Із Серету.
Щоби пізнати докладно стан правописної науки рускої, подиктовано у всїх (11) школах народних серецкого повіту крім двох, (з котрих одна довший час замкнена була, в другій-ж задля неприсутности вчителя не могло воно відбутись), всїм тодї присутним дїтем всїх віддїлів 17—25, одже пересїчно 20 слів, в присутности, адже під контролею дотичного вчителя. В кождій школї писали всї дїти один і той сам диктат, задля порівнаня писано і в кількох школах однаковий диктат. Таким способом зібралось 650 диктатів списаних дїтьми, що ходять до школи 1—6 років. Примічаю, що при тім не взгляднено таких дїтий 1. року шкільного, що не вміли ще писати всїх буквів малих. З тих 650 диктатів писано 335 фонетичною, а 315 етімольоґічною правописею. З тих 335 диктатів фонетичних припадає 210 на учеників 1. року шкільного (1. кляси), а решта (125 диктатів) на учеників 2.—5. року шкільного, котрі однак вживають правописи фонетичної також ледво один рік; бо перед тим писали через 1—4 роки етімольоґічно. Одже всї диктати фонетичні списані по однорічній вправі в сїй правописи, наколи диктати етімольоґічні списані по 2—5-лїтній, одже пересїчно трилїтній вправі.
Справленє сих диктатів, означених печаткою дотичної школи й предложених вис. ц. к. власти шкільній, показало ось що:
Висше означені 335 дїтий, з котрих дві третинї є учениками 1. року шкільного, що крім науки в читаню і писаню не побирали нїякої властивої науки правописної, а ледво яко тако малі букви писати навчились, що по більшій части нїколи не писали після слуху, себто диктатів, а вміли хиба переписувати з книжки або з таблицї: сї 335 дїтий зробило по такій недостаточній управі в правописи фонетичній всего на всего 359 похибок, при чім треба завважати, що в сих диктатах фонетичних не пропущено нїякої похибки. Найбільшу часть похибок у диктатах фон. становить властиве таким малим "писарям" пропущенє поодиноких буквів; властивих похибок після правил фон. правописи вельми мало й обмежають ся, тай то лиш в деякій школї з вини учителя, на пропущеню букви ь в словах як: вісь, кінь, пень, і т. п., що впрочім і етімольоґічно було-б похибкою, далі вжито фальшиво букву ї, а то в диктатах кількох учеників 2.—5. року шк., що навикли по трохи до букви ѣ. Ся похибка й 2—3 такі: панъ, ро́к, димъ, во́н, паничь, хаты, нѣс, такій, але й малій, се одинокі останки довголїтньої муки етімольоґічньої у 2—3 учеників 2.—5. року шкільного по кількамісячнім уживаню фонетики, при чім піднести треба й те, що сим ученикам псувала неустанно етімольоґія книжок шкільних тих кілька недостаточних, ба навіть фальшиво поданих правил правописи фон. Але помимо всїх тих перепон, усьпіхи правописної науки фонетичної по несповна однорічнім уживаню величезні супроти етімольоґії, про котру буде мова пізнїйше. О скілько мусїли-б усьпіхи фонетики піднестись, наколи-б єї піддержано через весь час науки всїм потрібним: відповідними книжками та докладною наукою.
Пригляньмось тепер диктатам етімольоґічним! Як уже сказано було, є їх 315, а в них не менше як 4742 похибки, при чім належить піднести з натиском, що ся безліч похибок не містить усї блуди, які після етімольоґії теперішних буковиньских читанок руских за похибки правописні уважати належало-б; бо тодї мусїло-б се перестрашаюче число подвоїтись. Сї 4742 похибки то тілько такі, що поробили їх у користь фонетики ученики, котрі через 2—5 лїт одже пересїчно що найменше 3 роки вчились правописи етімольоґічної управлялись у нїй; бо надивились, наслухались, написались і начитались єї.
Коли приглянемось похибкам у етімольоґічних диктатах, які вони, то найдемо, що всї вони дотичать буквів: ъ, ы, и, ѣ, і, û, ô, ê та ь, одже як раз того, що фонетики узнали за трудности непоборимі й рускій мові чужі та непотрібні. Сї диктати доказують нестеменно ось що:
1.) Букву ъ, котру найлекше навчитись писати правильно, пишуть дїти дуже рідко на приналежнім місцї, дуже часто опускають єї зовсїм, а ще частїйше вживають єї там, де не треба.
2.) Букву ь вживають дїти тілько фонетично, се-б-то по змягчених співзвуках, натомість не пишуть єї нїколи етімольоґічно н. пр. кровь, за те подибати можна ь замість ъ, н. пр. димь.
3.) Букви ы майже що й нема, бо замінено єї після фонетичної засади буквою и, кілька учеників пише ы в приложниках, але пише й : такый, сухый і т. п.
