Між трагедією і фарсом кілька годин

«Бітли» закликали гальорку аплодувати, а партер – брязкати діамантами. В наших умовах і першим, і другим варто було б ще паралельно молитися

 

Кримінал тижня

 

 

У Бердянську застрелили колишнього бійця Антитерористичної операції, в Херсоні облили кислотою активістку, в Одесі вантажівка розчавила авто, з якого ледь встигли вистрибнути місцеві лідери Народного руху, в Сумах вбили потенційного мера. Резонансні події майже співпали в часі, й конспірологи почали розвивати ідею, що все це – заздалегідь спланована акція, аби остаточно і безповоротно розхитати ситуацію в країні, де одночасно йде війна і триває сезон відпусток.

 

Але в суспільства, на жаль (чи на щастя), виробився імунітет до трагедій – і відслідкувавши, що поліція таки займається своєю справою та виконує функціональні обов’язки іноді цілком кваліфіковано, громадськість продовжила існувати звиклим чином.  

 

Уваги заслуговує херсонська історія, де правоохоронці замах на правозахисницю кваліфікували спочатку як хуліганство. Від паралелей між вибитою в під’їзді шибою й обпаленою кислотою жінкою посполиті зворохобилися і зчинили ґвалт. Поліцейські оперативно почали цікавитися замахом на вбивство, а не примітивною «хуліганкою», за яку можна відбутися штрафом у 51 гривню.

 

Виявляється, і від vox populi іноді щось залежить.

 

Шоу тижня

 

 

Дати залп з мінометів, потім добити з автоматів тих, хто вижив, і врешті втекти «в сторону моря» на гідроскутерах планували Савченко і Рубан – за версією генерального прокурора Луценка. Сценарій, оголошений Юрієм Віталієвичем, трохи криває – бо якщо вже всіх підірвали і розстріляли, то чого потім іти на водні процедури?

 

Але розповідав про результати розслідування генпрокурор переконливо і красномовно, йому допомагали представники компетентних органів з указками і мапами столиці, де було позначено все, що могло бути знищене, а потім для більшого ефекту детонували міну, аби глядачі в прямому ефірі мали змогу зрозуміти, від чого їх врятували правоохоронці.

 

Боні та Клайд на тому світі кусали одне одного від заздрощів до законно обраної нардепки і самопроголошеного полковника, а посполиті чекають телевізійної «картинки» суду, де позбавлений емоцій суддя монотонно читатиме букви закону і винесе вердикт.

 

В ідеалі, на слуг Феміди ні ораторська майстерність, ні вибухи з безпечної відстані не впливають, і час покаже ефективність Луценка з соратниками.

 

Суди тижня

 

 

 

Тижба в Оболонському суді, де довго і нудно роблять спробу довести, що Віктор Янукович таки узурпував владу, розвалив економіку, послабив обороноздатність країни та заволодів державним майном у вигляді резиденції "Межигір'я", трохи набридла. 

 

Адвокати втікача змінюються, але вже в статусі просто адвокатів продовжують тягнути процес, прокурори нудно пояснюють, що все йде за планом.

 

Для урізноманітнення сюжету «справу Януковича» можна доповнювати спогляданням за тим, як американці прагнуть на 30 років посадити за ґрати колишнього радника Віктора Федоровича Пола Манафорта. Надто спритному політтехнологу державної зради не інкримінують, а звинувачують у відмиванні грошей та прихованому лобізмі.

 

Букмекерам і в Штатах, і в нас можна було б приймати ставки на те, кого скоріше посадять. Інформацію про котирування можна було б регулярно оголошувати перед прогнозом погоди.

 

Референдум тижня

 

 

Стало відомо, що на закритій частині наради з іноземними послами в МЗС РФ Володимир Путін повідомив, що запропонував президенту США Дональду Трампу провести референдум серед жителів Донбасу щодо статусу регіону. Абсурдність такої пропозиції найвдаліше прокоментував Олександр Турчинов, який не тільки є секретарем РНБО, а й в ентомології петрає.

 

«Проводити референдум на окупованих територіях Криму і Донбасу – це все одно, що читати лекцію колорадським жукам про необхідність збереження врожаю», – сказав «кривавий пастор». 

 

«Всенародне волевиявлення» росіянам зробити простіше, ніж дурному з гори з’їхати, але в цій історії виник один інтригуючий нюанс – в інформаційному просторі матеріалізувався майже забутий демонічний Віктор Медведчук, який зараз веде переговори з окупантами в Мінську, а парканадцять років тому безпосередньо організовував «референдум Кучми», де були всі потрібні цифри.

 

Так співпало, мабуть.

 

06.08.2018