Вчені-кліматологи закликають політиків негайно змінити менеджмент землі, зробити його чеснішим і справедливішим.
Деградація ґрунтів у світі відбувається зі швидкістю один мільйон квадратних кілометрів на рік. Про це йдеться у дослідженні Потсдамського інституту вивчення кліматичних змін. Фахівці підрахували, що площа земель, які вже стали неродючими, перевищила площу Антарктиди та становить 15 млн кв. км.
Згідно з дослідженням «Відступаючи від прірви: трансформація менеджменту землею, щоб залишатися в межах планети» (Stepping back from the precipice: Transforming land management to stay within planetary boundaries), фрагменти якого наводить британська газета The Guardian, такі темпи деградації підривають зусилля щодо стабілізації клімату, захисту навколишнього середовища та ставлять під загрозу забезпечення продовольчих поставок.
Мета дослідження – активізувати глобальні зусилля щодо раціонального використання земель напередодні саміту 200 країн, який пройде цього тижня в Ер-Ріяді в рамках Конвенції ООН щодо боротьби з опустелюванням.
У публікації зазначається, що донедавна дерева та ґрунти поглинали майже третину забруднення вуглекислим газом, незважаючи на дворазове зростання його викидів. Але за останнє десятиліття через вирубку лісів та кліматичні зміни ця здатність екосистем скоротилася на 20%. Причиною названо використання «нестійких» методів ведення сільського господарства, через що втрачається до 80% лісів.
У короткостроковій перспективі таке інтенсивне використання ресурсів може не тільки вичерпати врожайність земель, а й призвести до погіршення поживних властивостей культур, які вирощуються, попередили автори дослідження. У роботі зазначено кілька осередків деградації земель: у Південній Азії, Північному Китаї, Каліфорнії (США), а також у Середземномор'ї.
«Політики повинні зосередитися на землі як на наріжному камені глобальної стійкості. Нехтування процесами деградації земель ризикує вивести людство за межі безпечного робочого простору, посиливши тиск на ресурси, спричинивши бідність, міґрацію та конфлікти. Політики повинні розглядати як екологічні, так і соціально-економічні наслідки землекористування. Взаємозв’язок землекористування з екосистемою Землі та засобами існування людини може виступати важливим важелем для досягнення цілей сталого розвитку», – зазначила наукова співробітниця Потсдамського інституту Клаудія Гунеке (Claudia Hunecke).
Для протидії деградації земель автори пропонують заходи в менеджменті землі, засновані на чесності та справедливості. До них належать такі методи ведення сільського господарства, як агролісомеліорація та природоохоронне землеробство, відновлення саван, пасовищ і лісів, стале управління водними ресурсами шляхом створення водно-болотних угідь, цифрові програми для модернізації сільського господарства та забезпечення прав землекористування.
02.12.2024