4.) Звук і наробив найбільше лиха й не диво, бо на него напосїлось аж 7 знаків. На найбільшу увагу заслугує те, що майже кождий ученик вживає на звук і більше або менше консеквентно один і тойже знак; один пише все ѣ, другий û, третій ô, четвертий ê ба навіть й, однак найчастїйше подибати можна фонетичне і.
Все те доказує ясно, як дуже управнені правила фонетичної правописи, щоби
1.) непотрібне ъ зовсїм опустити,
2.) знак ь писати тілько по змягчених співзвуках,
3.) замінити ы через и,
4.) означати звук і буквою і, а ѣ по змягчених співзвуках знаком ї лекшим до писаня.
На конець подаємо дуже цїкаве порівнанє чисел похибок фон. а етім.
Коли подїлити тих 359 похибок фонетичних на 335 учеників, то припаде на одного ученика пересїчно одна похибка, за те 4747 похибок етімольоґічних на 315 учеників робить пересічно 15 похибок у кождого ученика. Зваживши при тім, що фон. вправи правописні тревали всего ледво один рік, а етім. пересїчно 3 роки, тодї, поминувши всї перепони, які натрапляла фонетика, а вигіднїйше положене етімольоґії; то вийде стосунок усьпіхів фон. до етім. як 1:45, що вже само, про другі важні взгляди й не згадувати, промовляє як найвиразнїйше за правописею фонетичною.
Коли порівняємо усьпіхи однорічної і вправи в фон. правописи учеників 2.—5. кляси (одже таких, що вживали перше 1—4 роки правописи етім.) з тими, що 2.—5. років, одже й доси пишуть виключно по етім.; то виходить із диктатів тих учеників-фон. в 3 одноклясових школах, а послїдних учеників-етім. 8 прочих шкіл ось що:
фон.: 125 учеників 1-кл. шкіл (в М., Н. і С.)
98 похибок = 0.78 пох. на 1 уч.
етім.: 40 учеників 5-кл. школи (в С.)
367 похибок = 9.17 пох. на 1 уч.
етім.: 9 учениць 5-кл. школи (в С.)
106 похибок = 11.7 пох. на 1 уч.
етім.: 75 учеників 4-кл. школи (в Г.)
967 похибок = 13 пох. на 1 уч.
етім.: 24 учеників 1-кл. школи (в Б.)
323 похибок = 13.4 пох. на 1 уч.
етім.: 65 учеників 1-кл. школи (в Р.)
894 похибок = 13.6 пох. на 1 уч.
етім.: 38 учеників 1-кл. школи (в Ш.)
697 похибок = 18.4 пох. на 1 уч.
етім.: 42 учеників 1-кл. школи (в Ч.)
859 похибок = 20.4 пох. на 1 уч.
етім.: 22 учеників 1-кл. школи (в В.)
529 похибок = 24 пох. на 1 уч.
розуміє ся в диктатї, що числив всего на всего двацять слів.
Коли порівнати, як пишуть фонетично дїти 1. кляси, а етімольоґічно дїти 2. кляси, то вийде ось що:
фонетично: 210 дїтий 1. кляси всїх шкіл
260 похибок = 1.24 пох. на 1 уч.
етімольоґічно-ж: 12 дїтий 2. класи 5-кл. школи
77 похибок = 6.4 пох. на 1 уч.
етімольоґічно-ж: 34 дїтий 2. кляси 4-кл. школи
547 похибок = 16 пох. на 1 уч.
етімольоґічно: 9 дїтий 2. кляси 1-кл. шк. (в Ш.)
169 похибок = 18.7 пох. на 1 уч.
етімольоґічно: 11 дїтий 2. кляси 1-кл. ШК. (в В.)
278 похибок = 25 пох. на 1 уч.
Порівнавши наконець з цїкавости, як пишуть фонетично дїти 1. кляси а етімольоґічно дїти 4. і 5. кляси, то найдемо, що:
в 210 фон. диктатах дїтий 1. кляси є всего
260 похибок = 1.24 пох. на І уч.
в 12 етім. диктатах же дїтий 4. і 5-кл. шк. є
77 похибок = 6.4 пох. на 1 уч.
в 17 етім. диктатах дїтий 4. кляси 4-кл. шк. є
175 похибок = 10.2 пох. на 1 уч.
в 4 етім. диктатах дїтий 4. і 5. р. 1-кл. шк. є
86 похибок = 21 пох. на 1. уч.
Запримітити належить ще й те, що в нї однім фонет. диктатї нема більше як 4 похибки, а в етім. диктатах нема їх менше як 4.
Вже отсе коротке зіставленє показує невідрадний стан етімольоґічної, а одличні усьпіхи фонетичної правописи в народних шкодах серецкого повіту, що сміло можна взяти за пересїчний стан сеї науки в школах народних цїлої Буковини. Sapienti sat; бо числа говорять як не можна виразнїйше.
[Буковина]
11.08.1893