов» – це творчий осередок, у якому прагнуть закладати фундамент нового сучасного мистецтва України і будувати свідоме культурне суспільство. «Тут готується не артист, а споживач, який в майбутньому буде любити мистецтво: театр, картини, музеї, і взагалі буде розуміти, що таке культура» – пояснює Олег Онещак. Акцент змістився: з вивчення акторської майстерності діти перейшли до вивчення театрального мистецтва і культури загалом. До ГО «Агов» почали приєднуватися все більше людей. Сніжана Рибальська викладала музику, а Валерія Котеленець допомагала з театральним мистецтвом.
Окрім вже згаданих занять з акторства, співів, танців та лекцій для виховання дітей в культурному просторі, команда «Агов» взялась також за презентації дитячих книг, дитячий кіноклуб, де презентуються мультфільми, аніме та дитячі фільми і студію звукозапису, де записують, презентують і видають дитячі аудіо-версії українських казок, віршів, оповідань, дублюють мультфільми і дитячі фільми. В центрі продовжились публічні виступи, які вийшли на новий рівень, Львівський академічний театр ім. Лесі Українки дозволив влаштовувати покази на їхніх сценах. Так гурток, де діти грали для дітей та своїх батьків розрісся до інституції, що залучає широке коло глядачів.
Окрім занять з дітьми, в «Агов» почали організовувати й інші проекти. Так у 2017 році в приміщенні центру розпочала своє існування Галерея Сценографії. В експозиціях було представлено роботи сучасних українських сценографів: Олександра Білозуба, Влодка Кауфмана, Володимира Стецьковича та інших. Однак діяльність Галереї не обмежується виставками, також проводяться лекції, присвячені постатям відомих сценографів та майстер класи. За словами Олега, мета Галереї – популяризувати театральну культуру, щоб глядачі почали «ширше дивитися на виставу». Більше про це можна дізнатися на сайті галереї. На ньому також створюють електронну базу сучасних сценографів, де міститься інформація про театральних художників та представлено їхні роботи.
Як зазначає Олег Онещак, Галерея Сценографії не має вікових обмежень. Організатори виставки завжди обдумують спосіб подачі інсталяції, щоб зацікавити усіх відвідувачів – від дорослого до найменшого. Для цього вони задіюють прийом інтерактивну: до прикладу, розміщують ескізи на недосяжній висоті поруч з драбиною, за допомогою якої, їх можна розглянути. За словами Олега Онещака, взаємодія – найкращий спосіб запам'ятовування. Тут дітки дізнаються про нові професії. «Треба розуміти, що художник костюму і художник світла – це не швачка і освітлювач, а це особистості, які за допомогою уяви творять нові світи» – пояснює Олег.
Тут він остаточно сформував концепцію свого проекту, а саме важливість індивідуального підходу до кожної дитини. Як пояснює Олег, коли вам в школі не вдавалась математика, ніхто не питав, чому вона вам не подобається, чи не хочете ви кинути нею займатись, тому що це обов’язковий предмет; а з театром усе інакше. Театр вчить колективній роботі, співпраці, позбавляє замкнутості і комплексів. Треба лише розуміти, що театр – це предмет, до якого в когось є кращі здібності, а в когось гірші.
Тепер Олег Онещак разом з Валерією Котеленець, не покидаючи роботи в «Агов», але припинивши заняття з дітьми, взялися за викладання театру в приватній загальноосвітній «Школі вільних і небайдужих». Для цього Олег розробляє навчальну програму, що свідчить про ріст від занять в студії до продуманої системи навчання. Тут він популяризує свою концепцію творення нового свідомого покоління, яке любитиме свою культуру. «Мікеланджело – геній, але геніальними є й ті замовники, які замовляли його роботи. Хто формує цих геніїв? Ті споживачі, яким це потрібно. Тому поле споживача – дуже важливе. Дуже пафосна фраза – «Діти – наше майбутнє», але так і будується нове суспільство. Це дуже круто, тому що, коли в групі є 160 дітей, це вже 160 жителів цієї країни з іншими мізками, які будуть любити культуру. На цьому й базується ”Агов”» – зазначає Олег.
Всього за 6 років маленька студія «Золотий клуб’ок» перетворилася на громадську організацію «Агов» з чіткою концепцією. До неї долучаються талановиті митці, що свідчить про правильність того шляху, що його обрав Олег Онещак. Організація обростає проектами, що виходять на все вищі рівні. Так ідеї маленької студії переросли в частину навчальної програми «Школи вільних і небайдужих», філії якої планують розповсюдити по всій Україні, а робота над Галереєю Сценографії розширилася до організації першого в Україні фестивалю сценографії «Львівське театральне квадрієнале».
Фото: Галина Венглінська
17.08.2018