Що означає другий вихід США з Паризької угоди? Цього разу рішення Трампа матиме поважніші наслідки і, ймовірно, покалічить пакт про боротьбу зі зміною клімату.
На цей день – 20 січня 2025 року, коли Дональд Трамп вдруге склав президентську присягу – очікував ледь не цілий світ. Хтось з надією, хтось зі страхом, хтось із цікавістю, бажанням усвідомити, як розвиватиметься світова політика далі. Бо було зрозуміло, що багато що у світі якщо й не залежатиме від нового президента США, то принаймні зазнаватиме його впливу.
Новий голова Білого дому не розчарував у своїй здатності вражати. Зразу ж на інавгураційному майданчику він почав підписувати обіцяні президентські укази. Їх набралося близько сотні. Ми ще матимемо час і можливість розібратися в суті окремих документів і в евентуальному їх впливі на ситуацію в США та світі. Але наразі зосередимо свою увагу лише на одному – про вихід країни з Паризької кліматичної угоди.
«Сполучені Штати повинні розвивати свою економіку та підтримувати робочі місця для своїх громадян, одночасно відіграючи провідну роль у глобальних зусиллях із захисту навколишнього середовища. Протягом десятиліть за допомогою розумної політики, яка не обтяжувала діяльність приватного сектору, Сполучені Штати одночасно розвивали свою економіку, підвищували заробітну плату робітникам, збільшували виробництво енергії, зменшували забруднення повітря й води та зменшували викиди парникових газів. Успішний досвід Сполучених Штатів у досягненні як економічних, так і екологічних цілей має стати прикладом для інших країн. Останніми роками Сполучені Штати намагаються долучитися до міжнародних угод та ініціатив, які не відображають цінностей нашої країни та нашого внесоку в досягнення економічних та екологічних цілей», – йдеться в указі і зазначається, що ці угоди спрямовують кошти американських платників податків до країн, які «не потребують або не заслуговують на фінансову допомогу в інтересах американського народу».
Відповідно до указу, постійний представник США в ООН повинен негайно подати офіційне письмове повідомлення про вихід країни з Паризької угоди у межах Рамкової конвенції ООН (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю, які призводять до зміни клімату. Трамп також наказав припинити програму Байдена «Американський кліматичний корпус» – програму створення робочих місць, пов'язаних з боротьбою зі зміною клімату в США, «зеленим» бізнесом, збереженням навколишнього середовища та сприянням відновлюваної економіки. Це розпорядження випливає з його передвиборчої обіцянки «скасувати цю зелену аферу», попри те, що ця ж програма надає стимули для проєктів побудови електромобілів, вітрової, сонячної та водневої енергетики.
Це Трампове рішення знаменує собою початок агресивної програми, спрямованої на згортання кліматичної політики США та протистояння кліматичній науці. Нова американська адміністрація має на меті стимулювати внутрішнє виробництво викопної енергії.
«Я негайно виходжу з несправедливого одностороннього шахрайства Паризької кліматичної угоди. Сполучені Штати не будуть саботувати свої власні індустрії, поки Китай безкарно забруднює довкілля», – заявив Трамп незадовго до того, як публічно підписав указ.
Повторна ізоляція США від глобальної кампанії зі зупинки небезпечного глобального потепління зараз може завдати набагато більшої шкоди, ніж перший вихід під час попередньої президентської каденції Трампа. І на це є свої причин. Річ у тому, що рішення про вихід хоча й було вперше оголошено майже за півтора року до початку першої каденції Трампа, але з процедурних причин набуло чинності щойно наприкінці 2020-го. І вже незабаром після цього було скасоване його наступником Джо Байденом. Тепер же Трамп вирішив не зволікати й підписав указ у перший день другого терміну. У тексті йдеться про те, що США «негайно» виходять з угоди. У ньому немає жодної згадки про однорічний період попередження, який передбачений кліматичним пактом 2015 року. Окрім того, у нового президента США з'явилося більше ультраправих союзників як вдома, так і за кордоном. Тож ймовірно, що він надихне інших політиків наслідувати його приклад.
