Ймовірно, мікропластик становить собою ще більшу проблему для довкілля, ніж припускали дотепер. Дослідження засвідчує: коли пластик розпадається під впливом сонячного світла, вивільняються парникові гази, зокрема метан. І що далі руйнується матеріал, що меншими стають пластикові частинки, то сильнішим є цей ефект. Тож мікропластик – недооцінене джерело газів, які змінюють клімат, вважають науковці.
Навіть розпад пластику стимулює виробництво парникових газів. Зображення: Sarah-Jeanne Royer.
Споконвічна проблема: пластикове сміття, яке ми продукуємо, забруднює довкілля мікропластиком. Крихітні пластикові частинки плавають у морях, річках та океанах, їх виявляють у повітрі та ґрунтах. Коли тварини споживають ці пластикові частинки, страждає їхнє здоров’я. Ймовірно, для людей вони також небезпечні. Адже через харчовий ланцюг мікропластик непомітно накопичується у рибі, солі, меду та напоях – і в нашому організмі.
Крім того, Сара-Джейн Роєр (Sarah-Jeanne Royer) з Гавайського університету в Маноа та її колеги нещодавно виявили ще один негативний ефект пластикових частинок: під час їхнього виникнення виділяються парникові гази. Науковці дослідили, наскільки повільно під дією сонячного світла розпадаються різні види пластику – від полікарбонату, акрилу до поліетилену.
З’ясувалося: якщо їх опромінити ультрафіолетом, усі ці матеріали виділяють етилен і метан, що дуже впливає на клімат. Поліетилен, який найчастіше продукують та утилізують, виявився найпродуктивнішим емітентом обох парникових газів. Аби детальніше проаналізувати це явище, команда вчених провела тривалий експеримент.
Впродовж 212 днів учені спостерігали, що відбувається з кульками з поліетилену низької щільності (LDPE – Low-density polyethylene) при опроміненні. Результат: що довше пластикові частинки зазнавали впливу сонячного світла, то більше виробляли парникових газів. Рівні емісії зростали з часом.
Ймовірною причиною цього Роєр з колегами вважає передусім поступальний розпад пластику: «З огляду на те, що в цьому процесі в матеріалі виникають тріщини та заглиблення, збільшується й поверхня, на яку Сонце може негативно впливати – це прискорює процес виділення парникових газів», – пояснила вчена. Проте хвилює й інше: якщо розпад пластику вже почався, то навіть у темряві гази продовжують виділятися.
Що більше розпадаються і що меншими стають ці пластикові частинки, то більше парникових газів можуть викидати в довкілля, вважають учені. «Мікропластик стимулює виникнення парникових газів все більше, – пишуть учені. – Так пластик становить собою джерело парникових газів, яке раніше не брали до уваги, і в майбутньому воно ставатиме все важливішим – зі зростанням пластикових накопичень у навколишньому середовищі», – констатував Девід Керл (David Karl), колега Роєрс.
Mikroplastik heizt der Erde ein
University of Hawaii at Manoa, 02.08.2018
Зреферувала С. К.
10.08.2018