З цього приводу генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш спрогнозував, що історична угода 2015 року залишиться чинною, але порівняв вихід з США з Паризької угоди з втратою кінцівки або органу. «Паризька угода може вижити – люди іноді втрачають важливий орган або ногу і все одно виживають. Але ми не хочемо скалічену Паризьку угоду. Ми хочемо справжню Паризьку угоду», – сказав він.
«Очевидно, що це рішення знаменує собою початок агресивної політики, спрямованої на згортання кліматичної політики США і протистояння науковому обґрунтуванню зміни клімату», – йдеться в статті видання Politico. По суті, вихід з Паризької угоди означатиме відмову від кліматичної мети США, проголошеної Байденом, щодо скорочення чистих викидів парникових газів в економіці на 61–66% до 2035 року порівняно з рівнем 2005 року. Багато інших зобов'язань США, таких як надання мільярдів доларів на підтримку бідних країн, які постраждали від безпрецедентної спеки, повеней і підвищення рівня моря, також опиняться під питанням. І зрозуміло, що без лідерства США шанси світу ще більше віддалитися від мети обмеження глобального потепління на 1,5 градуса за Цельсієм вище доіндустріального рівня значно зростають. США є другим за величиною після Китаю джерелом викидів вуглекислого газу, що спричиняють парниковий ефект. США вже відстають від своїх кліматичних цілей до 2030 року, незважаючи на зусилля, докладені колишнім президентом Байденом, й сотні мільярдів доларів витрат на чисту енергію.
Трамп супроводжує свій новий вихід з Паризької угоди низкою указів та оголошенням надзвичайного стану в енергетиці. Він впевнений, що завдяки цим заходам вдасться вивільнить те, що він назвав «рідким золотом Америки». «Ми буритимемо, крихітко, буритимемо! – заявив Трамп на інавґурації. – У нас є те, чого ніколи не матиме жодна інша промислова країна – найбільша кількість нафти і газу на Землі. І ми збираємося це використовувати».
Комусь може видатися, що оця агресивна боротьба Трампа зі «зеленою альтернативвою» є ледь не хворобливою манією. Насправді ні – підхід у нього більш ніж прагматичний. Передовсім зняття обмеження на виробничі потужності хоч і призведуть до збільшення викиду вуглецю в атмосферу, але дозволять наростити виробничі потужності, зробити їх дешевшими. Окрім того, гроші, передбачені на програму Байдена «Американський кліматичний корпус», Трамп зможе витратити на фінансове покриття запланованого ним зниження податків.
Слід очікувати, що такий крок Трампа наразиться на критику і спротив як всередині країни, так і за її межами. Коаліції американських штатів, міст і підприємств уже відреагували, заявивши, що будуть домагатися досягнення кліматичних цілей, від яких відмовився уряд. «Вийшовши з Паризької угоди, ця адміністрація відмовилася від своєї відповідальності за захист американського народу і нашої національної безпеки. Але наші штати, міста, підприємства та місцеві установи готові підхопити естафету кліматичного лідерства США і зробити все можливе – попри самовдоволення федерального уряду – для продовження переходу до економіки чистої енергії», – заявила Джина Маккарті, радниця Байдена з питань клімату, яка є співголовою кліматичної коаліції America Is All In.
Знаменно, що Трамповий вихід з Паризької угоди під публічні фанфари відбувається на тлі помітного збільшення кліматичних катастроф у всьому світі, включно з нещодавніми руйнівними лісовими пожежами в Лос-Анджелесі, які стали наслідоком того, що минулий рік був найспекотнішим за всю історію спостережень. І ще зовсім свіжі в пам’яті осінні урагани, які завдали чималої шкоди східному узбережжю США. Окрім того, 2024-й став першим календарним роком, коли зростання планетарної температури перевищило позначку в 1,5°C.
